"Не менш промовисто, аніж звернення". Символізм убрання Митрополита Епіфанія на історичній службі в Лаврі

Напередодні анонсованого ПЦУ другого богослужіння у Лаврі за участі Митрополита, що відбудеться в свято Водохреща, розповідаємо про значення та символічність одягу Епіфанія з Різдвяної служби.

Перша за багато віків українська служба в одному чи не найважливіших столичних храмів – Свято-Успенському храмі Києво-Печерської лаври – ознаменувала собою не лише повернення Православної церкви України до цієї святині.

У Різдвяній службі на чолі з Предстоятелем ПЦУ, Митрополитом Епіфанієм, вбраним у особливий церковний одяг, з вкрапленнями традиційного співу у вигляді гуцульських колядок та незвичним для Свято-Успенського храму звучання всередині народних інструментів мистецтвознавці розгледіли спробу повернути Лаврські храми в українське культурне поле. Та додати історичній службі ще більшого символізму.

"Вишиті ризи Блаженнішого Митрополита Епіфанія були не менш промовистими, аніж його звернення до вірян". Так захоплено написала в своєму пості про цю історичну подію співачка та дослідниця українського орнаменту, провідна співробітниця Центру фольклору та етнографії Університету Шевченка Анжеліка Рудницька.

"Вишиті ризи Епіфанія були не менш промовистими, аніж його звернення до вірян". Фото: ПЦУ

У розмові з УП.Життя Рудницька зазначила, що українці чекали повернення української церкви в Києво-Печерську лавру понад 300 років. "Тож усе, що було під час цього історичного богослужіння – важливе і символічне: і сам факт присутності ПЦУ в Успенському храмі, і проповідь очільника української церкви, і колядки, які лунали після богослужіння, і присутність у Лаврі величезної кількості вірян, і, звісно, облачення Митрополита Епіфанія, яке не могло залишитися без уваги", – каже вона.

У пресслужбі Київської Митрополії ПЦУ пояснили, що церковна традиція визначає колір облачення на те чи інше свято. "Приміром, білі ризи священнослужителі використовують на свято Різдва Христового, Богоявлення, Стрітення, Преображення, Вознесіння Господнього тощо. Однак і варіацій білого облачення може бути чимало. А яке саме з них одягати – обирає особисто Митрополит Епіфаній", – розповіли там.

Яке саме облачення одягати – обирає особисто Митрополит. Фото: ПЦУ

Саме цей церемоніальний одяг Митрополит Епіфаній використовує не вперше, додали в пресслужбі. Його близько року тому виготовили дві українські майстрині у невеличкій майстерні, що знаходиться на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Українці, яких також зацікавило колоритне вбрання Митрополита на Різдвяній службі, навіть встигли провести "розслідування" та знайти більш давню світлину Епіфанія в цьому ж облаченні. Вона супроводжувала Предстоятелеве привітання українців з Днем вишиванки у 2022 році.

Такою світлиною Митрополит вітав українців з Днем вишиванки у 2022-му. Фото: @mytropolyt_epifaniy / Instagram

Однак у Київській Митрополії визнають, що вибір риз для історичного богослужіння у Лаврі був невипадковим і символічним:

"Тут дійсно присутній певний символізм. І це облачення з українським орнаментом обрано аж ніяк не випадково. Тому що Предстоятель автокефальної Української Православної Церкви вперше звершував Божественну літургію українською мовою у визначній святині українського народу – Успенському соборі Києво-Печерської Лаври".

"Білі ризи, вишиті червоними і чорними нитками, - це алюзія на традиційну вишиту сорочку, що є частиною нашого генетичного коду. – пояснює символізм вишивки на облаченні Рудницька. - Класичне і дуже урочисте поєднання кольорів, де білий символізує чистоту, світло і безмежжя, до якого нас кличе віра. Чорний – колір самозречення, туги за померлими, і водночас урочистості, який відтіняє усе яскраве і врівноважує емоції. Червоний – колір крові, без якої не функціонує жоден організм, та водночас це колір пролитої крові, роду, тяглості поколінь, торжества життя і любові".

Білі ризи, вишиті червоним і чорним, - алюзія на традиційну вишиванку. Фото: ПЦУ

А мистецтвознавиця, лекторка Діана Клочко наголошує, що використання червоного і чорного кольорів в геометричному орнаменті апелює до культури, пов'язаної з традицією національного спротиву.

"Тому коли я побачила це вбрання, – розповіла Клочко в ефірі Радіо Культура, – я зрозуміла, що тут є цей нюанс, натяк. Що він [Митрополит] не так в облаченні ієрарха, скільки в оцій стилізованій сорочці, яка сигналізує про цей спротив".

"Без слів зрозуміло, хто є духовним провідником нації, яка нині виборює свободу, незалежність, відстоює свою ідентичність", – погоджується Рудницька.

Повернення української церкви в Києво-Печерську лавру чекали понад 300 років. Фото: ПЦУ

Посилена увага до саме цього вбрання Епіфанія вже мала і негативний наслідок, розповіли нам в пресслужбі Київської Митрополії: "Історія з цим облаченням, як це часто буває, вже обросла певними міфами. Дехто стверджує, що це, начебто, якийсь дуже коштовний "дизайнерський виріб". Однак, це не так".

У майстерні в Свято-Михайлівському монастирі майстрині працюють і вручну, і використовуючи автоматичне обладнання. Кажуть, на виготовлення подібного облачення необхідно докласти чимало зусиль. Та підкреслюють: роблять це "від чистого серця та з любов’ю до своєї Церкви й України".

Одна з майстринь Світлана Мітенко розповіла, що в цьому вбранні Митрополита використані елементи традиційної київської та чернігівської вишивки. Далі їх композиційно осучаснили та доповнили іншими елементами.

У цій майстерні на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря виготовили вбрання Епіфанія

Ці елементи також мають особливе й невипадкове значення, наголошує Рудницька. "Восьмикутна зірка – символ світобудови, перемоги порядку над хаосом. Зірка зв'язує в собі усі сторони світу і є знаком гармонії. Цей символ – один з найулюбленіших в українській орнаментиці, а в християнські часи став символом Різдва.

Окремо вишиті ромби, розділені на квадрати, символізують плодючу землю. Звісно, на ризах багато хрестів – знак Христової віри, порятунку душі. А одвічно – символ безкінечності життя, яке не знищити жодним темним силам", – пояснює дослідниця українського орнаменту.

Восьмикутна зірка – символ перемоги порядку над хаосом. Фото: ПЦУ

Завтра, 19 січня, з нагоди свята Хрещення Митрополит Епіфаній знову проведе богослужіння в Свято-Успенському храмі. У Київській Митрополії відмовилися розповісти наперед про церемоніальний одяг для завтрашньої служби. Зазначили, нехай це залишається сюрпризом для усіх: і для журналістів, і для вірян, які прийдуть на вже другу українську службу в Лаврі.

Читайте також: "З нами тепер фотографуються – питають, чи то ми у Лаврі колядували", – 19-річна регентка хору "Еміс"

Реклама:

Головне сьогодні