Арт-простір аеропорту "Бориспіль". Мистецтво говорить універсальною мовою

Керівник Міжнародного аеропорту "Бориспіль" Євген Дихне вважає: "Ідея створення арт-простору в межах головного аеропорту виникла з бажання показати нашим пасажирам, особливо з іноземних країн, – багатогранність і самобутність українського культурного надбання. Зрештою, чому б і ні?

Аеропорт – це не тільки місце, де обслуговують літаки, а ще щорічно 7 млн пасажирів із річних куточків світу і близько 17-25 тисяч щодоби. Як відомо, мистецтво говорить універсальною мовою, яка не потребує додаткового перекладу та тлумачення.

Як показав наш експеримент, аеропорт є унікальним простором і прекрасною можливістю показати Україну в найкращих її проявах. Ми не помилилися у своєму виборі".

КОЛИ ГУРКОТЯТЬ ГАРМАТИ – МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ…

Дехто стверджує, що коли гуркотять гармати, музам доводиться мовчати. Судячи з гуманітарного вибуху, який протягом двох років спостерігається у питаннях популяризації української мови, пісні, поезії, народного одягу серед громадян України, музи таки не мовчать, а окрилюють, самоідентифікують і не дають забути, хто ми є і де наше коріння…

Проект "Галерея національної гордості" в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" стартував у листопаді 2015 року з виставки картин Марії Примаченко

Водночас широкий культурний резонанс всього українського серед українців, на жаль, не зміг пробудити владу і змусити її стати на захист і підтримку культурних надбань. Більшість можновладців так і не змогли усвідомити, що саме культура і мова є основними візитівками кожного народу. А без цих двох об’єднавчих речей не може бути нації і народу.

Марними виявилися сподівання, що після Революції Гідності влада нарешті повернеться обличчям до своєї культури і митців, які через художні засоби за два десятиліття зуміли пробудити в нас самоідентифікацію, щоб у скрутні часи Україна змогла не впасти на коліна і дати достойну відсіч ворогові.

Два роки вже народні музи не мовчать і б’ють на сполох, та якось дивовижно тихо в чиновницьких кабінетах… Їхні двері наче завжди закриті для української культури.

Днями під час урочистого відкриття виставки картин українського художника Віктора Гонтаріва в стінах Міжнародного аеропорту "Бориспіль" на цю тему Оксана Щербак поговорила з президентом Національної академії мистецтв України Андрієм Чебикіним.

Андрій Чебикін на відкритті виставки робіт Віктора Гонтаріва в "Борисполі"

У своєму урочистому зверненні він також торкнувся теми взаємовідносин митців і влади, наголосив на важливості ролі культури в процесі становлення держави і навіть запропонував винести питання захисту культури на розгляд в РНБО.

– Значить, у нашому домі ще не все так погано, якщо державний аеропорт знаходить можливість та ініціює у себе проведення такої виставки?

– Насправді це дуже важливо і потрібно. Я проїхав увесь світ, бував у багатьох аеропортах, але в жодному з них я не бачив нічого подібного.

Сьогодні наша влада дуже мало робить для розвитку і становлення культури. На все тотально не вистачає коштів. Навіть на футбол не вистачає. Тільки й чуєш: немає коштів, хоча в багатьох чиновників відсутні бажання і розуміння багатогранності і важливості культурних процесів, які відбувається в Україні.

Мені здається, що подібні питання потрібно виносити на розгляд РНБО. Ми постійно говоримо про зброю, про винищення української армії і потребу в її посиленні. А в культурі хіба не сталося те ж саме?

Ми повинні подякувати керівнику аеропорту "Бориспіль" Євгенові Дихне за такі ініціативи. Адже ці виставки не є частиною державної програми становлення української культури. Вони відбуваються завдяки активній позиції та патріотизму окремо взятих людей, зацікавлених у популяризації української культури.

18 лютого в терміналі "D" аеропорту "Бориспіль"відкрилася виставка фотографій "Революція гідності. Майбутнє творять вільні люди", присвячена пам'яті Героїв Небесної Сотні

На виставці було представлено близько 50 світлин українських фотокореспондентів, які працювали на Майдані впродовж трьох місяців протестів

Я знаю, яка це титанічна робота – організувати виставку чи вернісаж. Тому користуюся нагодою і прошу всіх підтримати і висвітлити акцію, яка відбувається в аеропорту "Бориспіль".

– На ваш погляд, у чому головна відмінність виставок, проведених в аеропорту, від подібних заходів у виставкових залах? Дехто жартома говорить, що ще трохи – й аеропорт стане достойним конкурентом "Мистецькому Арсеналу"?

– Безумовно, головним завданням аеропорту не є проведення вернісажів та виставок робіт високого мистецтва. Але ж справа не в цьому. Головне, що є бажання показати справді культуру народу.

