"Кольори волі" військових художників

68
15 грудня 2014

Річниця з початку Євромайдану, який переріс у Революцію Гідності, щодня пробуджує спогади. Соцмережі рясніють фотографіями й відео річної давності, учасники тих буремних подій по-новому переоцінюють ті чи інші події.

Окрім фотографів та операторів, фіксували миттєвості протистояння в гарячих точках на Грушевського, Інститутській, Європейській площі та Майднані незалежності – і художники. Марія Діордійчук та Єгор Стрєлков створили цілу серію робіт просто на барикадах, щодня ризикуючи потрапити "під роздачу" під час чергового штурму, адже бігати з мольбертом швидко було досить складно.

Митці називають себе "військовими художниками" і до 25 грудня пропонують пригадати, "як усе було" – на своїй виставці "Кольори волі" у Києві, у Центрі науки та мистецтв DIYA на території кіностудії імені Довженка.

Тендітна блондинка Маша не справляє враження "бійця". Але, на її думку, боротися можна не лише зброєю чи хоча б коктейлями Молотова. Кожен обирає свій метод боротьби – як під час революції, так і зараз, у війні з Росією на Донбасі.

Широкі мазки й відморожені руки

"Моя позиція – активна, але не радикальна, і моя справа – це передусім, створення, а не руйнування. Навіть якщо ця руйнація виправдана вимогами часу. Свої "Freedom colours" я провезла Європою, розказуючи людям за кордоном історію нашої зими, яка змінила не лише Україну. Найважливіші зміни сталися всередині нас", – вважає художниця.

"Freedom colours" – це 12 робіт різних жанрів: від портрета "Пращур" до ледь не батальних полотен "Штурм", "Стіна".

Її картини так чи інакше відображують певний досвід і будні майданівця: засніжені барикади, палаючі шини й спасіння від морозу – діжки з дровами; темні фігури беркутівців й екіпірованих лижними касками й протигазами бунтарів...

На полотнах домінують червоні, білі, чорні й жовто-блакитні кольори, півтонів майже немає. Марія писала широкими мазками акриловою фарбою не лише через емоцію. Сильні морози не давали змішувати фарби, доводилося працювати мастихіном, який на відміну від кисті, наносить на полотно великі мазки, роблячи картину об'ємнішою.

"На пам'ять" про роботу на барикадах Діордійчук отримала обмороження пальців та поранення ока осколком гранати. Зараз із зором усе нормально, але тоді Маша страшенно перелякалася, що може втратити око.

 Марія Діордійчук та Єгор Стрєлков створили серію робіт на барикадах

Земляк Януковича і тезка терориста ДНР

Колега Марії Діордійчук по проекту "Кольори волі" Єгор Стрєлков, за іронією долі – земляк екс-президента Януковича. Втім, будучи родом з Єнакієве, художник спростовує міф про те, що "всі донецькі однакові". Жартує, що має взяти псевдонім "Гіркін", адже горе-керівник терористичної ДНР Ігор Стрєлков "позичив" і паплюжить тепер його прізвище.

Під час Майдану Єгор працював графіком-ілюстратором у громадянському інфоштабі, де двічі організовував акцію "Тату-клейноди". Тоді всі, бажаючи могли зробити в Українському домі татуювання з українською символікою. На виставці в Києві він представив серію робіт "П'ятнашки".

"16 квадратів заповнені 15-ма картинами, а одне місце – пусте. Таким чином ви можете ніби пограти в пам'яті в п'ятнашки тими жахливими подіями, які відбувалися на Сході України за останні півроку. Картини створювалися по мірі надходження тривожних новин із Донбасу", – розповів Єгор.

Наприклад, робота зі збитим АН-26, біля якого ведмідь запрошує всіх бажаючих відвідати цирк. Таке собі трагічне "шапіто в зоні АТО". Чи краєвид Маріуполя з танками, свинями в багнюці й кіосками "Солодка вата".

 

Євротур за 170 євро

Свої роботи Марія і Єгор уже встигли показати навесні в Українському домі, потім на передовій – нашим військовим, провели виставку у Львові.

Також "Кольори волі" все: літо й осінь мандрували Європою. Спонсорів для проекту знайти не вдалося, тому художники вирушили в євротур, маючи лише 170 євро (!) у кишені й палке бажання достукатися до сонної й ситої Європи. Вдалося.

Так, Марія пригадала, як у данському Орхусі одна відвідувачка плакала ридма, роздивляючись картини й фото з Майдану, які художники показували під час відкриття. А у Швеції дівчині так сподобалась графіка Єгора, що вона зробила в нього татуювання з коктейлем Молотова й багряними маками...

Завдяки українській діаспорі й допомозі посольств художники також відвідали Данію (Копенгаген), Естонію (Таллінн), Фінляндію (Хельсінкі, Еспоо), Швецію (Мальмо), Італію (Рим) та Польщу (Варшава, Сташув). Транспортування великих картин потребувало чимало логістики, але світ не без добрих людей, і авантюра без фінансової підтримки виявилася успішним просвітницьким проектом.

Своїм туром митці намагалися протистояти тій шаленій російській пропаганді, яка ведеться на Заході всіма можливими засобами.

 
 

Італійська драма, або Образа "моєго прєзідєнта"

Одним із шокуючих моментів був випадок біля римського Пантеону.

Так збіглося, що під час відкриття виставки "Кольори волі" в італійській столиці 17 липня над Донбасом терористи збили Боїнг-777, внаслідок чого загинуло 298 людей. У пам'ять про жертв катастрофи Марія і Єгор принесли декілька картин до Пантеону, поставили свічки та в мегафон розповідали про злочин сепаратистів.

Зібралося чимало людей, багато хто плакав – страшна подія таки "тряхнула" Європу.

Коли раптом до свічок у центр кола прорвалася молода дівчина, і з криками "Как же я вас ненавижу! Вы оскорбляете моего президента!" розкидала лампадки, проклинаючи "українських фашистів"...

 Художник Єгор Стрєлков родом из Енакієве

Художник не повинен бути голодним

Багато відвідувачів цікавилося, чи не бажають Маша і Єгор переїхати в Європу. Та художники запевнили, що залишаться в Україні.

"Після нашого євротуру з'явилася спокуса повернутися додому й почати будувати Європу тут. Європа, на жаль, мало що знає про Україну й про те, які ми маємо ресурси. Тому поки ти туди сам не приїдеш, не покажеш, не розкажеш, новою кров'ю, ніби по судинах, не віллєшся в інформаційний простір, чекати першого кроку не варто", – вважає художниця.

Окрім виставки картин, Марія і Єгор відкрили студію татуювання "Grotesque Tattoo", де також можна подивитися на роботи художників та купити одяг з їхніми принтами, постери й ілюстрації.

"Ми намагаємося розвивати свою творчість у різних напрямках, адже в Україні багато хто не сприймає роботу художника як повноцінну професію. Інколи запитують: "Ну добре, художники, а чим на життя заробляєте?"

Це завжди дуже болісно, і це ненормальне сприйняття. Адже ми вчилися в інституті, багато працюємо й робимо свою роботу, як, наприклад, офісні працівники. Бо навіть для відкриття студії потрібно мати організаторські навички, займатися адміністративною роботою.

Тому хотілося б займатися улюбленою справою й довести, що художник не повинен бути голодним", – переконаний Єгор.

 
 

Майя Заховайко, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua