Картини вкраденої мюнхенської колекції покажуть он-лайн

У відповідь на міжнародний тиск Комісія з вкрадених творів мистецтва в Європі (Commission for Looted Art in Europe) на своєму порталі lostart.de, оприлюднила перелік з 25 об'єктів з колекції Корнеліуса Ґурлітта.

Серед них роботи таких митців, як Марка Шагала, Отто Дикса, Ежена Делакруа, Анрі Матисса, пише Deutsche Welle.

Правоохоронці припускають, що всі ці твори потрапили до колекції "внаслідок нацистського переслідування". Про це повідомили спільною заявою міністерство юстиції Баварії, федеральні міністерства культури та фінансів Німеччини, а також уповноважений уряду ФРН з питань культури та ЗМІ.

Німеччина обіцяє у пришвидшеному порядку розслідувати, кому належать права власності на майже півтори тисячі мистецьких об'єктів, вилучених під час обшуку в приватній квартирі у Мюнхені.

У квартирі Корнеліуса Ґурлітта знайшли і цю картину Макса Ліберманна "Два лицарі на узбережжі"

Федеральний уряд Німеччини та баварська влада взяли розслідування у свої руки. Не менше шести експертів-мистецтвознавців відтепер працюватимуть над з'ясуванням походження картин відомих модерністів з мюнхенського скарбу.

Перед цим президент Всесвітнього єврейського конгресу (WJC) Рональд Лаудер в інтерв'ю газеті "Welt" закликав німецький уряд "показати картини", вимагаючи виставити онлайн усю знайдену колекцію. Він висловив критику з приводу того, що "згаяно дорогоцінний час", адже "ані можливі претенденти, ані можливі свідки у процесі повернення не стають молодшими".

Як відомо, прокуратура Аугсбурга проводить розслідування стосовно 79-річного Ґурлітта щодо ухиляння від сплати податків. Представники слідчих органів вилучили мистецькі твори на його квартирі ще в лютому 2012 року. Про цю знахідку стало відомо лише тиждень тому з журнальної публікації. Батько Ґурлітта в часи Третього рейху був центральною постаттю з продажу об'єктів мистецтва, які нацисти вилучали або за безцінь купували в законних власників.

Вашингтонський дослідник історії нацистських грабувань у сфері мистецтва Віллі Корте вважає оприлюднення 25 картин недостатнім.

"Уряд ФРН зробив перший крок, аби послабити міжнародний тиск", - заявив він. Однак, за його словами, ключове питання, як бути з картинами колекції Корнеліуса Ґурлітта, "залишається нез'ясованим".