Це, можливо, виклик тим, хто у пристосованих приміщеннях цього зробити не може. А аеропорт і, ще раз підкреслю, його керівництво створюють умови, щоб заохотити дуже широкий загал до культури. Часом більше навіть ніж може це зробити музей. Бо в музей ідуть спеціально, а тут пересічна людина, яка, можливо, жодного разу в своєму житті не ходила в музей, отримує можливість споглядати твори високого мистецтва в аеропорту.

Навіть якщо одна людина з тисячі зацікавиться творчістю художника і буде шукати імена, наприклад, Віктора Гонтаріва чи тієї ж Марії Примаченко, про творчість якої вона, можливо, не знала, – це вже неймовірне досягнення і підтримка всього українського.

28 березня художній фонд "Артанія" спільно з міжнародним аеропортом "Бориспіль" відкрили виставку робіт лауреата Шевченківської премії Віктора Гонтаріва

А щодо "Мистецького Арсеналу", то аеропорт – гідний конкурент. Єдиний нюанс – що працює не на київський загал, а на європейський та всесвітній.

Насправді люди, які часто літають через "Бориспіль", уже знають, що тут на них чекає мистецька родзинка. Приємно, що пасажири мають можливість бачити звичайне життя очима митця і професіонала.

Безумовно, виставки в "Мистецькому Арсеналі" – це блискуча ідея, але туди здебільшого йдуть підготовлені люди. А тут користь якраз у тому, що картини може побачити більший відсоток випадкових людей. Нехай знають і відчувають, що таке Україна і що тут таки дбають про культуру.

– Виставка робіт Марії Примаченко передувала фотовиставці "Революція Гідності. Майбутнє творять вільні люди". Вони теж відбувалися в "Борисполі" і набули досить широкого резонансу. Як митці реагують на подібні ініціативи?

– Аеропорт "Бориспіль" – це повітряні ворота нашої країни. Це глобально й унікально. Безумовно, виставки тут перевершують усі враження. Державний аеропорт – робить це і слава Богу.

Виставку "Революція гідності. Майбутнє творять вільні люди" можна було переглянути в терміналі "D" аеропорту "Бориспіль"

– Ви маєте величезний досвід участі у різних вернісажах. Які серед них запам’яталися найбільше?

– Завжди вражають пленери в лісі, коли на природі встановлюють мольберти з роботами художників. Також подобаються виставки на стільцях у деяких клубах, де відсутні стенди. Доводилося бувати на подібних виставках в Румунії та Угорщині.

– Скептики закидають: не до мистецтва, коли не вистачає на шматок хліба…

– Це одне із завдань нашої влади. Абсолютна безпека держави можлива тільки тоді, коли ми створимо могутній захисний кордон, збережемо культурний та духовний зв'язок і відчуття самоідентифікації українського народу, розуміння того, хто ми є. А це може визначити тільки мистецтво та культура.

В іншому випадку, якщо людина не буде розуміти, в чому цінність нашої багатонаціональної нації, ми не зможемо виховувати нових патріотів, які будуть стояти за Україну і відстоювати ці цінності.

Це не тільки українців стосується. А всіх людей, які проживають у нашій державі. Це є національна ідея, а її цементує і згуртовує тільки культура, мистецтво, поезія, література і розуміння самоідентифікації цієї держави. Зараз не час мовчати.

***

Проект "Галерея національної гордості" в будівлі найбільшого в Україні Міжнародного аеропорту "Бориспіль" стартував у листопаді 2015 року виставкою картин відомої української художниці Марії Примаченко.

Протягом двох місяців виставки робіт Марії Примаченко пасажири "Борисполя" мали змогу побачити 44 оригінальні роботи художниці

У рамках мистецького проекту організатори також провели виставку фотографій "Революція гідності. Майбутнє творять вільні люди", присвячену пам'яті Героїв Небесної Сотні і подій на Майдані, а також виставку світлин "Жінки світу: такі різні і такі прекрасні".

В рамках "Галереї національної гордості", ініційованої ДП МА "Бориспіль", в будівлі аеропорту 28 березня відкрилася виставка картин відомого українського художника-монументаліста Віктора Гонтаріва.

Основною метою проекту є підтримка та популяризація українського мистецтва та культури серед українців та іноземних гостей.

На виставці робіт Віктора Гонтаріва представлено більше 30 творів художника

Експозицію з роботами Гонтаріва можна переглянути в зоні очікування вильоту терміналу "D" до кінця травня

На відкритті виставки також презентували нове альбомне видання "Віктор Гонтарів"

У рамках проекту благодійний фонд "Артанія" передав для виставки у "Борисполі" понад 30 картин художника. Крім того, під час відкриття експозиції було презентовано альбом "Віктор Гонтарів", у якому представлені репродукції всіх картини відомого українського художника.

Експозиція розміщена в зоні очікування вильоту терміналу "D" і триватиме близько двох місяців.

Організатори проекту мають намір і надалі виставляти в приміщенні аеропорту твори відомих українських художників, фотографів, графіків і скульпторів.

Текст опубліковано на правах реклами.