Українська премія в галузі моди: нагорода за вірність

Першу українську премію в галузі моди вручають вже вдруге. Мотивацією для її започаткування стала необхідність та готовність з боку організаторів щорічно відзначати гідних дизайнерів красивими нагородами.

Але з кожним разом премія силується перетворитись на закриту роздачу сувенірів для "своїх".

Така організація як Український Тиждень Моди виглядає абсолютним монополістом на модному ринку країни. Жодного з альтернативних дизайнерів, хто б не приймав участі в "українських тижнях моди" або "сезонах моди" не номінують на здобуття премії. Називають лише тих, хто тісно пов'язаний з "Тижнем Моди" і приязний до Ірини Данилевської.

Склад журі, чи коректніше називати їх "експертною групою", якісно не змінився з минулого року. Це ті ж таки журналісти, не завжди з профільних видань, фешн-критики, як прийнято "величати" українських старожил моди, вітчизняні байєри та ще декілька селебрітіз на додачу, до чиїх думок дослухаються організатори. Ці 30 осіб журналістсько-критиканського масштабу і вирішують долю статуеток.

Просто в нашій традиції ще не зросло покоління компетентних критиків та знавців моди. Тому молоде покоління роздає нагороди старшим досвідченим героям української моди, бо якщо не зробити цього зараз, то в майбутньому вони ризикують залишитись без премій. Адже часи експансії молодих талановитих дизайнерів вже розпочалися.

Подія перетворилась на абсолютно доморощену, схожу на такий собі "междусобойчік". Тут можна було зустріти кого завгодно, але всі вони - це медійні обличчя, модні політики чи їхні дружини, привілейована преса, як то редактори глянцю та ведучі різноманітних ТВ-програм. Жодних професійних фешн-критиків чи іноземних колег ви б там не побачили.

Помпезна роздача "слонів" відбувалась у приміщенні Національної Опери, тож строгий дрес-код був абсолютно доречним.

Не обійшлося без популярного зараз "3D Шоу" з анімаційним задником, хоча в цілому шоу-програма і технічна організація якісно програвали взятому того року високому старту.

Юра Горбунов як ведучий вечора встиг змінити двох напарниць. Спочатку називати спонсорів та оголошувати осіб на вручення премій йому допомагала Вася Фролова, вдягнена у волохату сукню від Літковської та зачіскою у стилі баранячих ріжків з останньої колекції Юлії Айсіної, а з другої частини на вахту заступила Кароліна Ашіон, вбрана більш скромно і по-діловому.

За обличчям та емоціями багато хто з виступаючих, здавалося, знав переможців заздалегідь. А ледь не кожна дама, що виходила на сцену для визначення лауреатів, оголошувала дизайнера власної сукні та аксесуарів.

Сама статуетка змінила зовнішній вигляд. Ще минулого року скляний ромб рекламували як витвір українських майстрів. Тепер це прямокутна кришталева брила з обтесаними краями, важча за попередню і до того ж, виготовлена вже за кордоном.

"Це дуже дорогий кришталь, такого в Україні майже немає. Тому і виготовлялись статуетки за кордоном," - вельми розпливчасто пояснила Ірина Данилевська відхід від національного виробництва.

Найкращим дизайнером жіночого одягу стала Ліля Літковська, додавши до своєї полиці з регаліями вже другу статуетку. Якщо торішнє вручення премії застало Лілю у джинсовій куртці, то цього разу дівчина підготувалась ґрунтовно і навіть пошила з цього приводу сукню до долу. Але носити вечірні наряди дизайнер-бунтарка так і не навчилась.

Літковська випередила Лілію Пустовіт, яка минулого року пішла зі свята з двома нагородами, Ірину Каравай та популяризованого у нас як європейського дизайнера Федора Возіанова.

Вручаючи премію Літковській Джамала не втрималась від нагоди заспівати на великій оперній сцені і затягла англійської про те, як важливо посміхатись, а продюсер-джазовик Олексій Коган чомусь зауважив, що для митців великим щастям має бути оцінка їх творчості за життя, а не після.

Найкращим дизайнером чоловічого одягу вже вдруге названо Віктора Анісімова. Ведучі шанобливо прозвали Віктора "чоловічим гуру".

"Свіжа кров" цього року залишилась в аутсайдерах. Серж Смолін занадто рідко демонструє свої колекції, Олена Голець не є суто чоловічим дизайнером, хоча і править чоловічу лінію, а Михаїл Ліпаков ще не встиг впасти в око вельмишановним експертам.

Вручати премію довірили Світлані Лободі, яка нещодавно народила, але вже встигла привести до ладу фігуру після пологів. А от з ім'ям дитини Світлана не визначилась досі, чим не задовольнила публічної цікавості ведучого.

Віктор Анісімов на врученні як завжди шуткував і був у чудовому піднесеному настрої. "Я з Донецька," - нагадав дизайнер. "А для кожного донеччанина свято - потрапити до столиці." Для Анісімова це щастя трапляється двічі на рік, але останнім часом не регулярно.

Найкращим дизайнером аксесуарів вдруге стала Ірина Каравай. Вона випередила Олену Буреніну з її арт-обєктами, Вікторію Гресь, висунуту в номінацію лише в цій категорії, ймовірно, за якісну шкіргалантерею, та Артема Климчука, любителя закритих показів.

