Ліки від авітамінозу: 5 життєвих історій, які змінюють світ

58
11 лютого 2016

В лютому є добра нагода потішити себе книжками, які можна вважати прелюдією до Книжкового Арсеналу. Цього місяця хочеться звернути увагу на новий роман, цікаву малу прозу, дорослу дитячу книжку та корисний нон-фікшн.

Кожна з них фокусується на житті окремої людини: незалежно від того, чи це онкохворий, чи мільярдер, чи колишній стукач КДБ, а чи закохана у вчителя школярка.

Подібне налаштування оптики цінне тим, що дозволяє подивитися на зміни художньої мови. Сучасні письменники в Україні рухаються у бік уваги до малого, яке здатне розкривати більші проблеми.

Окремо можна відзначити роботу з "наївним" регістром, гру на полі жанрової "масової" літератури, а також впевнене заповнення ніші бізнес-літератури, зокрема біографій відомих успішних людей.

Усі ці дрібні зміни допомагають осмислити, як змінюється сприйняття людини в сучасній Україні.

ЧИ Є ЖИТТЯ НА МАРСІ?
Ешлі Венс. "Ілон Маск: Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє" (Тао)

Навіть якщо на Марсі немає життя, то за деякий час буде, і те життя на Марс, імовірно, доставлять ракети, створені корпорацією SpaceX.

 

Біографія Ілона Маска може зацікавити всіх, хто мріяв читати добру бізнес-літературу українською мовою. Окрему увагу на цю книжку варто звернути "технарям", які вже тепер роблять свої винаходи та мріють про їх монетизацію.

Ця історія спричинила так багато розмов зокрема через те, що біографія культового підприємця Ілона Маска — перша та єдина, до створення якої долучився сам бізнесмен.

Хоча це сталося не відразу. Спершу він відмовив журналісту Ешлі Венсу і погодився лише тоді, коли кількість зібраних для книжки свідчень подолала відмітку в 200.

Під палітуркою знайдемо не лише особисті свідчення, а й аналіз ринку технологій. Із біографії Ілона Маска можни дізнатися і про анатомію особистісного зростання, і про світовий ринок сонячної енергії, і про поступ популяризації електрокарів, і про втрату монополії державних інституцій на космічні перевезення.

Ця книжка провокує думки та дозволяє також свіжим поглядом подивитись на роботу українського сектора енергетики.

"Ілон Маск: Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє" опубліковано в США у травні 2015 року, і вже за півроку видано український переклад.

Тут варто окремо сказати про роботу перекладачки Мирослави Лузіної, котра старанно адаптувала українською мовою чимало бізнесових і наукових термінів із різноманітних галузей — від банківської справи до ракетобудування.

Також показово, що саме цим блокбастером почало своє життя новеньке українське видавництво "Тао". Здається, це серйозна заявка нового гравця на роботу в ніші бізнес-літератури.

КАРТИ В РУКИ
Оксана Луцишина. "Любовне життя" (Видавництво Старого Лева)

Роман "Любовне життя" варто прочитати щонайменше для того, аби дізнатися, як і куди рухається тема жіночого сексуального розкріпачення.

Не так давно Оксана Забужко роздивилась у романі Оксани Луцишиної проростання зерен, які були засіяні ще в 1990-ті романом "Польові дослідження з українського сексу". І це направду важливий ключ для читання "Любовного життя".

 

Уявіть жінку, котра вмирає від болю — емоційно та фізично. Цей сюжет доволі вічний, але Оксана Луцишина надає йому цікавого соціального виміру, спробувавши одягнути в подобу любовного роману.

"Рожеві любовні історії не є безневинними, як не є безневинними ми, читачі", — розповідала Оксана Луцишина у своєму нещодавньому інтерв'ю. Письменниця говорить, що її цікавить тема очікування кохання як одна зі структур поневолення.

