Кого почитати? 35 книг флешмобу #5books, які варто обрати у цьому році

3077
24 вересня 2018

Книжки, які ми читаємо, формують наш світогляд і особистість, навчають думати, аналізувати, уявляти, фантазувати, любити, допомагають відпочити…

Цей перелік можна продовжувати ще довго.

У кожного з нас є саме ті 5 книг, які захоплюють, книги, які стали для вас топовими і змінили ваше життя.

25-й Форум видавців, який днями звершився у Львові, започаткував у соцмережах флешмоб #5books, щоб кожен міг розповісти про свої улюблені твори.

"Українська правда. Життя" зібрала цінні поради політиків, активістів та журналістів про те, що варто почитати цього року.

 

РОМАН ГОЛУБОВСЬКИЙ,

журналіст

Читати хоча б 5 книг на рік – краще, ніж не читати, запевняють організатори. Я з ними цілком згодний, і тому поділюсь своєю п‘ятіркою книг, які вразили останнім часом.

1. Террі Пратчетт "Правда". Не обов’язково бути фанатом фентезі, щоб захопитись Дискосвітом Пратчетта. Для цього достатньо мати почуття гумору. "Правда" – це книга про те, як функціонують основні закони у ЗМІ. Написано весело про загалом серйозні речі – не знаю, як це вдається Пратчетту, але читати дуже цікаво.

2. Вільям Фолкнер "Шум і лють". Деколи про книги кажуть "дуже легко читається". "Шум і лють" – антонім до цього твердження. Книга справді складно читається, потрібно з різних шматків тексту, ніби з пазлів, скласти повну історію. При цьому, історію нелегку – не лише композиційно, а й емоційно. Класика, яку цього року нарешті видали українською – треба читати.

3. Франц Кафка "Твори" від А-ба-ба-га-ла-ма-га. Кафку іноді треба перечитувати: аби усвідомлювати, що в порівнянні з його абсурдом у нашій реальності ще не все так погано, і що в ній, реальності, на відміну від його творів, таки присутня хоч якась логіка.

3. Філіп Рот "Американська пастораль". Це книга про американську мрію, про політику, про сім’ю, про роботу, про цінності. Про те, що навіть коли все робити правильно, ніхто не застрахований від того, що все одно щось піде не так. Філіп Рот помер 2018 року, і в мене є припущення, що завдяки шуму навколо його смерті, інші твори почнуть також видавати українською. І це було б чудово.

4. Ґео Шкурупій "Жанна батальйонерка". Видавництво Темпора, серія "Наші 20-ті". Ґео Шкурупій – один з українських письменників, розстріляних 1937 року. Його варто читати, щоб зрозуміти, яких висот досягла українська література на початку століття, і як прикро з цих висот вона упала через дії радянської влади.

5. Білл Брайсон "Прогулянка лісами". Єдиний нон-фікшн у списку. Всього лише книжку прочитав, а відчуття такі, ніби пройшов 3,5 тисячі кілометрів Аппалацької стежки. Прекрасна книга про мандри, про США і про людину з усіма її можливостями та слабкостями.

 

ОКСАНА СИРОЇД,

заступник Голови Верховної Ради України

До парламенту читання було щоденною рутиною, як чистити зуби. Я не пам‘ятала себе, коли я не читала. І раптом – втратила здатність читати.

Ні, звичайно читала щодня новини, законопроекти, безліч документів. Але читальний фаст-фуд викрав увесь простір у "смачних" книг.

Забрало більше року, щоб відновити "дієту". І хоч у попередньому житті залишилось багато прекрасних книг ділитимусь своїми найсвіжішими "смаколиками".

1. Джеймс Комі "Вища лояльність": "Ми були лише людьми, звичайними людьми у надзвичайних ролях в час викликів. ... Я побачив вершину піраміди і це були лише ми..." 

2. Джон МакКлой "Виклики для американської зовнішньої політики": "У Європі стає все більш очевидним, що наша допомога, попри її бажаність і життєдайність, не вселила повсюдної любові до нас серед наших союзників".

3. Карл фон Клаузевіц "Про війну": ... у війні, де одна сторона не може повністю роззброїти іншу, мотиви до миру з обох сторін будуть виникати і зникати залежно від ймовірності майбутнього успіху та необхідних витрат".

4. Жан Моне "Спогади": "Вугілля і сталь були одночасно ключем до економічної потужності й арсеналом, де гартувалася зброя для війни".

5. Оксана Забужко "Notre Dame D‘Ukraine": "Мусимо визнати свій пай у розбудові Російської імперії, оту саму трьохсотлітню "Маросєйку" української історії..."

