Це читомо: фентезі про перекладачів, мемуари астронавта НАСА, теплі різдвяні історії та інші книжкові новинки

Грудень – особливий час у читацькому світі. З одного боку, всі підбивають підсумки року і визначають свій топ найважливіших книжок. А з іншого, це час різдвяних історій, віри в диво і затишного читання. Пробуємо поєднувати ці два аспекти місяця в одному матеріалі.

УП.Життя рекомендує новий книжковий огляд, який спеціально для нас зробила книжкова експертка з Читомо – затишне різдвяне читання із завданнями на щодень, хітове фентезі про перекладачів, біографія однієї з найважливіших кримських родин та інші цікаві книжки.

Перекладна проза

Ребекка Кван. Вавилон. Прихована історія

переклад Ганни Литвиненко. – Київ: Жорж, 2023. – 584 с.

Дебютна фентезійна трилогія американської письменниці китайського походження Ребекки Кван "Макова війна" здобула шалену популярність серед читачів всього світу. І якщо про ці тексти ще можна говорити як про учнівську пробу пера, то подальші романні пошуки Кван інтригують. Її другий роман "Вавилон. Прихована історія" вибудувано навколо нюансів і сенсів, які втрачаються при перекладі. І саме ці сенси рухають магією у всесвіті роману.

Дія "Вавилону" розвивається у вікторіанській Англії та Оксфорді. Головний герой книжки – Робін Свіфт – юний китайський сирота, що опиняється під опікою заможного професора Ловелла. Чи було це опікунство викликане любов’ю і співчуттям? Аж ніяк. Робін цінний як носій китайської мови, як людина, яку можна правильно виховати, а потім використати. Річ у тім, що цей роман заглиблюється не лише в магію мов і перекладу. Це також книжка про колоніальні амбіції Британської імперії, нерівність і расизм. І вже в перші дні свого перебування в Оксфорді Робін перетинається з таємним товариством, що прагне зупинити імперію і справедливо розподілити у світі срібло – метафоричне джерело багатства і влади.

Вибудувати всю магію роману на лінгвістиці – блискуча ідея. Передовсім тому, що феномен архаїчної магії тісно зав’язаний на особливості звучань і значень слів. Крім того, в час перекладу через гугл і написання текстів через ШІ цей роман нагадує читачам, наскільки процес перекладу і володіння словом є складним. Це справді магія. Герої роману проводять чимало сторінок в роздумах про значення певних слів, в суперечках про переклади, в етимологічних пошуках і т.д. Тож перед читачами блискучий роман про мову, створений у сетингу класичних британських романів 19 століття.

Джанелл Браун. Звабливі речі

переклад Сергія Ковальчука. – Київ: РМ, 2023. – 576 с.

"Звабливі речі" – гостросюжетний похмурий роман, за сюжетом якого спостерігаєш точно так само, як за розгортанням улюбленого серіалу на Нетфліксі. Соціальна нерівність, шахрайство, кримінал, шлейф психологічних травм, а також відчайдушне намагання жити нормальне життя, яке затягується навколо героїнь, як зашморг.

Ніна – аферистка з дипломом мистецтвознавиці. Ні, вона не авантюрна натура. Проте рак матері й гірке розчарування в американській мрії штовхають її на цю слизьку стежку. Ванесса – багата дочка зі стародавнього роду, що живе в дорогому історичному маєтку і виставляє своє звабливе багате життя в інстаграмі. Проте всередині себе жінка відчуває чорну діру порожнечі й депресії, яка щоденно роз’їдає її. Одного дня ці двоє жінок перетинаються. Кожна з них бачить за образом іншої безтурботність і щасливе життя – звабливу картинку. Кожна таємно заздрить іншій. В обох із них вистачає таємниць у минулому. Чи досягне кожна з них в романі бажаного? І хто врешті опиниться на глибині озера Тахо, яке вже з перших рядків авторка описує як ідеальне місце, щоб сховати мертве тіло.

Одна з сюжетних ліній цієї книжки – іронічна гримаса історії про Попелюшку, яка розповідає нам казку, буцім люди з різних класів завдяки обставинам можуть зійтись, а їхні почуття можуть бути щирими і не обтяженими додатковими класовими нерівностями (не кажучи про культурні відмінності). Підліткою Ніна була типовою Попелюшкою, в якої був роман із сином мільйонера. І до певного моменту батьківські гроші в сейфі і його холодна владна натура (таки цілком міг би тримати таємну дружину на горищі, як герой "Джейн Ейр") не заважали щирим почуттям підлітків і їхньому бажанню заповнити внутрішню порожнечу й самотність. Але вічність так красива картинка тривати не може.

Українська проза

Слава Світова. Імена

Київ: Creative Woman Publishing, 2023. – 296 с.

Перша доросла збірка прози письменниці й тренерки зі словесної майстерності Слави Світової – це галерея жіночих образів, що оприявлює їхні найінтимніші переживання. Навіщо потрібно відкривати своє найсокровенніше? Жінок старших генерацій вчили не розповідати про свої тривоги й переживання і по можливості не помічати їх. Проте якщо систематично не бачити власні неврози, післяпологову депресію, нав’язливі думки, вони нікуди не зникають і так само зменшують якість життя, а то й зовсім його знищують.

У центрі текстів збірки "Імена" опиняються героїні та їхні неврози й травми. Дірка на капронках, яка цілковито поглинає думки героїні одного з текстів, або зосередженість на недоліках своєї шкіри іншої героїні перетворюються на повноправних героїв оповідань. І виявляється, що персонажки взаємодіють не стільки з іншими людьми, скільки з власними тривогами, страхами чи огидою. Вони проживають безліч сильних емоцій, які залишаються абсолютно непомітними в зовнішньому світі. Тож "Імена" розповідають внутрішню невидиму історію людей навколо.

Тексти зі збірки Слави Світової дуже фізіологічні та відверті. Вони оголюють внутрішній світ невротиків і тривожних людей. Вони показують, що насправді нашим життям керують не великі та піднесені ідеї, а мамине засудження чи недолюбленість батьком. Батьків давно може не бути в житті персонажок, проте вони продовжують керувати внутрішнім світом цих дорослих.

Акцент на прихованій історії – сильна сторона цієї книжки. Сучасна література активно віддаляється від класичного романтичного зображення сильних і особливих людей. Адже справжні люди, як героїні Слави Світової, щоденню б’ються зі своїми невидимими психологічними демонами.

Дзвінка Матіяш. 27 днів до Різдва

Харків: Vivat, 2023. – 200 с.

За місяць до Різдва книжкові полички наповнюються численними новодруками атмосферної святкової літератури. Здебільшого це стосується дитячих книжок, проте доросла література, яка пропонує повірити в різдвяне диво і пройти маленьке адвент-перетворення, не пасе задніх. І нова книжка Дзвінки Матіяш – одна з них. Загалом більшість книжок цієї авторки саме різдвяні видання для дітей і дорослих. Тож Матіяш вже набила руку у створенні різдвяних історій і пропонує читачам незмінно добрі та світлі оповідання.

"27 днів до Різдва" – це книжка, створена за принципом адвент-календаря. Кожного дня її герої, оповідачка, її хлопець Амвросій та подруга Христина вигадують одне завдання і діляться своїми переживаннями й знахідками під час його виконання. Якщо ви завжди хотіли небанальних завдань на адвент, але не знаходили сил їх вигадати, – долучайтесь до героїв цієї книжки. Істотна частина завдань стосується видатних українців, які народились в час адвенту. Треба послухати їхню музику, почитати їхні вірші чи переглянути полотна. Завдяки цій книзі з’являється привід подивитись полотна Вілгельма Котарбінського (а ще знайти вулицю, названу на його честь), дізнатись, хто вигадав адвент-календарі, ближче познайомитись з видатними українцями та провести час перед Різдвом за неквапним внутрішнім перетворенням.

Психологи кажуть, що для утворення нової звички потрібно три тижні. Адвент-завдання, що систематично занурюють в українську культуру – хитрий хід. Авторка невтомно зацікавлює дорослих героїв своєї повісті, як і своїх читачів, шедеврами культури і робить далеких і давно померлих геніїв близькими й зрозумілими людьми.

Нонфікшн

Майк Маллейн. Верхи на шатлі

переклад Ярослави Панко. – Бородатий Тамарин, 2023. – 528 с.

Висадка перших людей на місяці, як і перший політ людини в космос викликали в людства лавину емоцій. Небо над головою знов стало сакральним: після того, як Ніцше вигнав з небес бога, оголосивши його смерть, в другій половині ХХ століття там знов оселилось щось божественне. Тільки тепер це стали астронавти й наука. Проте чи варто надмірно ідеалізувати й обожнювати все, що коїться в космосі? Астронавт НАСА Майк Маллейн у своїх мемуарах десакралізує небо. І починає він цей процес вже з перших рядків своєї книжки, описуючи засовування собі клізми під час медичного обслідування в відборі астронавтів. Бо так, комісію треба було вразити не лише своїми видатними досягненнями. А бажання Майкла потрапити в космос не знало меж.

Перед нами життєпис не героя, а хлопця, з юних років закоханого в пригоди й польоти. Тож мрія про космос Маллейна нагадує американську мрію: ти можеш її досягнути, якщо дуже постараєшся. У книзі Майкл описує своє дитинство – батька з жагою до пригод і підкошеного поліомієлітом. І абсолютне дитяче захоплення космосом. В часи, коли епоха великих географічних відкриттів давно відійшла в минуле, саме космос став новою територією жадання. Щойно з’явилось НАСА, Маллейн зафанатів від нього. Дитиною він виготовляв ракетне паливо в духовці та влаштовував інші не дуже безпечні дитячі ігри, які його батьки цілком схвалювали.

Але дитячі мрії дуже контрастують з реальністю, до якої довелось адаптуватись. У книзі ми бачимо урізання фінансування НАСА, що робило роботу новоспечених астронавтів небезпечною. Нова місія ризикувала астронавтами там, де мали впоратись безпілотники. Інший несподіваний для Маллейна аспект роботи в НАСА – соціальний. Дитина свого часу і вихованець католицької школи, Маллейн описує, що сприймав жінок в 1960-ті винятково як сексуальні об’єкти й взагалі не розумів, як можна з ними спілкуватись. Він згадує, що дивлячись на жінок, яких відібрали, ніхто не думав про теми їхніх досліджень, лише про красу. І це, на хвилинку, ми говоримо про космос! Про найпередовішу сферу і про найкращих експертів 1960-их років.

Марина Гримич. Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст.

Київ: Нора-Друк, 2023. — 432 с.

2023 рік несподівано став роком актуалізації кримськотатарської теми в літературі. Вийшов резонансний роман "За Перекопом є земля" Анастасії Левкової та кримське фентезі "Дім солі" Світлани Тараторіної. Окрім того, цьогоріч презентували національний корпус кримськотатарської мови, тож її вивчення і популяризація стають доступнішими. До теми кримськотатарської історії та опору звернулась письменниця Марина Гримич. Проте її нова книжка "Умерови" – це не роман, а біографія. В ній авторка досліджує життя кримськотатарського політика Ільмі Умерова, його брата Бекіра та загалом їхньої сім’ї й оточення.

Такої національності як кримські татари в СРСРі не було. В офіційних паперах існували громадяни татарської національності, що проживали в Криму. Тож мрія про повернення на Батьківщину після депортації була сполучена з боротьбою за виживання. З цієї книжки ми бачимо, як кримським татарам вдавалось зберігати свою ідентичність перебуваючи далеко від дому в Узбекистані. Як діти терпіли цькування від своєї російської вчительки тільки за те, що були кримськими татарами.

Одного з учнів школи така вчителька залишила на другий рік, занижувала оцінки й дозволяла собі бити його тільки за те, що він висловив радісні сподівання, що якось поїде жити у Крим і там його будуть вчити кримськотатарської мови. Ця сама вчителька з’являлась в домах усіх учнів як наглядачка. Вона мусила знати, чим дихають батьки дітей, і ловила всі необачні й наївно відверті слова своїх учнів, щоб потім використати їх проти них. Допити й політичні звинувачення в дітей Умерових почалися ще за шкільною лавою. Коли вони самостійно від батьків в часи відлиги зробили акцію, присвячену 30-річчю депортацію. Десятикласники об’єднались навколо Ільмі й писали під копірку та розповсюджували листівки із закликом пам’ятати про свою батьківщину.

Сьогодні в розмовах про епоху сталінських чисток і час шістдесятників ми згадуємо про знищення української інтелігенції, але випускаємо з уваги той факт, що знищувались і єврейські та кримськотатарські митці. "Умерови" доповнюють цю мапу та подають розлогу історію боротьби кримських татар за свої права і свою культуру. Ця книжка заповнює чимало білих плям в нашому розумінні історії ХХ століття з перспективи кримських татар і їхнього досвіду.

Читайте також: Це читомо: дофамінова антиутопія, мотиваційні казки та російсько-українська війна очима історика Плохія

Реклама:

Головне сьогодні