От і "рожевий" роман традиційно присвячений темі пошуку кохання та ідеального чоловіка в бік happily ever after. І "Любовне життя" справді починається як любовний роман, де в екзотичних декораціях знайомляться двоє — Йора і Себастьян.

Між ними з першого погляду пробігає іскра, з першого побачення починаються інтенсивні взаємини. Себастьян виглядає як ідеальний чоловік, але гармонія руйнується, коли він заявляє про свою нібито поліамурність і взаємини з іще двома дівчатами.

В цій точці починається етап "випробувань", після подолання яких героїня "рожевого" роману мала би віднайти коханого. Але не тут, не в "Любовному житті".

Що ж пропонується натомість? Варіація на тему Bildungsroman, тобто роману-виховання. Цей жанр традиційно існує саме як історії чоловічих персонажів, котрі проходять низку ініціацій, перетворюючись на "справжніх чоловіків".

У "Любовному житті" маємо подібну історію, але вона відбувається з героїнею-жінкою. Шлях духовного перетворення також простежується і на символічному рівні, використовуючи карти таро.

У прикінцевому розділі "Любовне життя: ключ для професійних гравців у бісер" письменниця роз'яснює закладені коди, дозволяє озброїтися інформацією та думками для повторного читання.

"Любовне життя" є текстом про жіноче звільнення — від безплідних взаємин, емоційної залежності, поневолення власною пам'яттю, травм, бідності. Це текст про рух до суб'єктності.

Якщо перекласти мовою закладеної в роман колоди Таро, то це рух від аркану "Дурня", що починає свій шлях і може стати будь-чим, до аркану "Жриці", ідеальної жінки.

КНИЖКА — ЦЕ ДОПОМОГА
Катерина Бабкіна. Шапочка і кит (Видавництво Старого Лева)

Читачі сучасної української дитячої літератури вже віддавна нарікають на брак текстів, не солодких, а зосереджених на складних життєвих досвідах.

Це поступово спричинило появу дитячих творів, присвячених темам контраверсійних історичних досвідів, соціальним проблемам і родинним непорозумінням на кшталт розлучення тощо.

 

В контексті цього тренду варто звернути особливу увагу на книжку Катерини Бабкіної "Шапочка і кит" — першу дитячу книжку з онкохворим героєм.

Авторка і раніше зверталася до теми дитячої хвороби. Так, у попередній книжці "Гарбузяний рік" є хлопчик, чий інвалідний візок перетворюється на силует метеликових крил при правильному освітленні.

"Шапочка і кит" добре читається не лише як історія для дітей, а радше як короткий терапевтичний текст для дорослої аудиторії.

Структура книжки — діалоги поміж онкохворим хлопчиком на прізвисько Шапочка та китом, який плаває в хмарах за вікном. Вони дозволяють вийти поза побутову тематику та досягнути абстрактніших, вічних тем.

Любов і смерть, володіння і відсутність, мрії та нездійсненне. Подібне вже можна було прочитати в "Оскарі та Рожевій Пані" Еріка-Еммануеля Шмітта. Спрощена та "наївна" манера дозволяє говорити про складні питання життя та смерті простими словами.

Також "Шапочка і кит" має терапевтичну функцію як інструмент прямої соціальної дії. Річ у тім, що 5 гривень з кожної проданої книжки відраховуватиметься у фонд "Таблеточки".

Цей проект має амбітну мету — сягнути відмітки в мільйон гривень.

НАПОЛОВИНУ ПОВНИЙ
Олександр Бойченко. "50 відсотків рації" (Книги-ХХІ)

Олександр Бойченко — відомий колумніст, і за цим лейблом іноді трохи непомітною стає величезна його робота як перекладача та класного літературного редактора, стараннями якого на світ народилося чимало знакових текстів, українських і перекладних.

 

Він регулярно впорядковує свої колонки в збірки, що дозволяють з висоти пташиного лету оглянути закономірності та суперечності життя та літератури.

