Як Україна показала себе на 68-му Франкфуртському книжковому ярмарку. Думка видавців

4327
26 жовтня 2016

Після гучних минулорічних дискусій про якість репрезентації України на Франкфуртському книжковому ярмарку 2016-й ярмарковий рік став для українських книговидавців і читачів багато в чому етапним.

Уперше над формуванням українського стенду на 68-му Книжковому ярмарку, що відбувся в німецькому Франкфурті з 19 по 23 жовтня, спільно працювали Мінкульт, МЗС, "Книжковий Арсенал", "Форум видавців у Львові", Meridian  Czernovitz та Українська асоціація видавців.

Уперше було приділено неабияку вагу оформленню стенду. Його дизайн запропонувала команда культурної дипломатії МЗС та майстерня IZOLAB платформи культурних ініціатив "Ізоляція", проінтерпретувавши авангардні архітектурні ідеї Казимира Малевича. Візуальну концепцію проекту створила арт-директорка Мистецького Арсеналу Альона Соломадіна, використавши кольорові та типографічні експерименти художника, композитора й теоретика кольористики Флоріана Юр'єва.

Уперше на найбільшій події у видавничому світі відзначили 9 українських книжок – у категоріях "Global Illustration Award" (найкращі ілюстації та обкладинки), "Stiftung Buchkunst" (зібрання найгарніших книг з усього світу) та каталозі "The White Ravens" (найкращі дитячі та підліткові видання з усього світу).

Цьогоріч Національний стенд України представили понад 12 українських видавництв, зокрема, "Видавництво Старого Лева", "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", "Наш Формат", "Основи", "Веселка", "Либідь", "Фоліо", "Богдан", "Апріорі" та "Родовід".

Своїми враженнями від відвідин ярмарку спеціально для УП.Культура поділилися двоє видавців, Богдана Павличко (директорка видавництва "Основи") і Антон Мартинов (виконавчий директор видавництва "Наш Формат")

ДАНА ПАВЛИЧКО

"Україна приємно здивувала дизайном стенду, але програмою не вразила"

Франкфуртський книжковий ярмарок – найважливіша подія книжкового ринку у світі. Щороку сюди з’їжджаються видавці, агенти, дистриб’ютори й поліграфісти. На ярмарку купують і продають права на контент та знаходять нові ринки збуту.

Дана Павличко та Анна Копилова на Українському стенді. Фото: Ольга Жук

Крім стендів компаній, країни представляють себе колективними стендами, на яких виставлені книги найкращих видавців. Колективні стенди показують статус держави й рівень розвитку книжкової індустрії.

Минулого року, як і всі роки до цього, Україна була представлена у Франкфурті досить жалюгідно. У нас була стаціонарна базова конструкція від ярмарку та хаотично представлені видавці.

Цього року ярмарок був переповнений мистецтвом. Художник Девід Гокні відкрив найважливішу подію міжнародного книжкового бізнесу зворушливою промовою. А новинкою ярмарку стала конференція Arts+, яка поєднала мистецтво, креативні індустрії та технології. До речі, мистецький гігант Taschen є одним із засновників цієї конференції.

Україна в цьому році приємно здивувала. Вперше в історії нашої незалежності ми мали достойний колективний стенд. Мінімалістичний, сучасний стиль українського стенду та поліграфічної продукції розробила арт-директорка "Мистецького арсеналу" Альона Соломадіна. На айдентику стенду її надихнув живопис Флоріана Юр'єва – митця, дослідника та експериментатора.

Макет дизайну українського стенду на 68-му Франкфуртському книжковому ярмарку. Зображення з ФБ-сторінки Українського стенду

Що ж до програми українського стенду, вона мене не надихнула. Я була здивована тим, що в рамках програми відбулися аж дві події про війну: дискусія "Поезія в контексті війни. Війна в контексті поезії" і розмова "Україна: поезія в період війни". Міжнародний книжковий ринок не цікавить бодай одна подія про війну та поезію, не кажучи вже про дві.

Проте найважливішою подією українського стенду була презентація книги "Казимир Малевич. Київський період 1928-1930" за участі Тетяни Філевської, Мирослави Мудрак, Жан-Клода Маркаде та Лідії Лихач. Це видання унікальне для світу малевичезнавства і вкотре показує, що Казимир Малевич – український, а не лише російський художник. Також було цікаво послухати розмову "Український авангард. Нові перспективи. Новi бачення. Нові матеріали."

Загалом, участь України в цьому році варто вважати успішною. Важливо відзначити, що презентація України як держави прогресивної ще й у світі книговидання сталася лише завдяки роботі волонтерів, які роками боролися з різними державними установами, щоб гроші, призначені на ярмарок, не розкрадали.

Сподіваюся, що наступного року новостворений Інститут книги при Міністерстві культури призначить одну відповідальну особу, яка зуміє ще краще організувати присутність України на ярмарку.