 

ЮЛІЯ-АВРОРА ОГОРОДНІК,

ресторанний критик, блогер

Я страждаю (хоча, яке ж це страждання?!) на цундоку - купую книги і не встигаю їх читати. Але працюю над собою. Зібрала ті, що вважаю важливими як для себе, так і для інших.

1. "Брама Європи" Сергія Плохія. Обов'язкова для усіх без виключення українців. Дієвий антидот проти усіх варіантів пропаганди, що до вчорашнього по суті дня заміняли нам історію. Буду щаслива потиснути руку авторові підчас Форуму і подякувати.

2. "Енеїда" Івана Котляревського з ілюстаціями Анатолія Базилевича. У нашій родинній бібліотеці зберігається книга, яку купила моя мама Наталія Новгородова 1969 році, з іллюстраціями Олександра Данченко. Але я завжди мріяла про цю. Особливо після великої виставки, присвяченої історії "Єнеїди", що її проводив Павло Гудімов. І ось, дякуючи Violity, вона у мене. Видавництво Радянська школа, 1989 рік, з коментарем Ставицького. Зрозуміло, що особисто для мене цей твір важливий тим, що вперше так повно змальовує, або навіть каталогизує (ретельно, прискипливо) усі смакові вподобання того часу. По суті це - готове меню. Бери і роби)

3. Звичайно, це #MadeInUkraine, книга, що народилась завдяки генію та волі Юлії Савостіної, за нашою з Лалою Тарапакіноюучастю. Ще навіть року не пройшло з моменту видання, а вона вже перекладена на англійську, французську та німецьку мови. Круто, правда?! Це все Савостіна. І – дуже рідка подія. 20-го числа ми усі втрьох ці переклади представимо.

4. "Terra Ucrainica". Одна з найважливіших книг цього року. Читати разом з "Брамою Європи" Плохія. І дивитись. Тому що атласи, зібрані у цьом виданні - ніби роса у очі, чарівні краплі, що покращують зір. І можна нарешті побичити, наскільки строкатою є наша історія, скільки хвиль історичних змін прокотилось нашими землями, скільки народів тут пройшло, осіло, зникло, залишилось. Я не раз повторювала і ще раз це зроблю: існування нашої країни, з власною мовою, культурою, їжею - це справжнє диво. Тому що стільки зусиль було витрачено, щоб цього не існувало. 

5. "Бойчукізм". Власне видання "Мистецього Арсеналу", що вийшло вже після виставки. Можна по-різному ставитись до самого феномену Бойчукізма, але тримаючи у руках цей том - я знімаю капелюха! Це справжнє відтворення, реставрація практично на 100% знищеної спадщини. Ретальна, обережна та любовна. Яка дає можливість розгледіти, побачити те, що майже зникло. А тепер залишиться у реальності назавжди. 

 

ЄВГЕНІЯ АРАТОВСЬКА,

голова ГО "Україна без сміття", громадська активістка

Книжки для мене – це можливість зупинитися і зависнути, ввечері приємно і зручно вмоститися і читати. Або вмоститися у вихідні - поки всі сплять і читати, або у метро (тому в мене постійно важкий наплічник), або у відрядженні - в потязі, в готелі - якась книга завжди зі мною. Коли забуваю взяти - страждаю.

Мої ТОП 5:

  1. "Люди чи прибуток" Дейл Партрідж
  2. "Доставка щастя" Тоні Шей
  3. "Patagonia – бізнес у стилі серфінг" Івон Шуінар
  4. "Спалах" Малкольм Гладуелл
  5. "Sapiens. Краткая история человечества" Юваль Ной Харари

Чому вони кращі? - Не буду писати - краще читайте. :)

Але кожна книга на фото була мені корисною.

І ще мій останній лайфхак - мені сподобалося ставити позначки у книгу, щоб звернути увагу на моменти, які мене найбільше вразили і передавати їх читати своїм друзям і колегам.

 

ОЛЕКСАНДР СЕЛІН,

спін доктор в Pointer Agency

Читаю я давно і багато. Колись виникла пауза у цій справі але з появою google books все було наверстано. Загалом я прочитав вал всякого різного але якщо виходити з обмеження у 5 книжок, які би я радив прочитати усім, то виберу саме ці.

  1. Бог як ілюзія. Річард Докінз. Підручник з критичного мислення і перепрошивка для мізків.
  2. Коротка історія часу. Стівен Хокінг. Двері в реальний фізичний світ. Пояснення чудес нашого всесвіту.
  3. Троянда і хробак. Роберт Ібатуллін. Художній твір про складні питання контакту з іншими космічними цивілізаціями.
  4. Задача трьох тіл, Темний ліс. Лі Цисинь. Художній твір-філософія про інтеркосмічну комунікацію. І трохи про Китай.
  5. 1984. Джордж Оруел. Художній твір про тоталітаризм і пропаганду.
 

