Прем’єри тижня: Клони, Мінлива хмарність, часом фрикадельки...

За перемогу "реалу" та розкріпачення людства

Історія "Сурогатів" (у нас невідомо чому перекладених як "Клони") розпочалася, коли юний американець Роберт Вендітті задумався про вплив інтернету на життя людей. Якось він дізнався, що деякі користувачі настільки захоплювалися спілкуванням у різних віртуальних мережах та он-лайн іграх, що повністю втрачали зв'язок із реальним життям.

Читаючи історії інтернет-наркоманів, Вендітті уявив світ, де люди отримали можливість замінити себе ідеалізованими персонажами і перестали навіть виходити з дому та спілкуватися один з одним, передоручивши своє життя роботам.

Роберт Вендітті вирішив перетворити свою історію на графічну новелу і, завдяки співпраці із художником Бреттом Велделе, випустив перший том "Сурогатів". Похмурі барви, різкі контури та скупий мінімалістичний стиль посприяли популярності "Сурогатів" серед фанатів коміксів. Зрештою і голлівудські продюсери зацікавилися історією про людей майбутнього, які прагнули до вічної краси та молодості, тому швидко стали залежними від своїх довершених копій - сурогатів.

Комікс розповідав про детектива Тома Ґріра, який зіткнувся із несподіваними та загадковими вбивствами сурогатів. Зазвичай фізичне знищення машини ніяк не впливало на її власника, але цього разу користувачі сурогатів гинули разом зі своїми копіями. Один із убитих виявився сином самого винахідника сурогатів.

Під час розслідування Ґрір виходить на групу людей, які мріють позбавити Землю від панування машин. Зрештою і сам детектив не надто задоволений новою модою, адже його дружина повністю віддалилася від нього, замінивши себе личиною ґламурної білявки.

Екранізація "Сурогатів" радо позбавилась і від похмурої атмосфери коміксу, і від його трагічного фіналу - самогубства місіс Ґрір. Фільм пішов за традиційною схемою: мужній герой долає усі перешкоди, а погані хлопці гинуть у фіналі картини.

Героєм стрічки став Брюс Вілліс, який полишив свої амбіції серйозного драматичного актора і повернувся до рідного йому жанру бойовика. Втім, роки професійних пошуків не минули для актора марно: до знайомого нам характерного примружування Джона Маклейна з "Міцного горішка", Вілліс додав страдницький погляд доктора Кроу із "Шостого почуття".

До боротьби із злочинністю у планетарних масштабах варто додати лише кілька стандартних діалогів про силу подружнього кохання, не забути про тривожну музику, вставити пару ефектних сцен із вибухами та перегонами і завершити це все зворушливими обіймами, аби отримати взірцевий екземпляр стерильної голлівудської кінопродукції, здатної вразити хіба що підлітків.

Зрештою, чого було чекати від стрічки, режисером якої був Джонатан Мостоу, а сценаристами - Майкл Ферріс та Джон Д. Бранкато. Ця трійця, яка розпочала свою співпрацю ще на одному з ранніх проектів Мостоу, 2003 року відзначилася створенням ганебного "Термінатора 3".

Їхнє нове творіння - "Сурогати" невигадливо демонструють нам і зловісну робото-тітку із того-таки третього "Термінатора", і чудеса паркуру, що стали популярними після чергового фільму бондіани "Казино Рояль" (2006), і неодмінний після "Матриці" жест визволення людства з тенет віртуальної реальності. Ми це вже бачили десятки разів.

Краще вже переглянути оригінальних "Міцного горішка" та "Матрицю", забувши на кілька годин, що Брюс Вілліс постарів, Кіану Рівз погладшав, а справжніх, душевних бойовиків зараз майже ніхто не знімає.

Оцінка фільму 3 з 5

Мінлива хмарність, часом фрикадельки

Іще одною екранізацією серед прем'єр цього тижня є мультфільм "Мінлива хмарність, часом фрикадельки". Однойменна книжка Джуді та Рона Барретів вважається класикою американської дитячої літератури.

За екранне втілення цієї казки взялася студія Sony Pictures Animation, вже відома нам за анімаційними картинами "Сезон полювання" (2006) та "Тримай хвилю" (2006). Наразі "Мінлива хмарність, часом фрикадельки" є найуспішнішим проектом компанії - за чотири тижні прокату фільм зібрав понад 100 мільйонів доларів.