Видавчиня Ірина Турбаєвська та футболіст Олександр Шовковський тим же дружним складом вручали минулого року премію Віктору Анісімову. "Дякую тим, хто дає нам можливість роботи те, що ми робимо," - такою хитромудрою була промова Ірини Каравай.

Після вручення нагороди в цій категорії майже кожен з наступних виступаючих згадував у промові, що прийшов на церемонію в аксесуарах Каравай, у чому саме і в якій кількості.

Відкриттям року став Артем Климчук. Нагадаємо, ця премія вручається тим молодим дизайнерам, які не більше 5 сезонів представляють свої колекції. Артем ледь не до проголошення свого імені скочив з місця, подякував одним словом, а одразу потому відкоркував фляжку, добуту з кишені.

Премія з рук журналістки Оксани Соколової та ресторатора Олексія Задорожного вручалась першою, тож Артемові, в минулому моделі і репортеру модного видання, мало б бути спокійно - він вже точно отримав модний трофей.

Серед номінованих опинилась Марія Бех, яка "темною конячкою" увірвалась в бурхливий графік тижнів моди, обійшовши всі організаторські сходинки до великого подіуму. Але дати їй ще й премію було б показним протекціонізмом.

В числі інших називали все ту ж Олену Буреніну, яка починала свій творчий шлях одночасно з Літковською, дует Каменська/Кононова за сильну і дорослу колекцію цього року, і невідомо чому Анну Октябрь.

Серед претендентів на премію за найкращу фешн-постановку опинились навіть ті, чиї дефіле абсолютно не вирізнялись з-поміж інших.

Наприклад, Ольга Громова потрапила до списку за показ, проведений у своєму приватному будинку.

Не дісталася премія Олені Буреніній, яка намагається постійно епатувати публіку не лише колекцією одягу, але й манерою її подачі. Хоча Буреніну того вечора оголошували аж у трьох номінаціях.

Цілком заслужено отримав премію Олексій Залевський. Наче знав, Олексій вдягнувся у креативний фрак нестандартного вигляду, але за дрес-кодом.

Юра Горбунов у спину Залевському прокоментував його творчий успіх умінням отримувати бажаний результат особливим підходом: "Він досягає цього своєю поведінкою, а саме, великою кількістю ненормативної лексики."

Насправді ж, після церемонії дизайнер виглядав доволі розчуленим, адже за 15 років у модній індустрії нарешті оцінили його творчість.

Не прозвучали серед претендентів на премії імена Андре Тана, Юлії Айсіної, Людмили Кисленко, Світлани Бевзи та багатьох інших справді достойних дизайнерів, а ледь не в кожній з номінацій повторювались прізвища Лілі Літковської, Ірини Каравай, Олени Буреніної та Федора Возіанова. Якщо це не протекціонізм, то дуже на те скидається.

Заохочувальною премією "Натхнення року" відзначили Софію Забугу, головного редактора журналу ELLE-Україна. Переможця в даній номінації обирають самі дизайнери, не використовуючи жодних списків кандидатів. Але до експертної групи дизайнерів могли потрапити лише ті з них, хто є учасниками офіційного тижня моди. До того ж, Софія - особа близько знайома ледь не кожному в модній індустрії країни.

Вручати премію доручили Ірині Данилевській та Івану Малковичу. Засновник видавництва дитячої книги приєднався до виразних промов лаконічною фразою: "Мода - це прекрасне зовнішнє, а натхнення - це прекрасне внутрішнє."

Стало відомо, що ім'я переможця вже два тижні було знане у вузькому колі наближених людей. І виявляється, це єдина номінація, не засвідчена нотаріусом. Таким чином, вручення цієї нагороди - цілковита відповідальність сумління організаторів.

Нагадаємо, в далекому минулому засновниця Українського Тижня Моди Ірина Данилевська та сьогоднішній фешн-критик Софія Забуга працювали над спільним періодичним виданням.

Найвагомішою серед інших у будь-яких конкурсах та врученнях вважається премія за визначний внесок. Такі нагороди завжди є підсумком визнання багаторічної праці лауреата.

Але здобувача цьогорічної премії "за визначний внесок у розвиток української моди" важко було не передбачити у світлі того, наскільки по-дружньому роздавались преміальні кришталеві брили.

"Є певні правила пристойності! Ці правила пристойності не дозволили мені, як організатору, отримати премію в перший же раз. Друга людина після мене - це Лілія Пустовіт. І я вважаю, що вона більш достойна цієї премії. Тому все справедливо!" - так розповідала в інтерв'ю "Українській правді Життя" минулого року пані Ірина Данилевська.

Цього року ті ж таки правила пристойності вже дозволили Данилевській забрати додому найважливішу зі статуеток: "За визначний внесок у розвиток української моди."

Засновниця "модних тижнів" у своїй зоряній промові згадала співпрацю з дизайнерами: "Це заради них, завдяки ним і спільно з ними."

Любителька коротких суконь Олена Пінчук, з такого поважного приводу вбрана у вишукану довгу сукню, передаючи премію, назвала Данилевську "мамою української моди."

Плескала зала стоячи. І це було тим апофеозом свята моди, якого не вистачало на "родинному святі" під завісу.