Яким є арт-ринок в Україні та чим він відрізняється від світового. Пояснюють експерти

5786
20 вересня 2019

Хто і як визначає ціни на твори мистецтва?

Що потрібно зробити молодому художнику, щоб його твори стали купувати?

Чи завжди дорогий твір є шедевром?

Про це говорили на панельній дискусії в рамках Фестивалю ідей 2019 в Одесі.

Єжи Онух, художник, куратор, викладач та адміністратор у сфері мистецтва, дипломат

Семен Кантор, директор Музею сучасного мистецтва Одеси.

"Українська правда. Життя" публікує основне з їхньої розмови.

Україна та світ

Станом на 2018-й рік світовий арт-ринок оцінювався приблизно в 64 млрд доларів.

"Донька шейха Дубаю, Латіфа, яка є директором Культурного фонду цієї країни, щорічно від свого батька отримує 1 млрд доларів на закупівлю сучасного мистецтва, – наводить приклад Єжи Онух.

І що ж вона робить? Вона витрачає ці гроші на ринок. Очевидно, цей ринок – це кілька міст у світі: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх і, можливо, Шанхай.

І цей мільярд доларів надзвичайно змінює ситуацію і впливає на всіх".

Єжи Онух, художник, куратор, викладач та адміністратор у сфері мистецтва, дипломат

Дуже часто говорять, що в Україні арт-ринку не існує. На думку, експертів він є, але знаходиться на периферії від світового.

"Є художники, які творять мистецтво, частина з них його продає, відповідно є інституції, які його купують. Однак, питання полягає в тому, як все це відбувається", – пояснює художник.

Єжи Онух п’ять років жив у Нью-Йорку і працював з The Metropolitan Museum, The Museum of Modern Art та іншими важливими інституціями, й каже, що там взагалі не дивляться на Україну.

"Її немає на їхніх радарах, – пояснює експерт.

Світ так збудований, що центри мистецтва не можуть бути в країнах, де немає грошей. У нас, можливо, і є чудове мистецтво, тільки ніхто про це не знає.

Як це було в ХІХ-му столітті, сьогодні також існують метрополії та периферії. І ми є частиною периферії.

Однак, метрополія без периферії сама існувати не може. Тобто, це – певна нова система побудови відносин у світі".

Художник мусить бути доступним на міжнародному ринку. Фото zmijak/Depositphotos

Онух зазначає, що художник, коли виходить на ринок серйозних міжнародних галерей, мусить бути доступним, бути поруч.

"Коли з’являється колекціонер, який зацікавився твором, то потрібно, щоб галерист мав можливість подзвонити художнику і сказати: "Завтра зранку ми будемо в твоїй студії", – уточнює художник.

Куратор пояснює, що саме від доступності часто залежить ціна. Наприклад, коли молодий дебютант з’являється в одній з галерей Нью-Йорка, то він починає від 200 тисяч доларів, а в якійсь іншій галереї його роботи можуть продаватися за 10 тисяч.

Ціни і як вони визначаються

Директор Музею сучасного мистецтва Одеси Семен Кантор зазначає, що більшість угод щодо продажу мистецтва в Україні проходять не прозоро.

"Я дуже уважно спостерігаю за майже всіма аукціонами, які відбуваються в Україні, тому добре знаю, що на них виставляється і за якою ціною продається, – розповідає він.

За весь час я не бачив жодного офіційного звіту за фактами продаж. Про що тоді ми говоримо? Це вже вирок всім нам".

Семен Кантор, директор Музею сучасного мистецтва Одеси

Кантор каже, що знає лише один продаж, який пройшов в Україні, як кажуть, "по білому" – купівля одеським банкіром та меценатом Вадимом Мороховським колекції покійного одесита Михайла Кнобеля, яку той збирав понад 25 років.

"Коли кореспонденти пишуть про якихось українських художників (яких я дуже люблю і з багатьма з яких ми дружимо), картини яких продаються за якусь певну суму, у мене виникає питання: де докази, що ці ціни були заплачені?", – уточнює очільник музею.  

Також Семен Кантор додає, що ціну визначити взагалі складно.

"У нумізматиці є каталоги, де оцінена кожна монета, і продажі здійснюються в межах 10-15%, але це не стосується раритетів. На раритет немає цін – продавець з покупцем домовляються індивідуально, – наводить він приклад.

У мистецтві ж все – раритет, навіть, якщо автор продуктивний, навіть, якщо він працює в одній і тій же манері – усе одно кожен його твір є індивідуальним.

Саме тому кожного разу говорять про різні ціни".

У свою чергу Єжи Онух піднімає тему адекватності ціни.

"По суті, що означає ціна мистецького твору? – зазначає він.

