Щирі. Костюм початку ХХ століття Тернопільщини

До презентації благодійного проекту "Щирі", присвяченому традиційному українському костюму, "Українська правда. Життя" публікує статті, у яких колекціонери старовинного одягу розповідають про його походження.

Розповідає колекціонер Ігор Перевертнюк:

Ольга Навроцька приміряла костюм початку ХХ століття, характерний для Борщівського району сучасної Тернопільської області, що входив до складу Західного Поділля.

Шия Ольги рясно прикрашена перлами. Такі прикраси були дорогі – вони передавалися як придане з покоління в покоління. Щойно в родині народжувалася дівчинка, її несли хрестити до церкви, і одразу після того починали збирати їй придане.

Вуха дівчата проколювали так само, як і сьогодні, а от браслети носили у Середньовіччі, в період ХІХ-ХХ століть це модне віяння віджилося.

До речі, у сережок, які приміряла Ольга, дуже цікава історія. Їх знайшли випадково: вони були закопані на городі одного з етнографів Тернопільщини. Певно, хтось із його предків вирішив заховати коштовність у глечику. Прикрасу знайшли лише кілька років тому.

Тепер роздивимося вишивку. Вишивка чорним – характерна особливість для Поділля.

Жилет виготовлений з оксамиту, вишитий художньою гладдю. Мода на гладь і жилетки – це результат впливу міських трендів на сільське вбрання. Такий одяг набув популярності у 20-ті роки ХХ-го століття.

Рукав сорочки могли вишивати зиму-півтори, адже тут використовується багато дрібних швів і технік: хрестик, напівхрестик, верхоплут, вишивка бісером. А от жилетку можна було розшити гладдю за півтора тижні. Сорочка вишита фарбованою домопряденою вовною. Вінок зроблений із мирту і барвінку.

Молода жінка могла показувати хіба що обличчя і руки, в літню спеку трохи оголити ноги. Взуття слугувало ознакою заможності. Багаті носили чоботи, черевики, у простих людей була одна-дві пари взуття на все життя.

Так, наприклад, до церкви йшли у постолах (старовинне взуття), вдягнутих на онучі (переважно прямокутний шмат тканини, яким обмотували ногу), а вже перед входом до церкви перевзувалися у вихідні чоботи.

До церкви ходили щонеділі і на свята, в ці дні вдягали все найкраще, що мали у гардеробі.

Одяг і прикраси з колекції Віри Матковської, вінок — реконструкція Patoka Studio, намиста з колекції Олени Бугайченко.

Проект "Щирі" — присвята українському костюму — ставить за мету показати багатство та колорит традиційного одягу. Понад два місяці організатори готувались до зйомки і зібрали 30 колекційних костюмів з 10 регіонів України. Результати проекту з 19 грудня 2014 року до 19 січня 2015 року можна побачити на виставці в ТЦ "Домосфера".

Також усім небайдужим пропонують купити "щирий" календар на 2015 рік. Усі гроші, які будуть зібрані з його продажу, будуть спрямовані на допомогу нашим пораненим солдатам, які знаходяться на лікуванні у Головному клінічному військовому госпіталі м.Києва. Сторінка проекту в фейсбуці.