Космічний "Грінпіс" на стежці війни
У цьому рімейку однойменної фантастичної стрічки 1951 року знялися голлівудські зірки Кіану Рівз та Дженніфер Коннелі, а також Джейден Сміт - десятирічний син відомого актора та співака Вілла Сміта.
Обидві версії картини базуються на фантастичному оповіданні Гаррі Бейтса "Прощання з Господарем". Екранізація 1951 року належить Роберту Вайзу. Згодом він уславився як постановник "Вестсайдської історії" (1961) та "Звуків музики" (1965), що принесли режисерові по два "Оскари". Також він є автором знаменитого науково-фантастичного фільму "Штамм Андромеда" (1971).
Роберт Вайз та сценарист Едмунд Г. Норт дещо змінили оригінальне оповідання і наповнили його антивоєнним пафосом. Норт - колишній військовий офіцер - зобразив жителів Землі нерозумними та пожадливими до видовищ істотами, які через свою пихатість та зарозумілість скоро приведуть власну планету до ядерної катастрофи.
Холодна війна та запуск першого супутника СРСР, що відбувся 1957 року, зробили фільм "День, коли зупинилась Земля" надзвичайно актуальним для мільйонів жителів США. Малобюджетний проект, який був і для акторів, і для продюсерів черговою прохідною картиною про "літаючі тарілки" з категорії "Б", став справжньою класикою світової наукової фантастики.
Стрічка Вайза і досі залишається багато в чому актуальною. Тому виникає цілком закономірне запитання: навіщо знімати рімейк і так досконалої картини? Втім, адаптація сюжету, що став символом епохи холодної війни, до реалій сьогодення може послугувати історичним свідченням зміни світогляду людей, яка сталася за 57 років з часу виходу фільму.
Літаюча тарілка у Централ Парку
Фільм "День, коли зупинилась Земля" 2008 року багато у чому відійшов від оповідання Бейтса та оригінального сценарію Норта, який "позичив" рімейку свою головну колізію, кількох персонажів, а також декотрі репліки.
Дія стрічки перемістилась із столиці Вашингтона до багатостраждального Нью-Йорка, а саме до Централ Парку.
Молода викладачка космічної мікробіології Гелен (Дженніфер Коннелі) живе у Нью Джерсі із маленьким Джейкобом (Джейден Сміт) - сином свого покійного чоловіка. Якось ввечері до її будинку прибуває колона автомобілів із аґентами державної оборони. Вони відвозять жінку до військової бази, де вже зібрані найкращі вчені США.
Науковцям повідомляють, що до Землі наближається невідомий літальний апарат, який рухається із величезною швидкістю. Місце зіткнення - Мангеттен. Та НЛО знижує швидкість і спокійно приземляється у Централ Парку.
Із велетенської сяючої кулі виходить химерне створіння із кількаметровим роботом. Один із солдатів, які оточили місце посадки космічного корабля, стріляє у прибульця та пошкоджує йому плече. Космічного гостя забирають до лікарні, де хірург виявляє, що під сірою та драглистою оболонками знаходиться недорозвинена людина.
Гелен, яка за кілька днів роботи із прибульцем вже відчула до нього дружні почуття, допомагає йому втекти. Втім, Клаату, що прибув на землю з інспекцією людства, швидко розуміє, що Homo Sapiens методично знищують і забруднюють Землю. Прибулець, який вбачає у людстві таких-собі квартиронаймачів планетарного масштабу, вирішує позбавити Землю метушливих та неохайних пожильців.
Тепер Гелен, разом із маленьким Джейкобом повинні переконати Клаату, що люди зміняться, перестануть смітити і забруднювати довколишнє середовище. Та, схоже, єдине, що може зворушити безжального косміта - це наша, людська душевність та здатність любити.
Вищий розум та космічний дух
Декорації та спецефекти у оригінальній версії картини "День, коли зупинилась Земля" зараз виглядають застарілими, бо те, що здавалося надзвичайним у 1951 році (двері на фотоелементах, літальні апарати з вертикальним зльотом тощо), зараз буденність. І цей факт породжує радикальну відмінність між старою та новою версією картини.
Клаату зі стрічки Вайза зображався носієм вищого розуму. Він приїхав, аби навчити землян мислити раціонально та забути дріб'язкові чвари заради порятунку планети. Клаату швидко розчарувався у розумових здібностях дорослих землян, і тому потоваришував із хлопчиком, якого ще можна виховати правильно.
Вайз та Норт свідомо уникали християнських конотацій, що були присутні у "Прощанні з Господарем". Для них Клаату - не Бог, але вище, ідеальне створіння. Єдиною їхньою поступкою релігійній цензурі була фраза, яку вимовляє прибулець: "Ця сила ([воскрешати) належить всемогутньому духу". І сценарист, і режисер ненавиділи ці слова, і вважали, що вони суперечать концепції фільму.
Космічний корабель Клаату перетворився на пульсуючу кулю енергії, а сам прибулець є загадковою субстанцією, що лише перебуває у людському тілі. Він отримав здатність воскрешати недавно померлих та керувати технікою на відстані.
Клаату звертається безпосередньо до того, що робить людину людиною, і це аж ніяк не розум. На відміну від фільму 1951 року, землян 2008-го рятують почуття та духовне вдосконалення, яке необхідне і дітям, і дорослим.
Сажімо, Гелен говорить Клаату, що найвпливовішою людиною на світі є професор Барнгарт - володар Нобелівської премії та відомий захисник довкілля. Барнгарт представлений абсолютно далеким від людської суєти та марнославства: він байдужий до нагород, живе у гармонії з природою та слухає Баха.
"День, коли зупинилась Земля" сповнений патетичних фраз про те, що люди хоча й дурні, але душевні і вміють по-справжньому любити, вони розуміють, що завдають шкоду природі (модна тема, що прийшла на зміну візіям ядерного апокаліпсису), але лише якийсь глобальний катаклізм може примусити їх взятися за справу.
Людство у стрічці Дерріксона надзвичайно інфантильне, йому не вистачає жорсткої руки. Якщо у фільмі Вайза, Клаату прилітав, аби нагадати людям заповіді батьків (зокрема Лінкольна), то прибулець з сучасної версії сам став носієм батьківського закону як для Джейкоба, так і для усіх землян. Характерно, що Клаату мав знищити людство за допомогою рою комах - однієї з кар, що наслав патріарх Мойсей на Єгипет.
На жаль, весь цей патерналістський та універсалістський пафос абсолютно позбавляє картину "День, коли зупинилася Земля" іронійності, присутньої у картині Вайза. Тому фільм цікавий насамперед як рімейк справжньої класики наукової фантастики. А те, що природу-матір потрібно берегти, ми й самі знаємо.
Оцінка фільму - 4 з 5
Автор дякує кінотеатру "Київ" за сприяння у підготовці матеріалу
Автор - Анна Купінська