Боротьба за звільнення триває. Уривок із книги "Олег Сенцов"

Напевно зараз немає людини, яка не чула б ім’я Олега Сенцова – аж надто гучним був суд над ним, де вирок – 20 років ув’язнення, нібито за терористичну діяльність.

І незважаючи на протести громадськості, звернення до найголовнішого керівництва країни, яка звинувачує Сенцова, він до цього часу перебуває в неволі.

Боротьба за звільнення Сенцова триває.

У 2017 році у видавництві "Фоліо" вийшла книга "Олег Сенцов". Вона складається зі спогадів людей, які добре знали Олега, з уривків його книг і сценаріїв до фільмів, а ще з витягів протоколів допитів свідків, які проходять по цій сфабрикованій справі.

В книзі багато фотографій – із домашнього архіву, і з залу суду.

27 жовтня, о 19:00 у Кримському домі за адресою вул. Михайла Омеляновича-Павленко, 9 (колишня вул. Суворова), відбудеться її презентація.

А зараз "Українська правда. Життя" пропонує вам ознайомитися з уривком з неї. Й ньому мова піде про поворотний момент у долі Олега Сенцова –затримання.

10 травня 2014 року Олег Сенцов був викрадений поблизу свого дому співробітниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації, як підозрюваний у здійсненні терористичної діяльності.

А вже 13 травня справа Сенцова була об’єднана в одне провадження разом зі справами інших його "спільників" – фотографа Геннадія Афанасьєва та викладача військової історії Олексія Чирнія – кримських активістів, які виступали проти анексії Криму Росією та намагалися займатися активною громадською діяльністю на півострові.

Так виникла справа "кримських терористів", до якої поступово будуть додаватися й інші обвинувачені, а Олег Сенцов, врешті-решт, посів місце головного ідеолога та керівника неіснуючої терористичної групи.

Завдяки свідченням Олексія Чирнія та Геннадія Афанасьєва, яких затримали напередодні – 9 травня, весь фокус кримінальної справи зосередиться саме на Олегові.

Із телефонограми дружині Олега Сенцова – Аллі:

"Повідомляємо, що 11.05.2014 р. ваш чоловік – Сенцов Олег Геннадійович, 13.07.1976 року народження, затриманий слідчим відділом УФСБ Росії по Республіці Крим і м. Севастополя як підозрюваний в скоєнні злочинів, передбачених ч 2. ст. 205.4, ч. 1 ст. 30 і п. "а" ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 30 і ч. 3 ст. 222 КК РФ по кримінальній справі № 2014427002.

У той же день стосовно Сенцова О. Г. Київським районним судом м. Сімферополя Республіки Крим вибраний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, строком на два місяці, після чого він поміщений в ізолятор тимчасового утримання м. Сімферополя".

За дуже короткий проміжок часу, від незаконного референдуму 16 березня та до травневих затримань, окупаційна влада Криму перейшла до оперативних репресій проти проукраїнських активістів.

Під особливий контроль потрапили і кримські татари, які мають багату історію взаємостосунків з росіянами, починаючи від завоювання Російською імперією півострова і закінчуючи радянською депортацією 1944 року.

З перших днів окупації вони виступили проти анексії Криму та підтримали українську сторону, через що зараз змушені потерпати від справжніх репресій (підпали житла, побиття, викрадення, вбивства, сфабриковані судові справи та ін.).

Нова адміністрація докладала й продовжує докладати максимум зусиль для придушення інакомислячих та незгодних в регіоні.

Показові справи проти терористів стали потужним інструментом залякування проукраїнського населення, яке було готове продовжувати висловлювати свою позицію на численних мітингах та мирних протестних акціях.

Затримання Олега Сенцова, безперечно, було ударом у саме серце кримського руху спротиву.

За даними звіту організації "Крим-SOS", що був оприлюднений 19 серпня 2016 року, за два роки анексії було зареєстровано від 12 до 23 випадків політично вмотивованих насильницьких викрадень людей на території півострову.

Жоден з цих випадків не розслідувався окупаційними органами влади та жодна особа не була знайдена живою.

І це не дивно, адже головна небезпека щодо можливих викрадень йде саме від російських силових структур.

АНАСТАСІЯ ЧОРНА,

актриса, асистент режисера по роботі з акторами

"Ситуація, звичайно, була критичною, але ми до останнього часу сподівалися на якесь чудо. Думали, що цим всім речам можна якось покласти край.

Після того, як пройшов референдум, я ще два дні думала, що зараз має щось відбутися, що скоро нас звільнять від цього всього, та потім це відчуття відійшло.

Я займалася координацією журналістських груп і тому постійно контактувала з людьми дуже різних поглядів.

За моїми спостереженнями, проросійські налаштованих було таки більше, ніж проукраїнські. Але з нашою демографічною ситуацією, коли старих більше, ніж молодих, а освічених молодих менше, ніж неосвічених, – такий стан речей не викликає якогось подиву.

