Оксана Забужко здобула престижну премію
Літературна премія Центральної Європи "Анґелус" (Literacka Nagroda Europy Środkowej Angelus) вручається у Вроцлаві за найкращі прозові твори авторам із Центральної Європи, хто у своїх текстах звертається до найважливіших, найактуальніших тем сучасного світу, дає поштовх до роздумів і глибшого пізнання інших культур.
Переможець отримує статуетку ангела і чек на 150 000 польських злотих.
Номінуватися на цю премію можуть книги, видані польською мовою за попередній рік.
Першим лауреатом "Анґелуса" 2006 року став Юрій Андрухович за роман "Дванадцять обручів".
Потому переможцями були австрійський письменник Мартін Поллак, угорці Петер Естергазі і Дьордь Шпіро, чеський письменник Йозеф Шкворецький, білоруська письменниця Світлана Алексієвич, відома українському читачеві передовсім своєю книжкою "Чорнобильська молитва", та хорватський і боснійський письменник Міленко Єрґович.
Премія була заснована 2006 року, її організатором і фундатором є міська влада Вроцлава, Забужко — восьмий переможець "Ангелуса".
Отримуючи нагороду, Оксана Забужко подякувала Вроцлаву за відчуття, що Україна від сьогодні вже в Європі: "Навіть після саміту у Вільнюсі, який, я сподіваюся, буде успішним для України, я говоритиму, що наш рух в Європу розпочався із Вроцлава. Те, що цю книжку в Польщі почуто й оцінено, важливо не тільки мене".
"Музей покинутих секретів" (Muzeum porzuconych sekretów) вийшов польською минулого року у видавництві W.A.B., прекладач — Катажина Котинська.
Журі цього року очолила російська поетка і журналіст Наталя Горбанєвська.
Окрім Оксани Забужко, до фіналу "Анґелуса" також ввійшли польські письменники Єжи Пільх, Щепан Твардох, Анджей Стасюк, Казимеж Орлось, росіянка Людмила Петрушевська та австрієць Карл-Маркус Гаусс
Професор Анджей Завада, член журі премії "Анґелус": "Роман Оксани Забужко можна порівняти з романом іншого польського фіналіста Щепана Твардоха "Морфій". Я маю на увазі не проблематику, але спільні точки зору. Вони починають свою оповідь у минулому, в роки Другої світової війни і завершують сучасним життям і сучасними поглядами на націю, історію, патріотизм, і одночасно — любов, людську солідарність.
І обидві ці книжки дуже дискутивні, вони вимагають від нас мислити оригінально, позбутися стереотипів, навчитися дивитися на історію з позиції сьогоднішнього дня. Для нас, поляків, книжка Забужко найцікавіша тому, що ми можемо бачити крізь усю цю книжку оце сучасне сприйняття Україною її історії".
Українська правда. Життя