Опера-реквієм IYOV: як відбувається репетиція однієї з найкращих світових опер сучасності

На початку листопада у Києві презентують диск із записом опери-реквієму IYOV, яка наприкінці 2018 року увійшла до топ-10 світових опер сучасності за рейтингом Music Theatre NOW.

Самі ж виконавці музичної формації Nova Opera, створеної Владиславом Троїцьким, зізнаються, що робота над звукозаписом настільки вимуштрувала кожного з них, що репетиції вже проходять легко – "як за нотами".

Уже скоро, 8 листопада, у киян та гостей столиці буде нагода оцінити одну з найкращих опер наживо.

"Українська правда. Життя" вирішила зазирнути до музикантів на репетицію.

Колектив виконавців опери-реквієму IYOV

Вперше IYOV виконали в рамках фестивалю ГогольFest 21 вересня 2015 року в павільйоні ВДНГ.

Невдовзі ще один виступ відбувся у столичному КПІ.

І лише за три роки її було поставлено на сцені Нацопери.

За чотири роки новаторську оперу вже почули у багатьох країнах Європи і в США.

IYOV поєднує елементи барокової опери, реквієму і постмодерного театру. Драматургічна основа української опери – фрагменти з книги Йова зі Старого Заповіту та латинські сакральні тексти.

Її написано в синтетичному жанрі, що вперше в історії світової музики поєднав у собі оперу, реквієм та ораторію.

Так, це серйозний матеріал, що потребує зосередженості від глядача. Але якщо у вас немає академічної освіти, чи ви вперше вирішили прийти почути "іншу" музику – не хвилюйтесь, а просто розслабтесь та слухайте.

Музика IYOV насичена авангардом, неокласицизмом і роком. А виконавці відтворюють голосами надзвичайні темброві відтінки.

Опера-реквієм IYOV має мобільний інструментальний склад (препарований рояль, ударні, віолончель), що спрощує логістику пересування за кордон.

Наразі колектив виконавців опери IYOV це: Мар’яна Головко (сопрано), Анна Кірш (сопрано), Олександра Мельє (мецо-сопрано), Андрій Кошман (баритон), Ілля Разумейко (рояль), Руслан Кірш (баритон), Тетяна Троїцька (голос), Євген Рахманін (бас), Жанна Марчинська (віолончель), Андрій Надольський (ударні), Роман Григорів (диригент).

Домовитися з колективом про час репетицій було непросто: у кожного з них є паралельні проекти чи робота у держтеатрах, а дехто навіть спеціально долає тисячі кілометрів, щоб виступити з учасниками на одній сцені.

Наприклад, Олександра Мелье живе і працює в Парижі.

"В Україні ми прослуховували багато виконавців, але саме таке мецо-сопрано як у Олександри для нас найкраще", – розповідає баритон Андрій Кошман, який ласкаво запрошує нас до студії, де власне, проходять репетиції.

Андрій Кошман, баритон, один з виконавців опери-реквієму IYOV

Це невеличке приміщення, де відбуваються творчі пошуки, суперечки і "шліфування" партитури до ідеалу.

Поки музиканти налаштовують інструменти, ми спілкуємося з Андрієм про те, чи змінилася опера IYOV за ці роки. "Певні зміни були ще у 2015-2016 роках. 90% опери – це фіксований матеріал. Інші 10% – залежать від імпровізації і місця, де ми виконуємо її", – пояснює Андрій.

Він запевняє, що головний секрет жвавості опери IYOV – це саме імпровізація під час виконання.

Наприклад, у певних частинах використовується різна техніка співу, де кожен знаходить специфічні звукові вирази.

Крім цього, залежно від країни, де виступає колектив, можуть розширюватися або навпаки, скорочуватися певні частини опери. Якщо це Австрія, то під час виконання стає більше авангарду.

У Європі глядач більш вибагливий, на відміну від українців, які дуже поблажливі. "Певною мірою, це може трішки послаблювати виконавців, а отже впливати на якість", – зізнається Андрій.

Він одразу згадує, як під час виконання IYOV у США глядачі навіть пританцьовували, незважаючи на те, що це зовсім не веселий твір за жанром.

Напевне, така різна реакція публіки залежить і від конкретного менталітету, та й засвідчує актуальність почутої музики.

Андрій Кошман: 90% опери – це фіксований матеріал. Інші 10% – залежать від імпровізації і місця, де ми її виконуємо

Нині немає точних критеріїв щодо тривалості життя конкретної опери. Але, якщо вона "говорить" про загальнолюдські цінності, що не втрачають сенсу і нині – то набуває актуальності і "живого вогню", вважає Андрій.

Інструменти майже готові, чекаємо. З хвилини на хвилину має з’явитись Ілля Разумейко (рояль), який саме прилетів з Відня.

До нашої розмови з Андрієм Кошманом приєднується один з співавторів опери – композитор Роман Григорів. "За ці роки опера IYOV еволюціонувала сама в собі. Ми вже набули певної легкості виконання, вона вже не вимагає тривалих репетицій. Сформована темброва палітра", – акцентує він.

Роман починає пригадувати найкраще виконання, за його відчуттями, за ці роки. Переконаний – коли минулоріч виступали на сцені Національної опери, то для нього, як диригента, вдалося якнайкраще "з'єднати форму на рівні темпу та домогтися монолітної музики".