Десь 60% населення підтримувало перехід до складу Росії й було впевнене, що по Майдану бігають люди під дією важких наркотиків.

В ті дні, 11 травня, о 4-й годині ранку, мені прийшло повідомлення від журналістки Катерини Сергацкової, що Олег арештований.

Перед цим, 9 травня, також був арештований Геннадій Афанасьєв.

Було зрозуміло, що це початок серйозних репресій, і хороших новин чекати не варто. Ми почали писати прес-релізи про ці події, поширювати інформацію серед усіх можливих журналістів. Це була наша єдина зброя.

Довгий час ми не могли з’ясувати жодних подробиць про затримання. Було незрозуміло, де Олега утримують, в чому його звинувачують. Ситуація також ускладнювалася тим, що ми не були його родичами, тому їхні силові "структури" не хотіли надавати жодної інформації.

Потім, коли стало відомо про статті за тероризм, — я була шокована. Я не вірила, що це все відбувається саме з Олегом.

Коли ввечері я прийшла додому, тато вже чекав мене з квитком. Він сказав, що наступним разом прийдуть по мене, тому я маю негайно їхати.

Так я опинилася в Одесі, у своєї сестри, а вже 19 числа, на мій день народження, коли затриманих в Криму збиралися етапувати в Росію, прийшло SMS-повідомлення з текстом: "Замовкни або поїдеш слідом".

ДЕНИС ІВАНОВ,

кінопродюсер

"Ця інформація тоді розповсюджувалась, як пожежа. Його заарештували напередодні Каннського кінофестивалю. Ми готували прес-релізи, налагоджували якісь контакти для того, щоб ця справа отримала максимальний розголос.

Багато писали нашим російським колегам, намагаючись розв’язати ситуацію з Олегом по-тихому, щоб вона не перетворилася на якийсь показовий процес.

Була надія, що ми зможемо вирішити всі проблеми швидко, але потім на російському "Першому каналі" показали цей сюжет про затриманих терористів, після якого стало очевидним, що все затягнеться".

ЄВГЕН ЧЕРНИКОВ,

актор, друг Олега Сенцова

"Я дізнався про затримання Олега відразу, на наступний день.

Спершу ми його активно шукали, намагалися встановити правильне місцеперебування. З часу захоплення Криму росіянами безвісти зникло дуже багато людей, тому існувала реальна загроза того, що ми його можемо просто не знайти.

Спочатку його тримали в колишній будівлі СБУ, яке на той момент вже перефарбувалося на ФСБ, а потім і в місцевому СІЗО.

Коли ми дізналися, що його утримують в більш-менш офіційних установах – трохи заспокоїлись і почали підіймати на ноги кіноспільноту, щоб дати ситуації якогось розголосу. Це допомогло утримати російських силовиків від зовсім радикальних дій.

Вони звичайно ж хотіли певного розголосу цієї історії, але не чекали на якийсь великий резонанс. Головне їхнє завдання полягало в тому, щоб залякати проукраїнське населення, показати, що з ними може статися, якщо хтось почне активно діяти.

Було важливо, щоб про це знали в Криму, але не за його межами. Їм вдалося це реалізувати в повному обсязі. Після затримання Олега весь спротив на півострові згас".

ОЛЕКСІЙ МЕДВЕДЄВ,

кінокритик, організатор фестивалю "Два в Одному"

"В березні 2014 року ми з моєю дружиною поїхали в Крим, щоб побачити на власні очі, що там відбувається.

Ми потрапили туди саме в переломний момент, коли референдуму ще не було, але було відчуття, що ще вчора ніхто серйозно не розглядав варіант, що Крим відійде до Росії.

[L]В ці дні саме пішов сигнал, що "вже можна", і проросійські налаштоване населення активно це підхопило. Коротше кажучи, було відчуття, що це все відбулося не саме собою. Було зрозуміло, що десь нагорі вже прийняте відповідне рішення.

Звісно ж я зідзвонювався з Олегом, але нам так і не вдалося зустрітися. Він розповідав, що намагався організувати автопробіг з українськими прапорами, та коли дійшло до справи, то приїхало всього декілька машин. Але все ж він був налаштований далі боротися доступними йому засобами.

Коли ми повернулися до аеропорту – там вже стояли "зелені чоловічки", а український прапор був спущений. Рейси також скасовувалися і ми навіть не були впевнені в тому, що зможемо вилетіти. Та все ж наш літак встиг.

Я побажав Олегові успіху телефоном, сказав, що ми його підтримуємо, як патріота й справжнього сина своєї країни, а вже десь у травні, в Москві, до нас дійшли новини, що він був арештований".

27 жовтня, о 19:00 у Кримському домі за адресою вул. Михайла Омеляновича-Павленко, 9 (колишня вул. Суворова), відбудеться презентація книги "Олег Сенцов". Модератор: Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор онлайн-видання "Українська правда".

Титульне фото Valery Matytsin