Серіал "Чорнобиль" від HBO: коментують ліквідатори аварії на ЧАЕС

6401
5 червня 2019

Серіал "Чорнобиль" від HBO офіційно закінчився.

Які враження від нього у справжніх ліквідаторів аварії на ЧАЕС?

Олексій Бреус, Сергій Парашин та Олексій Ананенко ділилися ними по завершенню серіалу у Chernobyl HUB.

За словами Сергія Мирного, куратора зустрічі та одного з ліквідаторів, що на сьогодні серіал – найпотужніше, наймасовіше, найбільш технологічно зроблене кінематографічне висловлювання на тему Чорнобиля:

"Дуже важливо, що воно зроблено у домінуючому культурному форматі – форматі серіалу. Цей серіал – ще один крок в спробі зрозуміти Чорнобиль".

Де в серіалі правда, а де – не зовсім, пояснюють самі ліквідатори.

Сергій Парашин

у 1986 році – старший інженер управління блоком, начальник зміни

Спогади про вибух: У реактор мала б поступати вода, але самого реактора як такого вже не було, він був зруйнований, хоча прилади показували, що працює. 

Вночі ми сиділи та думали, що ж сталося. А вранці я побачив зруйнований реактор. Все стало зрозуміло.

Люди дивилися на зруйнований реактор, і не могли очам повірити, що це сталося. Бреус розповідав, що коли йшов на зміну вранці, виявив під ногами графіт. У деяких країнах, де випав дощ, з’явилися радіаційні плями.

Дуже пощастило Прип’яті, коли в перший день після аварії радіаційний слід не торкнувся міста. Бо якщо б це сталося, були б дуже трагічні наслідки. Евакуація ще тоді не почалася.

Перша задача людини, яка потрапляє у радіаційну зону – захист. Що може бути захистом? Наприклад, якийсь матеріал, якась тканина. В основному люди опромінювалися, коли з’ясовували стан навколишнього середовища, де саме є радіаційні "плями".

Комісії по розслідуванню події в Чорнобилі змінювалися кожні 2 тижні. Ніхто не хотів сидіти в Чорнобилі більше 2 тижнів. Керівництво розмірковувало над подією, доповіді були не дуже чіткими. Горбачов з’явився на Чорнобильській АЕС лише через два роки.

Головна причина трагедії – конструкція реактора. Проблема в тому, що реактор дуже довго працював на невеликій потужності. 

Загалом, реактори будують так, що потужність можна буде збільшувати через певний час. Якщо його треба зупинити, то це робиться досить швидко. А тієї ночі потрібно було провести розслідування, тому його зупиняли повільно. І ця зупинка призвела до зміни характеристики, яка була неочікувана для персоналу. Натискання на кнопку "Зупинка реактора" призвело не до зупинки, а до розгону.

На Дятлові тільки частина провини, але все ж провина на ньому є. Тому що він керівник! Він не повинен спати вночі, як показано в фільмі, а контролювати та тримати руку на пульсі!

Я на собі відчуваю провину. Сім років, відколи сталася ця трагедія, я переживав дуже велику провину за це.

Правда:

Самі враження від подій 26-27 квітня 86-го року і у житті і фільмі співпадають.

Є техніка, а є люди. В цьому фільмі є зосередженість на людях. І це правильно.

Дійсно було виявлено за 400 км радіоактивний слід. Сам вибух стався, всі знали, але виявляти почали саме за межами Чорнобиля.

Самі люди про вибух дізналися, коли йшли на роботу, запищали сигналізатори. Це було дуже дивно, і на це звернули увагу.

Найбільш наближено до реальності тут показано головного інженера. Він дійсно "зламався" від аварії.

Керівництво дійсно не розуміло, що відбувається. Зрозуміти, що реактор підірвався, у той час було неможливим.

Неправда:

Не співпадає тип особистості директора станції. Насправді директор веде себе більш етично витримано.

Дятлов у фільмі зовсім інший. Так, він жорстко себе веде, але він не боягузлива людина.

Недостатньо точним є відображення емоцій людей, які теж не розуміли, що коїться. Персонал показаний дуже повільним.

Приміщення, у яких розміщувалося екстрено зібране засідання керівництва станції, у серіалі показано невірно.

У фільмі показано, що деякий персонал знімав з себе відповідальність за цю подію.

Припущення щодо другого можливого серйозного термоядерного вибуху загалом безпідставні. Найстрашніше вже сталося під час першого вибуху.

В більшості урядова комісія не була фізиками, і тому вони не зовсім коректно приймали рішення. Наприклад, я вважаю, що не потрібно було закидати піском реактор.

Жінка з Білоруського інституту – скоріш збірний образ. Все правильно, тільки там жінки такої не було. І ця наукова співробітниця Білоруського інституту ядерних досліджень ніяк не змогла б, при всьому бажанні, потрапити до кабінету Горбачова.

Образ Лєгасова у цьому фільмі збірний. Він не був хіміком. У фільмі його роль перебільшена.

Олексій Ананенко

у 1986 році оператор та старший інженер-механік у реакторному цеху Чорнобильської АЕС

Мене запрошували американці, і їм розповів свою історію і враження від події.

Однак, коли вийшов фільм, я подумав, що я, все ж таки, по-іншому розумів суть події.

Ми отримували розпорядження "зверху" і нам казали, що треба робити, а що ні.

Американці розуміють по-своєму значимість аварії.

Олексій Бреус

у 1986 році старший інженер управління блоком №4

Серіал близький до правди. 

Правда:

Дійсно, як зображено у "Чорнобилі", у шахтарів не працювали ліхтарі.

Неправда:

Створюється така атмосфера на засіданні у Горбачова, мовляв, "це смертники, вони підуть, не повернуться". Але в фільмі немає такого епізоду, що вони загинули.

Уляна Хомюк, науковиця Білоруського інституту ядерних досліджень, вигаданий персонаж. Насправді її не було. Але припущення, що стався вибух у Чорнобилі, справді пішли з Білорусі.

Ще є момент, який не зображено у серіалі: на момент відкриття кранів для того, щоб вода потрапляла у барбатери, "лава", яка утворилася від піску, води та бору, вже була там.

Записав Олександр Шаріпов, для УП.Життя

Що ви знаєте про радіацію та Чорнобиль? Перевірте себе. ТЕСТ

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua