СБУ відповіла, чому не дає керівниці Музею Голодомору доступ до матеріалів скандального дослідження

Марія Кабацій — 3 серпня 2023, 18:20

Служба безпеки України не дає дозвіл в.о. директорки Музею Голодомору Лесі Гасиджак на ознайомлення з матеріалами досліджень про кількість жертв Голодомору через те, що музей не є стороною у кримінальному провадженні, для якого проводилися ці експертизи.

Про це йдеться у відповіді Управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю СБУ на запит УП.Культура.

Про те, що Служба безпеки відмовляється надати доступ до робочих матеріалів, що стали основною для оприлюдненого у 2021 році скандального дослідження, Леся Гасиджак раніше розповіла в інтерв'ю УП.Культура.

У відповіді СБУ вказано, що головне слідче управління Служби проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом організації комуністичним тоталітарним режимом в Україні у 1932-1933 рр. штучного голодомору. "Це дуже масштабна і розлога справа, яка потребує ретельного вивчення, аналізу та дослідження, зокрема, і великого обсягу архівних даних", – додали в СБУ.

Там продовжили, що задля всебічного розслідування слідчі "ініціювали 7 експертиз, які проводилися незалежними спеціалістами" – наразі всі вони завершені. І додали, що до частини досліджень залучали фахівців з Музею Голодомору. За інформацією СБУ, музейники працювали над наданими Службою матеріалами більше року.

ВІДЕО ДНЯ

"Їхні висновки долучені до кримінального провадження. Водночас чималі фрагменти даних висновків були опубліковані їх авторами у вигляді наукових праць і є загальнодоступними", – йдеться у відповіді.

Скандальне дослідження було видано окремим виданням, втім жодного примірника в Музеї Голодомору наразі немає. Фото: dsnews.ua

Також в СБУ підтвердили, що від в.о. директорки Музею Голодомору Лесі Гасиджак отримували декілька листів, що "безпосередньо стосувалися ознайомлення з матеріалами досудового розслідування".

Там зазначили, що "музейна установа не є стороною у даному кримінальному провадженні", тож "заявника було поінформовано про відсутність підстав для такого ознайомлення". "Адже відповідно до вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим", – додали в СБУ.

Крім того, в Службі безпеки підтвердили, що їм надходило звернення щодо "правомірності експертних досліджень та проведення повторних експертиз з визначення кількості жертв Голодомору у 1932-1933 роках".

"СБУ займається збором доказової бази, а оцінювати правомірність експертиз та зібрані докази у конкретній справі уповноважений лише суд", – переказали свою відповідь на звернення Лесі Гасиджак у СБУ.

Насамкінець у відповіді на наш запит в СБУ зазначили, що готові долучити до провадження нові дані стосовно обставин та кількості жертв Голодомору, якщо така інформація була виявлена фахівцями музею.

Що розповіла керівниця Музею Голодомору?

Леся Гасиджак розказала, що коли її призначили в.о. директорки Музею Голодомору, вона одразу намагалася з'ясувати в музейних науковців, як проводилися обрахунки. "Всі кліпали очима і говорили, що це дослідження було проведено не музеєм, а Службою безпеки України, а вони виступали лише як експерти у вільний від роботи час", – сказала вона.

Гасиджак уточнила, що написала до СБУ "вже десь шість листів" з проханням надати доступ до матеріалів. "Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне", – уточнила керівниця музею.

Про скандальне дослідження з новою кількістю жертв Голодомору

У вересні 2021 року в Києві на Міжнародному форумі "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо" презентували дослідження з новою цифрою жертв Голодомору 1932-1933 років – 10,5 мільйона українців. Ці цифри представляли тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко. Також Стасюк і Герасименко видали до форуму матеріали цього дослідження окремою книжкою – "Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань".

Микола Герасименко з книгою "Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань". Фото: holodomormuseum.org.ua

Після презентації дослідження в наукових колах виникли сумніви в достовірності представлених результатів і почалися розмови про фальсифікації. 1 грудня вийшов Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

У червні 2022 року директорку Олесю Стасюк звільнили, звинувативши у плагіаті та некомпетентності.

З того часу Музей Голодомору відмежовується від скандального дослідження та спирається як на найбільш достовірну цифру жертв, підраховану Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, – 3,9 мільйона осіб.

Читайте також: "За роки незалежності ми збудували 10 музеїв". Керівниця Музею Голодомору – про те, чому добудувати його сьогодні важливіше, ніж здається

Реклама:

Головне сьогодні