"Пипець 2", "Параноя" та інші кінопрем’єри тижня

31
16 серпня 2013

Від 15 серпня в українських кінотеатрах демонструються: комедійний бойовик "Пипець2"/ "Kick-Ass 2" Джеффа Ведлова, трилер "Параноя"/"Paranoia" Роберта Лукетіка , фільм жахів "Візантія"/"Byzantium" Ніла Джордана, трилер "Сила переконань" /"The Power of Few" Леона Маркуччі та трилер "Мерзла земля"/ "The Frozen Ground" режисера Скотта Волкера.

Повний "Пипець" повернувся

Не часто буває, що продовження фільму нічим не поступається оригіналові, а у чомусь навіть перевищує його. "Пипець 2" —саме той випадок, коли друга частина не просто розвинула вдалі знахідки першої, але й сміливо пішла далі.  Фільм став ще брутальнішим, ще смішнішим і відійшов  від так званого доброго смаку фактично на недосяжну для інших відстань. І у ньому вдосталь похмурого колориту, наявного в оригінальних коміксах авторства Марка Міллара та Джона Роміти.

 

Дія картини відбувається за чотири роки після подій першої. Вже доволі дорослий, проте ще школяр Пипець намагається повернутися до своєї супергеройської діяльності. Він виймає з шафи старий водолазний костюм та виходить на вулиці боротися зі злочинцями.

Спочатку  він навіть вмовляє Убивайку/ Hit-Girl розділити його місію, проте згодом (під впливом свого опікуна детектива Маркуса) дівчина відмовляється, намагаючись  долучитися до нормального життя. Тому Пипець вступає до товариства нових супергероїв "Справедливість назавжди", яку очолює харизматичний Зоряно-Смугастий Полковник /Colonel Stars and Stripes.

 

Тим часом Червона мряка/Red Mist не знаходить собі спокою після убивства батька. Він намагається підбити власну матір до помсти, проте вона вперто ігнорує його заклики, тому Червона мряка вбиває її. Одягши латексний костюм для садомазохистського сексу, який він знайшов у гардеробі небіжчиці, хлопець себе називає Падлом-Падлючим/The Motherfucker, і починає збирати банду для війни з Піпцем та його друзями.

І, як у першій частині, доволі невимушені та грайливі епізоди з часом змінюються сценами екстремального насилля, яке змушує згадати нас епоху американських бойовиків кінця вісімдесятих років, у яких тестостерон чи не буквально вихлюпувався з екрана у глядацький зал.

 

Фільм також потішить шанувальників саморобних супергероїв, серед яких особливо виділятимуться двоє новачків - Нічна Видра/Night Bitch та брутальна Матушка Россия.

Ще до свого виходу на екрани фільм отримав доволі стримані відгуки через брутальну лайку в діалогах (вона відчувається навіть крізь пом’якшений український дубляж), яка звучить з вуст дітей, та через жорстокість, яку чинять ті ж самі діти, особливо Убивайко.

 

Джим Керрі, який зіграв суворого, проте справедливого Полковника, навіть зробив заяву після різанини у Сенді Гук (грудень 2012), відмовившись взяти участь у рекламній кампанії фільму.

Відтак фільм отримав в Штатах рейтинг R, а в Україні - "дітям до вісімнадцяти", і він демонструється на вечірніх сеансах.

Як на мене, стрічка приречена на культовий статус і численні наслідування. З часів "Похмілля у Веґасі" студійне голлівудське кіно не було таким сатиричним та відвертим.

Вердикт: фільм для підлітків будь-якого віку, шанувальників безкомпромісних бойовиків, брутальних жартів та похмурої міфології Kick-Ass. Оцінка фільму - 4.9 з 5.

Параноя без берегів

Трилер "Параноя" розповідає класичну для подібних сюжетів історію про молоду людину, яка прагне красивого життя, тому піддається на солодкі, проте незаконні співи корпоративних сирен. Одного дня ця людина розуміє, що її жорсткого підставили, тому відчайдушно шукає виходу, а він, цей вихід, як не дивно, у вірності старим друзям та добрій батьківські раді.

У вісімдесятих те дев’яностих роках минулого століття таких героїв грали Чарлі Шин та Том Круз, у двотисячних їм на зміну прийшли Шайя ЛаБеф, а тепер і Лаям Гемсворд, який у "Параної" грає молодого, проте амбітного інженера Адама.

 

Його мати померла, коли хлопчику було сім років, а батько ще живий, проте важко хворий і йому потрібне дороге лікування. Одного дня, після невдалої презентації, Адам та його друзі незаконно витрачають у нічному клубі шістнадцять тисяч доларів корпоративних грошей. Зранку до Адама, який, крім здійснення алкогольних подвигів, також провів ніч з пихатою, проте чарівною незнайомкою, приходить похмілля. Начальство ставить його перед вибором: або йти у тюрму за розтрату, або проникнути  до конкурентів та викрасти їхню найновішу розробку мобільного телефона.

