Військовий парад. Есе з книги "Українська ніч"

58
18 червня 2015

Есе з книги Мірона Цовніра та Катерини Міщенко "Українська ніч", яка нещодавно вийшла у Німеччині.

"Українська ніч" – це фото-есеїстичне видання, яке можна назвати моментальним знімком України, що увібрав у себе численні історії міського життя та драматичні ландшафти різних регіонів країни.

Книга презентуватиметься 20 червня в Центрі візуальної культури.

Дане есе було написано влітку 2014 року.

Кожного травня на південному березі Криму видається, що весь півострів можна взяти напрокат.

Міста й селища вкриваються туристичним покривалом і пріють до кінця вересня. Власники квартир ідуть жити у гаражі, аби здати своє житло приїжджим. Море, повітря й гори конвертуються в доходи місцевого населення, санаторні пляжі вже у травні зачинено, вхід на них платний, а громадські – сповнено напівоголених тіл.

Ще до початку сезонного піку узбережжя виснажується нескінченним бажанням зиску, прагненням вгадати інтереси туристів, щоб вони, загіпнотизовані шаленою фантазією курортного бізнесу, витрусили свої кишені та з легким похміллям повернулися додому.

Дика приватизація приморських земель породжує не менш дике нагромадження товарів, дешевого пляжного краму, гучних динаміків біля кожного кафе, запахів, голосів закликальників на екскурсію чи в нічний клуб і змушує натягнути на себе маску туриста.

Подібно до того, як на набережній Ялти можна вбратися в Цезаря, Клеопатру, Петра І, Катерину ІІ чи байкершу в шкіряній білизні або просунути голову в картонний банер з п’яненьким козачком і грудастою козачкою, ми перевтілюємося на туристів-чужинців, фланерів серед пластикових декорацій, які буде прибрано, щойно ми поїдемо звідси.

Ми прямуємо до Севастополя якраз напередодні урочистого святкування Дня перемоги, 9 травня. Севастопольський парад, певно, наймасштабніший в Україні. І підготовка до нього уже йде повним ходом. На рекламних білбордах – привітання ветеранам та всім кримцям, картини запеклих боїв та фотографії ветеранів. І ціле місто, місто-герой Севастополь збирається завтра на це дійство.

Хоча парад розпочинається об одинадцятій, о восьмій центр міста уже наводнений людьми. Де-не-де стоять молоді хлопці й дівчата, які продають квіти та повітряні кульки з надписом "9 мая". Досвідчені глядачі й глядачки займають місця уздовж дороги, щоби бачити все якнайближче й не випустити жодної деталі.

За кілька годин стоячого чекання під спекотним сонцем вони утворюють ланцюг із підвищеною напругою і все більш нетерпляче й нервово реагують на новоприбульців, котрі намагаються зручніше примоститися на тротуарі.

Ближче до початку по обидва боки вулиці люди вже вишикувалися у три-чотири щільні ряди, безжально відтісняючи одне одного, шкодуючи лише матерів із малими дітьми. Підлітки обліпили гілки всіх придорожніх дерев.

Пагорби й сходи так само щільно вкрило глядацтво.

Севастополь, 2013 рік. Тут і далі - усі фото Мірона Цовніра 

Довжелезна колона ветеранів, дітей із портретами героїв, різноманітних формувань збройних сил, комуністичних партійців із портретами Сталіна вирушає під гучні вітання полчищ на узбіччях. Майже хором малі й старі гукають "Спасибо!" і "Герои!".

Я гублюся у натовпі, що вражає мене потужністю свого локального патріотизму, який водночас є загально-пострадянським з єдиним добре збереженим міфом Великої Перемоги. Саме цей міф є мотором для мобілізації людей, свій соціальний потенціал вони показують сьогодні на параді. Продажні чиновники чи занепад медицини не пробуджують таку масову політичну емоцію.

Сухорляві ветерани розсідаються на лавках неподалік набережної, попереду парад Чорноморського флоту. Школярі ходять парком, шукаючи поглядом стареньких бабусь та дідусів, щоби піднести їм квіти. Когось після грандіозного видовища чекає велика п’янка.

Уже наступного року парад поєднуватиме відзначення двох подій: Велику Перемогу та "возз’єднання" з Росією. Сімдесятирічний міф вдихнув життя в історію Криму. Анексований півострів, за планами його нових російських власників, буде обслуговувати своїх співгромадян у сегменті "дешевого курорту ностальгічного типу".

 
Одеса, 2013 рік
Ужгород, 2012 рік
Майдан, 2014 рік
Майдан, 2014 рік 

Українська ніч: Miron Zownir, Kateryna Mishchenko, Ukrainian Night: Photography and Essays. Speсtor Books Leipzig, 2015.

Підготовка матеріалів книжки та її презентація відбуваються в рамках програми Grenzgänger фонду ім. Роберта Боша.

powered by lun.ua