Ця пилка ніколи не заржавіє
Режисером картини став художник-постановник другої, третьої та четвертої "Пил" Девід Гакл, з попередніх частин у стрічку перейшли Тобін Белл у ролі "Конструктора смерті", Костас Манділор у ролі детектива Гоффмана, Скотт Паттерсон у ролі аґента Страгма та Бетсі Рассел у ролі дружини "Конструктора" Джілл.
Серед нових імен - Джулі Бенц, незабутня виконавиця ролі Ріти з "Декстера".
"Пила 5" вже два тижні тримається в американському прокаті і заробила більше сорока мільйонів доларів.
Сюжет стрічки обертається навколо детектива Гоффмана, який був ключовим гравцем у четвертій частині. У п'ятій виявляється, що "Конструктор смерті" працював спільно з Гоффманом ще із самого початку історії, паралельно з Амандою. Серед тих, хто вижив у попередній грі, - агент Страгм, який намагається вивести Гофмана на чисту воду.
Звісно, що п'ята "Пила" не розставляє всі крапки над "і". Більше того, вона множить нові запитання. Скажімо, що було у коробці, яку заповів "Конструктор" Джіл?
У всьому іншому "Пила 5" розвивається у заведених нею традиціях - ми бачимо групу людей, яких піддають випробовуванню, стаємо свідками несподіваних поворотів сюжету, а, найголовніше, бачимо неймовірні людські страждання, які виступають платою за право жити.
Взагалі "Пила" - це один з феноменів нового тисячоліття, який вимагає хоча б якогось пояснення. Такі фільми не можуть виникнути на порожньому місці, вони обов'язково щось та відображають у сучасній колективній свідомості.
Щороку чергова "Пила" виходить на Хелловін, але навряд чи інтерес до неї можна пояснити осіннім загостренням нервових та психічних хвороб. Так само, як і традиціями святкування Хелловіну.
Взагалі американський хорор останніх сорока років розвивається під таким кутом зору.
Початком стала картина Джорджа Ромеро "Ніч живих мерців", зафільмована 1968 року, у якій мертві без видимих причин перетворювалися на зомбі і поїдали живих.
За кілька років Ромеро пояснив сюжет картини реакцією американців на війну у В'єтнамі.
"Хелловін" Джона Карпентера, знятий у 1978-му, помістив зло у тіло п'ятилітньої дитини. І це також було пояснено подіями американської історії сімдесятих, особливо Вотергейтським скандалом, з якого випливало, що вірити нікому не можна.
Фредді Крюгер у вісімдесяті став наочним утіленням тотальної гріховності американців, яка так чи так, але що неодмінно нагадає про себе у дуже неприємний спосіб.
Проте все це були тільки метафоричні історії, натуралістичні, однак не дуже реалістичні.
Сім смертних гріхів і покарання за їх здіснення стали мотивом дій нового "пророка" Джона До. Світ гріховний і його слід покарати, навіть якщо доведеться судити самого себе.
"Конструктор смерті" пішов цією ж дорогою, проте його мотиви не носять релігійного характеру. Він - геній механіки у вік електроніки, інженер, якому не потрібні комп'ютерні технології та віртуальна реальність.
Навпаки, своєю механікою він нагадує людям про забуте ними життя тіла, він вчить правильним учинкам і правильним мотиваціям.
Вчить цінувати життя, насолоджуватися простими радостями, бо ігнорування цього веде до нечуваного болю, яким, звісно, також можна насолоджуватися, проте охочих ще не знайшлося.
Цьому присвячений ще один фільм-жахів нового тисячоліття - "Хостел" Ілаї Рота, де група американських студентів, шукаючи дармового сексу, опиняються у катівні новітніх любителів гострих відчуттів.
Можливо, саме у цьому й успіх "Пили"? У страху втратити власне тіло, і у страху знайти його знову, але вже у пекельних муках?
Автор - Ігор Грабович