 

Крім доволі банального та передбачуваного сюжету, "Параноя" містить також славетних кінозірок у ролях другого плану. Начальника Адама, який підбив його на авантюру, зіграв Гері Олдмен, його суперника майже невпізнаний Гаррісон Форд, у ролі батька - Річард Дрейфус, якому явно дискомфортно у запропонованих сценарієм рамках.  Подруга головного героя дісталася вчорашньому підлітковому сексу-символу, палкій Амбер Герд.

 

Вердикт: відверто вторинний, передбачуваний та посередній трилер. Оцінка фільму: 2 з 5.

Ваміризм у спадок

"Візантію" зафільмував Ніл Джоржан ірландсько-американський кінорежисер, автор непересічних та культових стрічок: " У компанії вовків" (1984), "Жорстока гра" (1992), "Інтерв’ю з вампіром" (1994), "Хлопчик-різник" (1997), "Сніданок на Плутоні" (2005)та інших. Його фільми завжди були сповнені двозначностей, непевних та дуже амбівалентних ситуацій, які виводили його кіно за рамки традиційних жанрів та відомих сюжетів. І герої його картин також часто перебували у своєрідній сірій зоні, де їхня ідентичність піддавалася численним випробовуванням та спокусам.

 

"Візантія" розвивається у подібному річищі.

Стрічка розповідає про матір Клару та її доньку Елеонору, які змушені перебиратися з місця на місце, рятуючись від смертельної небезпеки. Майже одразу стає зрозуміло, що вони — вампіри, яким загрожує якийсь Клан, однак, таємниця їхнього походження та загрози розкриваються тільки впродовж фільму.

 

Ніл Джордан уникає чітких жанрових рамок, розповідаючи водночас вампірську історію, сімейну драму, історію підліткового кохання та напружений трилер, а його манера оповіді з численними флешбеками нагадує насамперед його ж  "Інтерв’ю з вампіром". І все ж найбільша принада фільму не у його сюжеті чи композиції, а у виконавцях головних і другопланових ролей.

 

Клару зіграла Джемма Артертон, відома широкому загалу з фільмів "Квант милосердя" та "Гензель і  Ґретель: мисливці на відьом". У ролі її доньки -феноменальна Сірша Ронан, чий талант розквітає з кожним фільмом. У ролі спокусника Клари та винуватця усіх її бід - Джонні Лі Міллер, якого нема потреби представляти. У фільмі зіграв він традиційного для себе відразливого персонажа, чия харизма все ще здатна полонити. Представника Клану, який переслідує маму з донькою, зіграв Сем Рейлі, відомий насамперед з картин "Контроль" і  "На дорозі".

Вердикт: фільм для шанувальників Ніла Джордана та згаданих акторів, які компенсують доволі невиразний та загалом передбачуваний сюжет. Оцінка фільму: 3 з 5.

 У чому сила?

"Сила переконань" -  доволі незвичне як нашого прокату кіно, хоча цілком стандартне для світового менстріму.  

 Від самого початку у фільмі ми бачимо кілька доволі жорстоких і навіть кривавих злочинів, які стаються в передмісті Нового Орлеану. Злочини ці пов’язані і з кримінальним світом, і з цілком побутовими речами. Усі герої усіх злочинів пов’язані один з одним невидимими причинно-наслідковими зв’язками. Чи можна запобігти злочинам, якщо обірвати ланцюг насилля хоча б в одному місці?

Схоже, що  відповідь на це запитання знає чорношкіра дівчинка Ф’ю (саме її ймення фігурує в оригінальній назві фільму), яка полюбляє шоколадні батончики. Додам, що у фільмі важливу роль також грає начебто викрадена Туринська плащаниця.

 

Фільм розвиває започатковану ще у "Громадянині Кейні" Орсона Веллса та у "Рошемоні" Акіри Куросави багатошарову історію, яка з кожним новим персонажем здатна змінити загальну конфігурацію оповіді. Така манера добре прижилася у політичних та параноїдальних трилерах, зокрема, фільмах Коста-Ґавраса та Олівера Стоуна, проте модною у світовому масштабі її зробив Квентін Тарантіно.

Наприкінці дев’яностих, крім "Кримінального читва", найвпливовішим фільмом цього напряму була картина "Біжи, Лоло, біжи" Тома Тиквера, де розгортання сюжету цілком залежало від  вправності дівчини Лоли. Цього разу все залежить від красномовства дівчинки Ф’ю.

 

"Cила переконань" не такий формалістичний фільм, як "Лола", проте він ідеалістичніший, навіть в чомусь снодійніший. Багато моментів тут подано навмисне затуманено та невиразно, що надає картині своєрідного містичного відтінку.

Вердикт: загалом непоганий, хоча й доволі вторинний фільм. Оцінка: 3,5 з 5.

Коли усе замерзає

В Україні цього тижня вийшла також картина "Мерзла земля" режисера Скотта Волкера. У фільмі йдеться про полювання не серійного убивцю, який тероризує одне з містечок Аляски. Поліції вдається вийти на слід маніяка щойно після того, як одній з жертв пощастило втекти. У головних ролях: Ніколас Кейдж та Джон Кьюсак.

Фото Kinopoisk.ru

powered by lun.ua