Ринок – це потужний механізм, і якщо є клієнти, які готові купувати погане мистецтво за великі гроші, тоді це буде продаватися. Треба на це зважати.

Наприклад, дуже знаний український колекціонер, Віктор Пінчук, має найбільшу у світі приватну колекцію Дем’єна Герста. Це – британський художник, суперзірка світового мистецтва.

Очевидно, Пінчук купував ці твори через дуже знану лондонську галерею White Box. Він придбав ці картини за нереальні, і навіть абсурдні гроші.

Як-то кажуть в Одесі – Пінчука "розвели". Він купив надзвичайно багато, і пізніше ціни на роботи Герста впали майже на 50%".

Тварини у формальдегіді Дем’єна Герста. Фото damienhirst.com

Онух переконаний, що для художника, особливо молодого, дуже важливо бути у відповідний час у потрібному місці.

"Крок за кроком молода людина починає десь з’являтися. І коли дилер чи галерист побачить потенціал на продаж, тоді, очевидно, і починається зростання кар’єри художника, – пояснює Онух, який також є куратором.

Важлива справа – виставлення ціни, тобто треба чітко знати, з чого він починає і до чого прямує.

Якщо ми "продамо" художника, скажімо, за 5 тисяч доларів, то ми за схожого рівня роботу ніколи вже більше не отримаємо. Тобто, створення відчуття ринку і можливостей є дуже потрібним.

У цьому процесі чесність дуже важлива. Можна взяти мавпу, дати їй пензель – і вона намалює чудово абстракцію. Ви про це не скажете, зманіпулюєте ситуацією, прийдете на аукціон і продасте її за 10, 50 чи 100 тисяч доларів. Однак, ви зможете так зробити тільки раз".

Для чого купують твори мистецтва

Художник та дипломат Єжи Онух часто чує, що Україні потрібен гарний закон про мистецтво, але переконаний, що "насправді нам потрібен добрий податковий закон, щоб можна було накопичені гроші вкладати в культуру".

Він пояснює, що більшість американських колекціонерів – це дуже заможні люди. І вони розуміють, що якщо не вкладуть свої гроші, скажімо, в колекцію мистецтва, то держава в них ті гроші забере.

"Тому вони вкладають туди величезні гроші – і це накручує ринок", – уточнює художник

Семен Кантор піднімає зустрічне питання: для чого люди в нашій країні купують твори мистецтва?

"Ось, чому Віктор Пінчук почав цим займатися? Ми можемо тільки гадати, що він керувався іміджевими цілями, чи ще якимись, – зазначає він.

Є таке гарне слово "честолюбство", воно складається з двох частин: "любити честь". Честь – це не найгірша риса. Її можна отримати різними способами: футбольним клубом, фінансовою допомогою лікарням тощо.

У мені, звичайно, відгукується, коли створюють музей – втім, це можуть зробити не всі.

Дуже багато людей, навіть ті, в яких немає великих грошей, купують твори мистецтва через те, що відчувають у цьому потребу. І вони роблять це не тому, що є колекціонерами. У першу чергу для того, щоб прикрасити своє житло".

Українці в першу чергу купують живопис, для того, щоб прикрасити своє житло.
Фото EdZbarzhyvetsky/Depositphotos

Кантор зазначає, що "дикість українського ринку в тому, що в нас купують тільки твори живопису".

"Майже нікому не цікаве фото як твір мистецтва.

Однак, якщо ти хочеш зробити затишок у своїй квартирі, не обов’язково купувати щось, намальоване пензлем, – розмірковує директор музею.

Як результат, у нас  виходить так, що люди купують твори живопису, певним чином "роздуваючи" ціну на них. А нікому ж не хочеться зізнаватися, що він купив дешево, відповідно, він починає штучно завищувати ціни на певного художника".

Експерт переконаний, що це неправильно і дорогих авторів можуть бути одиниці.

"Однак, сьогодні все ж люди починають купувати твори, виходячи зі своїх культурних міркувань, світогляду, – закінчує на позитивній ноті Кантор.

У нас почали з’являтися колекціонери, які роблять створюють справжні, глибокі колекції. Наприклад, мій друг, Борис Гриньов, не купує красиві картинки, він, дійсно, цікавиться саме історією мистецтва. І це – вже зовсім інша розмова".

"Українська правда. Життя"

Вас також може зацікавити:

Святая святых: Как выглядят мастерские украинских художников

Художник Євген Самборський: Мистецтво – це спосіб знайомитися та ділитися енергією

Художник Андрій Єрмоленко: У нас є проблема – ми не можемо займатися людським

Художница Екатерина Ермолаева: Личные истории работают сильнее глобальных тем

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua