Українська правда

Журналісти і митці провели арт-перформанс проти цензури. Фото

10 березня 2011, 18:10

9 березня в одному зі столичних клубів Києва відбулася мистецька акція на підтримку Міжнародного конкурсу СТОП ЦЕНЗУРІ!

Своє творче НІ!Цензурі сказали художники Микита Кадан, Леся Хоменко, Гомер, поети Олег Коцарев, Павло Коробчук, Богдан-Олег Горобчук, Артем Полежака, Сяргей Прилуцкі, Василь Лозинський та музичні гурти "Пропала Грамота" і "Вперше Чую".

"Від нас залежить, якою буде Україна, країна молодої демократії, де зараз особливо гостро постають питання захисту свободи слова, вільного доступу до інформації та боротьби проти цензури", - йдеться у прес-релізі акції.

У перформансі  Микити Кадана "Цензуропоезія" цензурування, вирізання частин тексту, призупинення потоку інформації та маніпуляція читацьким/глядацьким сприйняттям стають інструментами творчої діяльності, засобами побудови нового тексту. Відцензурований текст - це не "недо-текст", не обрубок первинного тексту. Це щось принципово нове, щось, що потребує цілком іншого прочитання. Робота журналіста, літератора, кінематографіста чи художника, що виконується у співавторстві з цензором, - хай навіть цей співавтор прийшов уже пізніше, «на готове», - набуває нового значення. Той, хто хоче самостійно виготовляти таку продукцію, повинен викохати цензора в собі. Однак цьому передує довгий шлях осягання логіки цензора, його орієнтирів, цінностей та методології.

Леся Хоменко презентувала свою версію перформансу "Автопортрет з газетою та вкритими кремом окулярами", який є алегорією на суспільство, що не бажає боротись за свої права, живучи в абсурдному світі підсолодженої риторики. Автором ідеї цієї акції є відомий бельгійський концептуаліст Марсель Бротарс, свій варіант цього перформансу 2004 року також запропонувала американська художниця Сільвія Колбовскі.

Проект Гомера Not Available на прикладі обмеження перегляду роликів на YouTube показує перспективи розвитку цензурної машини та наслідки її діяльності для суспільства. Відомі конкретні факти цензурування окремих тем і творів, наприклад, роману Олеся Ульяненка "Жінка його мрії", серіалу South Park, художнього фільму "Бруно". Цензура - це злочин. Якщо це стається уже сьогодні, то слід докласти всіх можливих зусиль, аби не допустити повторення таких дій у майбутньому. Ми повинні навчитися допомагати одне одному, говорити про власні проблеми й проблеми інших письменників, художників, журналістів, редакцій та видань, зробити їх публічними та разом шукати вирішення. Ми мусимо зрозуміти, що з проблемами, які виникають в одних, рано чи пізно стикнуться й інші.

Також відбулася колективна акція "Додаткові дії", що мала на меті показати, наскільки високий градус абсурду, якщо до відомих творів мистецтва ставитися так, як це роблять експерти Національної комісії з питань суспільної моралі та Міністерства культури й мистецтв. Адже відомо, що в Україні твори мистецтва відверто цензурують: консерватори закидають суспільству падіння моралі, однак історія мистецтва свідчить - часи та звичаї не змінилися.

Міжнародний конкурс СТОП ЦЕНЗУРІ! покликаний сприяти розгортанню широкої суспільної дискусії. Небезпека цензури поки усвідомлюється насамперед у медіасередовищі, однак захист основних демократичних цінностей вимагає підтримки всього суспільства.

До організації конкурсу не має стосунку жодна політична партія.

Конкурс, організований в рамках Громадської кампанії Новий  Громадянин (виконавець - громадська організація "Центр UA"), є інструментом самоорганізації громадянського суспільства.

На Міжнародний конкурс СТОП ЦЕНЗУРІ! приймаються роботи у чотирьох категоріях: постер, слоган, вірш, есей (до 5 000 знаків). Прийом робіт триває до 1 квітня 2011 року. Нагородження переможців цінними призами та презентація найкращих робіт в одній із галерей Києва відбудеться 17 травня 2011 року.

Роботи окремо оцінюють експертне та громадське журі. Взяти участь у роботі громадського журі може кожен охочий, до складу експертного  журі входять Лесь Подерв'янський, Микита Кадан, Михайло Бриних, Олександр Ройтбурд та Євген Карась.