Що там у кіно: колообіг війни у цивілізації, довгоочікуваний "Максим Оса", та ще чотири фільми жовтня
Новини останніх тижнів, що укріплювали наші надії та посилювали наші тривоги, ніби втілилися у атмосфері стрічок жовтневого прокату, насичених образами війни, глобальних катастроф і важкої, але неминучої перемоги над силами зла.
З 29 вересня
"Цей дощ ніколи не скінчиться", режисер Аліна Горлова
Зібравши показний набір нагород на європейських кінофестивалях (серед яких - приз за найкращий дебют на амстердамському IDFA, "Золота лілія" за найкращий фільм вісбаденського goEast, приз за найкращий документальний фільм МКФ у Корку), в прокат виходить одна з найбільш значних документальних стрічок про війну на Сході України.
Робота молодої української постановниці розповідає історію сирійської сім'ї, яка залишила охоплену війною батьківщину, щоб знайти притулок на Донбасі - і після початку російської агресії знову вимушену тікати. Доля героїв фільму постає метафорою долі наших сучасників у різних куточках землі, переслідуваних диктатурою, яка готова перетворити цивілізацію на поле битви у відчайдушному прагненні утримати владу.
Українські фестивальні завсідники вже могли познайомитися зі стрічкою Аліни Горлової на показах у рамках конкурсу фестивалю Docudays UA, де вона отримала нагороду каналу Current Time та у позаконкурсній програмі Одеського кінофестивалю. Також "Цей дощ" отримав премію Спілки кінокритиків України "КІНОКОЛО" за найкращий документальний фільм.
"Паттерн", режисер Тарас Бенюк
На екрани виходить другий фільм художнього керівника івано-франківського "Нового театру", який насправді є його кінематографічним дебютом. Хоча комедія Тараса Бенюка "Все буде ок!" дісталася до прокату у січні 2021-го, "Паттерн" був знятий ще в 2019-му, проте його вихід відклали через катаклізми, що обрушилися на нашу країну.
Поставлений за однойменним романом популярного письменника Володимира Єшкілєва (який сам втілив на екрані одного зі своїх персонажів), "Паттерн" є рідкісним в українському кіно зверненням до жанру трилер.
Дія розгортається на зйомках реаліті-шоу про любовні взаємини кількох молодих людей, проте пристрасті та холод між учасниками, їхні палкі зради та напади ревнощів насправді є строго контрольованими, такими, що втілюються відповідно до чітко прописаного сценарію та багатосторінкового договору.
Проте керівник проекту (у цій ролі виступив сам Тарас Бенюк) починає пройматися переконанням, що не лише герої шоу, а й його творці діють за вказівкою незримих ляльководів, і вирішує докопатися до суті того, що відбувається.
З 6 жовтня
"Королева-воїн", режисер Джина Прінс-Байтвуд
Боротьба з жорстокою агресією країни, що залишається впливовим членом міжнародної спільноти, повинна дозволити нам краще зрозуміти страждання і героїзм народів, які також вели війну з супротивником, що переважав за силою.
Дія фільму Джини Прінс-Байтвуд, відомої за досить успішними драмами "Кохання та баскетбол" і "Таємне життя бджіл", розгортається на рубежі XVIII і XIX століть у королівстві Дагомея, що колись існувало на західноафриканському узбережжі.
Держава веде жорстокі війни із сусідами, але найгрізніший противник з'являється до них з-за моря. Хоча рушниці та гармати європейських колонізаторів нібито не залишають шансів африканцям з їхніми луками та списами, на захист рідного краю встає елітний загін особистої охорони короля, що складається з одних жінок, які згодом отримують від своїх французьких супротивників шанобливу назву "дагомейські амазонки".
Головну роль у стрічці виконала Віола Дейвіс, відома за фільмами "Прислуга", "Вдови" та "Ма Рейні".
"Хроніки Веспер", режисери Христина Буожите та Бруно Сампер
Тяжкі для вітчизняного кінопрокату часи виявляються своєрідним вікном можливостей, розкритим для нестандартних кінотворів, які починають займати місце чергових блокбастерів.
Спільна робота литовки Христини Буожите та француза Бруно Сампера (який виступав співавтором сценарію на попередніх стрічках Буожите), знята на околицях Вільнюса за підтримки французьких та бельгійських компаній, є чи не першим литовським фільмом, що виходить в український кінопрокат, і, відповідно до відгуків кінокритиків, одним із найпримітніших зразків науково-фантастичного жанру останнього часу.
У цій вигадливій рефлексії на кліматичні зміни дія розгортається у далеко не світлому майбутньому, що настало слідом за глобальною екологічною катастрофою. Розбурхані стихії не тільки змели звичну нам цивілізацію, а й перетворили обличчя самої природи.
Людина, яка більше не знаходить укриття за зруйнованими стінами своїх міст, змушена існувати у невідомому світі небачених хижих організмів, у погодних умовах, що склалися, здається, з єдиною метою- знищити людський рід.
Головна героїня стрічки, 13-річна дівчина, чиє ім'я винесене у назву, виявляє у собі певну особливість, яка, здається, може дати людям новий шанс.
З 13 жовтня
"Рішення піти", режисер Пак Чхан Ук
У своєму новому фільмі режисер "Олдбоя", "Жаги" та "Стокера" продовжує досліджувати природу одержимості та заборонених потягів.
У центрі оповіді його нової картини, що відрізняється знайомим шанувальникам Пака складним, часом надмірним, але незмінно елегантним сплетінням флешбеків, поєднанням ліризму та іронії лежить розслідування загибелі альпініста, якого знайшли мертвим біля підніжжя скелі. Справу доручили поліцейському детективу (Пак Хе-іль), настільки ж обдарованому і відданому своїй справі, як і головний герой "Кримінального міста-2" Лі Сан-йона, яке вийшло на наші екрани у вересні.
Всі обставини вказують на самогубство, проте детектив вважає, що до події причетна дружина покійного, біженка-китаянка (Тан Вей, знайома глядачеві за її блискучою дебютною роллю у "Порочному зв’язку" Енга Лі).
Слідчий встановлює спостереження за підозрілою вдовою, проте його інтерес до неї незабаром починає здаватися чимось більшим, ніж професійна увага до можливого вбивці.
Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру на Канському МКФ.
"Максим Оса та золото Песиголовця", режисер Мирослав Латик
Екранізація графічного роману Ігоря Баранька "Максим Оса" стала одним із перших українських проектів жанрового кіно, в якому гострий сюжет та прийоми, характерні для орієнтованої на широкі маси продукції, присмачені національним колоритом, у цьому випадку – історичним тлом драматичних українсько-польських відносин XVII століття та образами козаків-характерників.
Повідомлення про неї з'явилися ще в 2011-му році, випущений у 2015-му трейлер проекту Івана Сауткіна, підтриманого фінансуванням Держкіно, змусив говорити про нього як про багатообіцяючий вітчизняний блокбастер, проте за цим настало довге мовчання, яке зрідка переривалося інформацією про чергову заміну знімальної групи, що про "Максима Осу" почали говорити як про один з найкращих, поряд з "Танком" Максима Ксьонди, українських фільмів, які так і не були зняті.
Але фільм все ж таки завершив Мирослав Латик, автор досить успішних "Королів репу". Отже, як і в першоджерелі, дія фільму розгортається за десятиліття до повстання Хмельницького.
Король Польщі відправляє плату запорізьким козакам за охорону кордонів, проте золото зникає разом із охороною, що може ускладнити й без того натягнуті стосунки між Короною та запорожцями. За розслідування події береться Максим Оса, герой війни з турками та потомствений характерник.