Нам треба багато чому вчитися, і цей рік став невеличкою перемогою для українських видавців. Книжки мусять стати стратегічною галуззю для держави, а не сферою для чергового дерибану.

Український стенд у Франкфурті. Фото з ФБ-сторінки Українського стенду

АНТОН МАРТИНОВ

"Сподіваюся, жарт, що відбір на український стенд пройшли ті, хто перший відповів на імейл, залишиться жартом"

Україна вдруге поспіль була представлена національним стендом на найбільшому у світі книжковому ярмарку у Франкфурті після великої паузи. Цього разу в нас був креативний дизайн стенду, який вирізнявся на фоні інших країн. Нарешті можемо пишатися, що ми були на голову вищі за болгар, сербів і білорусів, які не витрачали часу й ресурсів на оформлення своїх експозицій.

Порівнювати зі всіма іншими країнами-учасниками немає сенсу, бо дизайн – суб'єктивна штука. Словом, наш стенд виглядав гарно, за що треба похвалити організаторів і відповідальних осіб з української сторони. Прогрес в цьому році істотний і помітний неозброєним оком.

Водночас, є помилки, які треба усунути в майбутньому. Наповнення стенду, на мою думку, не репрезентувало повністю нашу видавничу галузь. За яким принципом відбиралися видавництва, що були на стенді, – мені особисто не зрозуміло. Про деяких видавців я особисто дізнався вперше, хоча у видавничому бізнесі працюю понад 10 років.

Антон Мартинов у Франкфурті. Фото з ФБ-сторінки автора

Сподіваюсь, що жарт про те, що відбір пройшли ті, хто перший відповів на імейл, залишиться жартом. Але, в будь-якому разі, найбільших видавців на стенді України не було, як не було представлено й багато цікавих проектів менших видавців, зокрема тих, які могли би зацікавити зарубіжного читача.

Фатальної проблеми тут не бачу, тим паче, що всіх розмістити не вийде ніколи, але наступного року треба більш прискіпливо ставитись до підбору асортименту, щоб стенд виглядав сучасно і показував галузь і культуру з усіх боків.

Цього року МЗС Німеччини разом із Франкфуртською книжковою виставкою запросили за двома різними програмами представників із "Видавництва Старого Лева" і "Нашого Формату" на навчання, а також забезпечили їх місцем під власний стенд.

Ще низка видавців ("Астра", "Віват", "Елвік", "Добра листівка") приїхали і розмістилися власним коштом. На жаль, інформація про них на загальному українському стенді була відсутня, що, у свою чергу, не дозволяло дати відвідувачам комплексну інформацію про представників України.

В огляді українського книжкового ринку, який було представлено у нас під назвою "THE GUIDE TO THE UKRAINIAN BOOK MARKET", я побачив тільки інформацію про учасників стенду, а також коротко, по два абзаци, про тенденції і перші самостійні кроки у видавничий галузі. І цим ми разюче відрізнялися від поляків, які представили всю економіку, вектори і тренди видавничої галузі в одному буклеті – як на долоні – хоч відразу бери й інвестуй! 

Зустріч із Сергієм Жаданом. Фото з ФБ-сторінки Українського стенду

Цікаво, що ринок аудіокниг у сусідів істотно додає останнім часом і складає 36,5 млн злотих або 3720 різних назв, натомість ринок паперових книг збільшується за кількістю назв (з 24920 у 2011 році до 34920 у 2015), але зменшується за загальним тиражем (97,7 млн копій у 2015 році замість 122,4 млн у 2011).

Також зменшується кількість стаціонарних книгарень у Польщі з 2370 у 2011 році до 1930 у 2016 році. Водночас ціна на книжку зросла з 8,4 євро до 9,81 євро, й зростання продовжиться через зростання собівартості підготовки книжок, що переводить цей товар у категорію менш доступних і дуже бентежить наших сусідів. Але це все світові тенденції, які так само простежуються і в нас. Хотілося б, власне, побачити наступного року подібний аналіз даних на українському стенді.

В результаті, попри всі негаразди, цьогорічна експозиція від нашої держави була найкращою за весь час існування виставки. Наступні мають бути ще кращими, особливо треба додати в менеджменті й асортименті експозиції. Очевидно, що цифри витрат платників податків на організацію стенду мають бути публічно оприлюднені й розписані, адже було витрачено рекордну за весь час суму: звучала цифра у 2,5 млн гривень.

На мою думку, наступного року для проведення подібних подій і зменшення кількості помилок мають бути залучені підрядники, які дадуть найкращу комерційну пропозицію, а відповідальний державний орган повинен ставити завдання й затверджувати концептуальні речі (дизайн, асортимент, промо-матеріали тощо), допомагаючи на дипломатичному рівні оптимізації процесу логістики, а не витрачаючи свій час і ресурси на непрофільну діяльність.

Дана Павличко, Антон Мартинов, спеціально для УП.Культура

Український стенд у Франкфурті за роботою. Фото з ФБ-сторінки Стенду

powered by lun.ua