Історію про вигадане місто Жуйковтай, де замість дощу та снігу випадають стейки та фрикадельки, дещо осучаснили і переробили у модний наразі жанр кінопародії.

Юний винахідник Флінт Локвуд живе у містечку, де усі жителі просто обожнюють сардини. Аби урізноманітнити раціон співвітчизників Флінт вигадує апарат, який створює різні наїдки та напої прямо з повітря. Під час невдалого тестування, агрегат відносить у небо, звідки замість опадів починають падати харчі.

Хитрий мер містечка вирішує скористатися природнім дивом, і перетворює їжопад на справжню індустрію. Не витримавши напруги чудо-машина ламається, і місто потрапляє у епіцентр урагану зі спагеті та фрикадельок.

Таким чином дитяча казка на ніч перетворилася у пародійний анімаційний фільм-катастрофу. "Мінлива хмарність, часом фрикадельки" не забуває про незмінні складові подібних стрічок: щемку любовну лінію, конфлікт з батьками, фігуру жадібного посадовця, який провокує катастрофу, і, звісно, драматичні сцени порятунку жінок та дітей від лиха. Героїзм протагоніста, як завше, вирішує усі проблеми і відвертає катастрофу. Підкреслює загальний драматизм ситуації помпезна та пафосна музика.

Усі ці звичні кіноприйоми давно перетворили фільм-катастрофу на жанр, який так і проситься в пародію. "Мінлива хмарність, часом фрикадельки" доводить його до повного абсурду, позбавляючи грізні стихійні лиха величності - замість смерчів, паводків та цунамі людям загрожують велетенські кури-гриль.

Як і будь-яка кінопародія, розрахована на родинну аудиторію, стрічка "Мінлива хмарність, часом фрикадельки" здатна розважити і дітей, і їхніх батьків. Деякі жарти, особливо цитати з кінострічок будуть незрозумілі дітям, які не бачили "Смерча" або "Армаґеддону", але чисто дитячих ґеґів у фільмі також вистачає. Чого варта лише бійка із смаженими курчатами, які непогано володіють прийомами рукопашного бою.

"Мінлива хмарність, часом фрикадельки" проявляє неабиякий харчовий патріотизм, адже серед їстівних опадів опинилися лише традиційні американські страви: смажені курячі стегенця, ґамбурґери, пироги, пончики, стейки, маршмелоу.

До речі, усі ці гори калорій, жиру та холестерину падають просто під ноги персонажам, що із задоволенням їх підбирають та споживають. А тепер спробуйте поясніть дитині, що гамбургери шкідливі, а їсти з підлоги не можна.

Тому, перед походом на "Мінливу хмарність, часом фрикадельки", краще добряче поїсти, аби насолоджуватись фільмом без бурчання у животі і не бігти після перегляду у найближчий фаст-фуд за омріяним бурґером.

Оцінка фільму 5 з 5

Економічна криза та ескорт-послуги

Наступний після дилогії про Че Гевару фільм Стівена Содерберґа нарешті дійшов наших екранів. У стрічці "Дівчина за викликом" йдеться про молоду жительку Мангеттену Челсі, яка надає ескорт-послуги багатим чоловікам. Зазвичай вона спілкується із клієнтом, ходить із ним у кіно чи у ресторан, вислуховує його скарги на життя, і, звісно, займається сексом.

Проте економічна криза, що розпочалася восени 2008 року, а також майбутні президентські вибори у США ставлять під загрозу стабільність її доходів - клієнти вже не так прагнуть сексу, як звичайної упевненості у завтрашньому дні. До того ж, знайомство із новим клієнтом - письменником із Лос-Анджелеса - погано впливає на стосунки Челсі із коханим хлопцем.

На роль Челсі Содерберґ запросив зірку дорослого кіно Сашу Ґрей. Зрештою, хоча героїня і займається сексом за гроші, фільм зовсім не про пікантні подробиці з життя її багатих та знаменитих клієнтів. За словами американського критика Роджера Еберта, стрічка розповідає про наші бажання та потреби; речі, які завжди притаманні людській природі, незважаючи на жодні політичні та економічні обставини.