На питання: "А як на вас вплинуло те, що опера IYOV увійшла до топ-10 світових опер?", виконавці починають пригадувати свої відчуття. Було приємно, але на якість подальшого виконання твору це не вплинуло. Рівень відповідальності при виконанні складної історії Йова залишається надвисоким. Інакше – не можна.

Одна з переваг цієї події – запрошення на гастролі та співпраця у зарубіжних проектах. Найближчим часом колектив повезе оперу IYOV до Глазго і Лондону, а поки що музиканти готуються до виступу у рідному Києві.

Ілля Разумейко (рояль) та диригент Роман Григорів

Атмосфера на початку репетиції у студії – творча і доброзичлива. Легкий і здоровий гумор відчувається навіть у повітрі.

Головне місце у студії займає, безперечно, рояль. Потужна сила його поліфонії охоплює майже усе музичне полотно опери.

Ілля і Роман – його приборкувачі у хорошому сенсі слова. Наприклад, один зі складних моментів під час виконання – синхронна передача натиснутої педалі роялю від одного до іншого.

Зазвичай за півгодини до початку вистави, всі інструменти, ударні палички, "тарілочки", трикутник і навіть монети повинні знаходитися на своєму місці на сцені. Якщо чогось не вистачає, то... музиканти починають експериментувати через імпровізацію.

Нас здивувало, як Роман вправно вистукував ліктями та кулаками по деревині всередині роялю, створюючи надзвичайно енергетичний ритм. Справжня hand-made опера!

Тільки-но лунає перший звук, замість усмішки на обличчях виконавців – зосередженість і ретельна концентрація у морі музики.

Співають так, що аж перехоплює подих. Голосова фактура опери IYOV – дуже поліфонічна: від горлового співу до майже академічного шепоту. І кожен голос – це енергетична амплітуда, з якою виконавці можуть імпровізувати.

Дивлячись на те, з якою силою та майстерністю кожен з них співає чи грає, відчуваєш справжність і красу українського сучасного мистецтва. І в голові одне бажання: "Мить, зупинись. Хочу перебувати в цьому зачарованому стані якомога більше".

Невелика перерва – "видихнути", випити води, пожартувати.

Андрій Кошман пригадує, як під час гастролей у Данії, Ілля Розумейко після купання у Балтійському морі застудився і почав чхати. А за кілька годин вони мали виступати. Вже на сцені, йому було дуже важко контролювати свій організм, тому довелося чхати… щоправда "у кожну сильну долю", тобто у найбільш гучні моменти.

"Опера – це музичний театр, де музика відіграє головну, а не фонову роль. Може бути багато тексту, але музика залишається мотором", – вважає Роман.

Наразі світові тенденції щодо опери дуже розгалужені та різноформатні. Як каже Ілля, незалежні трупи працюють більше з камерними жанрами, а класичні театри прагнуть зберегти традиції, але у сучасному контексті.

"А в Україні – прірва між академічною і сучасною оперою. Класична опера у нас, мов музей", – акцентує Роман.

Опера-реквієм IYOV – це сучасний твір, що вже пролунав у Віденській філармонії, Македонській опері, в театрах Роттердама під час престижного оперного фестивалю, на міжнародному фестивалі Prototype в Нью-Йорку, в історичній залі Salle Cortot, що в Парижі.

Опера звучала і в церквах, наприклад, у Брукліні та Копенгагені. Як згадують хлопці, це було "надзвичайне виконання із природною акустикою та енергетикою".

Баритони Руслан Кірш та Андрій Кошман і диригент Роман Григорів

Але якщо говорити про українські міста, то, на жаль, існує величезна проблема з відповідними для опери залами.

"Жоден зі сценічних майданчиків немає гідного технічного оснащення. Ми змушені орендувати техніку, – розказує Андрій Кошман.

Зараз пішла тенденція, що комунальні установи, наприклад, "Київкінофільм" реконструюють свої простори так, щоб отримати кіно- і концертний майданчик.

Це прецедент, коли опера виконується на сцені кінотеатру. Ми вперше співатимемо на сцені "Київської Русі". Це цікаво і незвично. Можливо, це допоможе залучити нову аудиторію, не втративши консервативно налаштованих людей".

Але якщо глядач йде на оперу, то він хоче насолодитися особливою атмосферою, поринути у неї. А щоб не псувати настрій ні собі, ні людям, то виконавці розкрили для нас головне табу для опери.

"Мобільний телефон. Це табу для всіх. Навіть на репетиціях колись ми забирали у всіх телефони. І якщо глядач висидить півтори години без зазирання у смартфон – це вже добре!" – говорить з надією Ілля Разумейко.

Репетиція швидко завершується, адже все вже досконало відшліфовано.

Це лише частина музичної формації Nova Opera

Напередодні виступу в Києві – оперу обов'язково ще пограють безпосередньо у кінотеатрі "Київська Русь". Туди й завітає засновник музичної формації Nova Opera – Влад Троїцький, який "підлаштує" оперу під нове приміщення.

А поки колектив має час на відпочинок і роздуми щодо сценічних імпровізацій.

Ірина Голіздра, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як машини танцювали із людьми: балет кранів на ГогольFest і опера "Неро". Повне ВІДЕО

Танцуй добро: как работают благотворительные балетные проекты

"Якби в опері співали українською, я б до неї ходив би"

Те, чого не бачать глядачі: екскурсія закуліссям Національної опери

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.