6 мистецьких проектів, які знайшли глядача нестандартними шляхами

3927
8 лютого 2017

Мистецтво – одна з найбільш консервативних та прогресивних царин людської діяльності водночас.

З одного боку, митці першими реагують на зміни у суспільстві, політиці, релігії та науці. А їхні твори зазвичай випереджають час та встановлюють тренди в багатьох сферах життя. Разом із тим цілі галузі залишаються надзвичайно ортодоксальними в дистрибуції власного контенту.

В інформатизованому та глобалізованому світі будь-який митець змагається за час і увагу аудиторії. А музеї більше не конкурують з іншими музеями, вони конкурують з кінотеатрами – реальними та онлайновими. А ще з рок-концертами, театральними виставами та навіть пивом у барі напроти.

Сучасна людина обробляє щодня великі об’єми інформації, і для того, щоб привернути її увагу, треба дуже постаратися. На щастя, все більше культурних організацій це розуміють і шукають нові способи донесення своєї думки до вже завойованих та потенційних шанувальників.

Найпростіший та найкоротший шлях – інтернет. Але є і більш прямолінійні та екстравагантні методи дистрибуції традиційного контенту.

УП.Культура розповідає про шість цікавих та дієвих прикладів популяризації мистецтва.

Британський театр у кіно

Здавалося б, у тому, щоб знімати театральні вистави, а потім показувати їх на телебаченні або в кіно, немає нічого нового. Тим не менш, авторам проекту National Theatre Live, котрі почали знімати вистави 2009 року, вдалося придумати нестандартний хід. Особливість цих кіновистав полягає у процесі зйомки.

 Фото ntlive.nationaltheatre.org.uk

"Ми обираємо такі ракурси, щоб людина могла повністю відчути себе на місці глядача у театральній залі", – пояснюють на веб-сайті проекту.

Вистави транслюються регулярно – щочетверга. Камери розташовують в залі таким чином, щоб вони не заважали аудиторії, але щоб відео створювало відчуття присутності в театрі. Окрім того, відео вистав потім показують в кіно як самостійні фільми.

Українці отримали можливість дивитися найкращі вистави британських театрів 2014 року завдяки British Council та їхньому проекту "Британський театр у кіно".

Наразі вистави, зняті National Theatre Live, вже подивилися більше 5,5 млн людей у всьому світі. Найбільш популярною постановкою став шекспірівський "Гамлет" із Бенедиктом Камбербетчем в головній ролі – його глядачами стали понад 550 тисяч людей.

Inside Out

Inside Out – це фотопроект, який на перший погляд може видатися дивакуватим. Його суть – клеїти величезні фотографії на вулицях міст. Звучить дико, чи не так?

Проект запустив французький фотограф і митець JR. Все почалося з того, що він просто малював графіті на стелях паризьких будинків. Згодом почав фотографувати.

Тоді вирішив, що музеї та фотовиставки – це безглуздий бар’єр між митцем та його публікою. Найкращим виставковим майданчиком є вулиця. Тож автор почав просто клеїти свої фото на стінах.

Француз JR ініціював десятки фотовиставок просто неба в багатьох містах світу. Фото fadedandblurred.com

JR вважає, що неважливо, хто зробив фото та якого воно розміру. Головне – кого на ньому зображено та де воно розміщене.

Прототипом Inside Out став задум, реалізований митцем в Ізраїлі та Палестині. JR фотографував громадян цих двох країн, які займаються однаковою роботою. А потім клеїв ці фотографії парами по обидва боки кордону.

Місцеві жителі, які підходили і питали, що це, дуже дивувалися і ніколи не могли вгадати, хто з людей на фото – ізраїльтянин, а хто – палестинець.

Нині до Inside Out може приєднатися будь-хто у будь-якій частині світу. Головне – роздрукувати велику фотографію та наклеїти її у місці, де вона буде нести якийсь сенс.

Для того, щоб повністю зрозуміти задум фотографа радимо подивитися його виступ на TED 2011 року, під час якого проект і було запущено.

Google Art Project

Часом ініціаторами масштабного арт-проекту стають не митці чи куратори, а технологічні компанії. Робота з мистецтвом дозволяє їм збільшити свою соціальну значимість, а також залучити більшу аудиторію.

Наприклад, Google зробив чи не найбільший арт-проект в історії людства – Google Art Project. Це світове мистецтво онлайн. Сьогодні на цій платформі зібрані експонати більш ніж з 1200 музеїв та архівів з різних куточків планети.

Мурал авторства мексиканця Дієго Рівери - один із тисяч тих творів мистецтва, які можна роздивитися на сторінці проекту Google Art Project

Google Art Project – це не просто база даних експонатів. Компанія робить віртуальні екскурсії музеями, дозволяє збирати власні колекції, працювати із базами інформації та навіть переміщуватися в музеї у режимі віртуальної реальності.

Emoji Shakespeare

Перед 400 річницею з дня народження Шекспіра академія Arzamas та Британська Рада задумалися над тим, як можна осучаснити його поезію, зробити її ближчою до молоді 21 століття. Так з’явилася ідея додатку Emoji Shakespeare.

Завдяки ньому поезія Шекспіра стає грою по вгадуванню пропущених слів. При цьому замість цих слів треба підставляти емодзі. У базі даних гри 11 поем англійською, російською та українською мовами, 20 вистав та 550 різних емодзі.

Додаток доступний в Google Play та App Store.

Mix the Play

Якщо National Theatre Live дозволяє подивитися найкращі вистави Британії тим, хто перебуває за тисячі кілометрів від її театрів, то проект Mix The Play від British Council дозволяє відчути себе всередині процесу.

Mix The Play – це веб-сайт, на якому будь-хто може зібрати власну виставу по частинах. На вибір є два класичних твори: "Ромео і Джульєтта" та "Сон літньої ночі".

На етапі вибору складових можна обрати інтерпретацію вистави, акторів, декорації і музику. А потім подивитися, що вийшло. Процес супроводжується підказками режисеру.

Головна мета проекту – показати, як багато інтерпретацій може бути в одного твору і наскільки вони впливають на кінцеве сприйняття вистави.

Шая Лабаф  #ALLMOVIES

У листопаді 2015 року один із найбільш відомих акторів Голівуду Шая Лабаф запустив дуже дивний проект імені самого себе.

Протягом трьох днів Лабаф дивився усю свою фільмографію у зворотній хронологічній послідовності разом із незнайомцями, які могли безкоштовно до нього приєднатися. Ба більше, Лабаф запустив пряму трансляцію, на якій можна було спостерігати за актором, який дивиться власні фільми.

"Дивитися як Шая Лабаф дивиться на себе у "Трансформерах" цікавіше, ніж дивитися самі "Трансформери"", – писало про акцію популярне британське видання The Independent.

Цією акцію актор привернув до себе увагу світової преси. Але #ALLMOVIES було чимось більшим, ніж просто піар-ходом. Після закінчення акції актор дав дуже відверте інтерв’ю, у якому зізнався, що деякі його фільми були жахливими.

Своєрідний сеанс автотренінгу не тільки привернув увагу до проблеми кінокритики, а й продемонстрував, що кіно можна сприймати із зовсім іншого боку – споглядаючи за реакцією актора на власні фільми.

Олексій Бондаренко, спеціально для УП.Культура

Статтю створено в рамках спецпроекту Британської Ради в Україні.

powered by lun.ua