МАКСИМ САВАНЕВСЬКИЙ

керуючий партнер комунікаційної групи PlusOne

Моє улюблене місце для читання книг – це сауна. Одразу скажу – ні, книга не мокне, а ще більше висихає; жодна ще не постраждала (хоча я все рівно до книг відношусь по споживацьки); так, я люблю сауну, і можу сидіти досить довго (у нашому спорткомплексі стандартна температура в районі 75-80).

Отже. Чому сауна?

Читання книги в сауні для мене – це медитація. 

Це єдине місце в моєму житті, де немає жодного відволікаючого фактора – телефони, комп’ютери, люди, речі т.д. Всього цього нема. Лише ти, книга і дерев'яні полички. В час, коли я ходжу, відвідувачів в більшості випадків взагалі немає. Але якщо й забреде хтось випадково – то нічого не говорить.

Така атмосфера + висока температура + чітке розуміння обмеженості цього часу – все це налаштовує мізкі на якусь дуже особливу непритаманну для мене форму мислення. Ти читаєш книгу, але паралельно з нею в тебе в голові вирішуються якісь складні задачки, які зависли там в останні дні. 

В такі моменти я часто приймаю важливі для себе рішення, виникають цікаві ідеї. 

Я завжди з нетерпінням чекаю, коли знову можу зануритись в читання )

Чому я все це пишу – бо читання є важливою частиною нашого життя. Ми повинні читати більше. Знаходити для цього можливості. 

Якщо кожен українець прочитає хоча б 5 книг на рік – це гарантовано змінить і його/її, і країну.

Тому долучаюсь до ініціативи, яку запустив львівський BookForum (так тепер називається Форум Видавців), треба написати 5 книг, які ви рекомендуєте прочитати українцям цього року, і тегнути принаймні ще 3-х своїх друзів.

  1. Стівен Котлер, Джеймі Уіл: Викрадачі вогню. Таємна революція змінених станів
  2. Керолін Вебб: Живи на всі сто 
  3. Деніел Ґоулман: Емоційний інтелект
  4. Юваль Ной Гарарі: Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього
  5. Бред Стоун: Продається все. Джефф Безос та ера Amazon
 

КАТЕРИНА БОТАНОВА,

журналістка, кураторка

Спочатку маю пояснити, що хоча читаю я дуже багато, втім дедалі менше читаю українською. Головним чином тому, що віддаю перевагу читанню мовою оригіналу, а мої фахові інтереси вимагають читання англійською і польською. Але також тому, що возити паперові книжки через пів-Європи доволі важко і незручно, а електронних книжок українські видавницва, переважно, ще не подужали.

Поза тим, я все-таки дуже намагаюсь читати українською, тому ось мої #5books:

1. Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська. Дух і Літера, 2018
Грицак – один із моїх найулюбленіших і найповажаніших українських публічних інтелектуалів, а діалог – один із найулюбленіших форматів. Це книга неквапливих, дуже глибоких розмов про українську історію та її вплив на теперішній політичний та культурний ландшафт в країні.

2. Паскаль Ґілен, Тайс Ляйстер. Культура в підмурках громадянського суспільства. IST Publishing, 2018. Маленька і просто для прочитання, цей переклад вийшов дуже вчасно. Два знані голландські дослідники культури прописують і пояснюють словник, який уможливлює говорити про культуру як суспільну цінність, ресурс і важливу частину політики. Для українських культурних активістів сьогодні – "те, що лікар прописав".

3. Крістіан Крахт. Імперіум. Видавництво 21, 2018. Роман, який починаєш читати з певною недовірою, але дуже скоро вже не можеш відірватись. Захоплива майстерність розповідати історії про минуле, які насправді є історіями про теперішнє. І взагалі, чудово, що важлива літерара зі Швейцарії вже майже регулярно з'являється українською.

4. Пьотр Ібрагім Кальвас. Єгипет: харам, халяль. Видавництво "Човен", 2018. Кальвас – не просто справжній майстер репортажу, один із багатьох, які складають "польську школу репортажу", який я дуже люблю. Він – майстер філігранного виписування реальності, яку любить і частиною якої себе вважає, лише для того, аби потім рознести її на друзки, бо прийняти її неможливо. Історії, від яких хочеться плакати.

5. Георгій Касьянов. Past Continuous: Історична політика 1980-х-2000-х: Україна та сусіди. Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018. Детальний розбір історичної політики, влади, яка за нею стояла і стоїть, контекстів, в яких вона створювалась і створюється. Деколи аж так детальний, що почуваєшся студентом, якому дуже дохідливо демонструють конструкцію всіх історичних граблів, на які сьогодні наступає країна. Утім, із граблями, напевно, саме так і треба".

"Українська правда. Життя"

Титульна світлина від Dirima/Depositphotos

powered by lun.ua

Головне на сайті