За лаштунками опери. Як народжуються декорації "Набукко"

Найближча прем’єра в Національній опері України – 31 березня: головний режисер театру Анатолій Солов’яненко ставить "Набукко" Джузеппе Верді.

Музикознавці помітили, що ця монументальна історична опера про захоплення іудеїв вавилонським царем Навуходоносором, якого італійці назвали Набукко, з’являється в переломні і неспокійні історичні часи. Значить, вчасно.

Біблійний сюжет про битву народів вимагає складного художнього обрамлення, яке відповідає історичній епосі і стилю твору.

Головний художник Національної опери Марія Левитська, яка робить сценографію до вистави, показала журналістам "УП.Культура" процес виготовлення декорацій і реквізиту в художньо-виробничому комбінаті на вулиці Кавказькій і розповіла про особливості роботи над оперою.

Гігантські восьмиметрові конструкції розкладені в цеху на підлозі, біля кожного фрагмента – возик із пластиковими відрами фарби, букет пензлі і мольберт з ескізом.

Марія Левитська контролює процес перетворення фанерних заготовок на фактурні живописні декорації на різних етапах.

Балкончики за периметром цеху дозволяють бачити величезні площини повністю і з різних ракурсів.

"Коли я кажу декораторам "зробіть мені красиво", під красою я маю на увазі знання епохи, знання матеріалу, правильне використання, вирішення образів, поєднання кольорів",— розповідає пані Марія.

Марія Левитська — головний художник опери з 1989 року. З деякими кравчинями і художниками вона працює по 20-25 років, у них довірливі стосунки, повне взаєморозуміння, і… без дозволу Левитської вам не покажуть навіть сантиметр костюма до нової вистави.

Головний художник Національної опери Марія Левитська

В костюмерному цеху, що знаходиться в прибудованому до театру приміщенні на Володимирській, на столі художниці з костюмів лежать альбом з асирійськими рельєфами з палацу Ашшурбаніпала, підручник зі схемою крила пташки, ескізи.

На манекені пані Марія пересуває квадратики аплікації площиною пілок: тут не має бути симетрії, щось ближче до абстракції.

Відомо, що на прем'єрі партію Абігайль співатиме Людмила Монастирська, але для кожного соліста шиють свій костюм – скільки виконавців партії, стільки й костюмів.

"Набукко" — одна з найскладніших вистав, у ній понад 360 костюмів, — пояснює Марія Левитська. — Костюми авторські, складні і рукотворно, і в створенні образів на базі асирійсько-вавилонської культури, бо зображальний матеріал доволі невеликий – це не епоха Людовіка XV, не ХІХ століття.

З того часу залишилися тільки барельєфи, тому тут велике поле для фантазії".

"З другого боку, — продовжує пані Марія, — робота в театрі зі створення костюмів і декорацій дуже пов’язана з можливостями: якщо на складі немає потрібної тканини, робота зупиняється, а час іде.

Але з досвіду роботи в цьому театрі і завдяки спілкуванню з нашими людьми, якось завжди в останній момент, як я кажу, хвіст із-під пожежної завіси, в день прем’єри однак усе буде готове. Я поки з трагічним виразом очей, але цілком оптимістична. Я в них просто вірю".