Назви для збірок колумністики Бойченка завжди містять у собі певний жарт — іронічний і стосовно читача, і самого себе. Це від початку ставить під сумнів навіть не окремі тези, а власне книжку як таку.

Збірка "50 відсотків рації" тут не виняток. Вміщені в ній колонки в анотації постають як бінарна опозиція: "представлені в текстах постаті строго на 50 відсотків є реальними, а на 50 – вигаданими. Те саме з розказаними тут історіями: на 50 відсотків вони є літературними, а на 50 – журналістськими, на 50 – комічними, а на 50 – не дуже. Книжка розрахована на 50 відсотків читачів".

"50 відсотків рації" — це книжка про Україну та її травми. Важливо, що погляд автора звернено в майбутнє, тож рефреном звучить сюжет про те, що отримають діти й онуки у спадок.

У цій збірці є чимало тез, із якими можна категорично не погоджуватися, але кожна з них у межах софістичних прийомів і трюків колумніста постає як конче необхідна сходинка для додумування певної думки.

Думка ця ґрунтується на сильній любові до ближнього та на усвідомленні власної відповідальності за майбутнє.

У суперечці народжується істина, і тексти Бойченка цінні саме тим, що він змушує сперечатися, іноді із самими собою.

СМЕРТЬ І ДІВА
Людмила Таран. Остання жінка, останній чоловік (Видавництво Старого Лева)

Музика Шуберта може бути доречним акомпанементом до читання збірки оповідань Людмили Таран.

Напевно, річ у тім, що кожен з текстів так чи інакше присвячений темі смерті, хоча й часто маскується під текст про кохання. І це не дивно: Ерос і Танатос завжди разом, це будь-яка студентка філології розкаже.

 

Смерть як поріг, факт, який можна прожити (але не пережити) та усвідомити, — ось той життєвий досвід, який проживають усі герої та героїні оповідань Людмили Таран.

Хтось із них переживає смерть радше як певний духовний і психічний досвід: поховання заживо та переродження кращої себе в наступному житті, наприклад.

Інші тексти за допомогою внутрішнього монолога героїв і героїнь ведуть читача просто до смерті як життєвої події, чергової події, останньої події. В центрі тут стоїть насамперед усвідомлення непоправної втрати. Звичайно, це вже історія не тільки про смерть.

У цьому сенсі важливим для розуміння ідеї збірки є титульне оповідання "Остання жінка, останній чоловік", що присвячене коханню двох старших людей, які в молодості не наважилися на реалізацію своїх бажань.

На тлі пізнього теплого бабиного літа вони насолоджуються і власним (нарешті) теплом стосунків. Звісно ж, усі померли. І це навіть не спойлер.

Цікавим для любителів інтелектуальних загадок буде і розкодовування цитат, розкиданих текстом оповідань.

Яким чином історія про Карлові Вари та смерть старого КДБ-шного стукача може привести нас до поезії Малларме із музикою Дебюссі — оце добра задачка для домашнього завдання.

***

Жодну з оглянутих цього місяця книжок не варто позиціонувати як легке чи розважальне чтиво. Водночас, вони не демонструють особливої вибагливості стилю — це насамперед добре розказані історії. Вони цінні як вмістилище несхожих життєвих досвідів і свідчень.

Особливу роль тут грає авторська лінза, що дозволяє певним чином побачити і прочитати весь текст.

Захоплення Ешлі Венса постаттю Ілона Маска, вдивляння Оксани Луцишиної в соціальні структури та миті, коли вони себе "зраджують", політична заангажованість і різкість Олександра Бойченка, гуманізм і дитинність тексту Катерини Бабкіної, китайська скринька зі старими фотографіями Людмили Таран.

Кожна із цих книжок дуже особлива, але між ними можна почути внутрішню риму та резонанс — голоси вливаються в мелодію.

powered by lun.ua