Герб СРСР із "Батьківщини-матері" приберуть після технологічного аналізу монумента

21 січня 2016, 10:00

20 січня голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що зі щита "Батьківщини-матері" буде демонтовано герб Радянського Союзу.

У коментарі УП.Культура Володимир В’ятрович пояснив, що відповідне рішення було ухвалено на експертній нараді, яку організував Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Участь в обговоренні взяли представники музею, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства культури України, Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Інституту електрозварювання імені Є. Патона та ін.

Під час наради пролунало кілька пропозицій стосовно того, як потрібно вчинити із символом Радянського Союзу на "Батьківщині-матері": лишити пам’ятник недоторканним, демонтувати герб без заміни на інші зображення чи демонтувати із заміною на герб України.

Більшість присутніх експертів проголосувала за те, що "щит має бути чистим, без жодних зображень", тобто за демонтаж символу СРСР.

Від голосування під час наради утрималася лише Влада Осьмак, керівниця Центру урбаністичних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія". На її переконання, рішення експертів не має юридичної сили.

"Ця нарада справила на мене дивне враження, — зазначила Осьмак в коментарі для УП.Культура. — Виглядало, ніби рішення вже було ухвалене заздалегідь і ніби всі присутні згодні з тим, що герб потрібно прибрати. Але насправді голосування не може бути легітимним, оскільки присутні на нараді не були представниками якоїсь офіційно зареєстрованої організації чи спеціально створеної робочої групи".

Історик і києвознавець Михайло Кальницький прокоментував ситуацію так:

"Відверто кажучи, я взагалі не розумію, на якій підставі збуджено це питання. Закон про засудження комуністичного та нацистського режимів щонайменше двічі вказує, що на монумент Батьківщини-матері не поширюється заборона використовувати герб СРСР (або будь-який інший радянський символ).

По-перше, у статті 1 пункт "д", де комуністичною символикою названо "зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України......... (тощо)", зроблено зауваження: "...крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України...". По-друге, у статті 4 пункт 3 підпункт 4 відзначено, що заборона використовувати комуністичної символики не поширюється на випадки її використання "у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим Законом".

Отже, закон про засудження режимів не надає жодних правових підстав змінювати вигляд монументу. Якщо комусь це не подобається – претензії до укладачів закону та до депутатів, які за нього голосували".

Проти рішення експертів виступає і дослідник міста, представник аналітичного центру Cedos Ігор Тищенко. На його думку, зняття герба з монумента чи заміна його на український герб є неприпустимими, а "Батьківщина-мати" не повинна зазнавати жодних змін як пам’ятка культури національного значення.

"Це такий архаїчний акт нейтралізації (чи привласнення) чужорідного, ворожого об'єкта, який властивий давнім цивілізаціям чи сталінському СРСР, але точно не сучасному суспільству у ХХІ столітті, коли існує безліч мистецьких і дискурсивних способів переозначення радянського монументального мистецтва", — зазначає Тищенко.

На думку Влади Осьмак, перед тим, як ухвалити остаточне рішення із приводу герба на "Батьківщині-матері", має відбутися ще низка обговорень і досліджень.

"Це велика ідеологічна проблема, яку ми ще маємо розв’язати, — вважає Осьмак. — Що робити з такими пам’ятками? Зважати чи не зважати на такі радянські символи в публічному просторі? Адаптувати пам’ятники з такими символами за рахунок мистецьких інтервенцій, прибирати ці символи чи залишати монументи недоторканними в цілому? Я за те, щоб подібні питання ще обговорювалися спільнотою фахівців, перш ніж стане зрозумілою методологія процесу".

Натомість Володимир В’ятрович повідомив, що рішення, прийняте на експертній нараді, є остаточним.

"За законами про декомунізацію, символіка Радянського Союзу є символікою тоталітарного режиму і, відповідно, має бути прибрана. За законом, весь пам’ятник не може бути демонтованим, але його частина — радянський герб — може і має бути прибраний. Тому завдання експертної ради було тільки розробити, яким чином це має бути зроблено", — зазначив голова Українського інституту національної пам'яті.

Зі слів В’ятровича, це рішення буде оформлене юридично Міністерством культури за погодження з пам’яткоохоронними органами КМДА.

Дата демонтажу стане відомою після того, як фахівці Інституту електрозварювання вирішать, в який спосіб прибрати герб СРСР із монумента — чи його буде чимось закрито, чи повністю демонтовано.

"Доки не доведено, що демонтаж герба не призведе до деформацій конструкції, про реалізацію цієї ідеї вести мову зарано", — наголошує Влада Осьмак.

Як відомо, 15 травня 2015 року президент Петро Порошенко підписав закони про декомунізацію.

Ці документи зобов’язують місцеві органи влади демонтувати пам’ятники особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які займали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших радянських республік тощо.

Український інститут національної пам'яті склав перелік пам’ятників і пам’ятних знаків Києва, що підлягають демонтажу відповідно до закону про декомунізацію. У списку більше 100 об'єктів.

"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році. Автор монумента – скульптор В. Бородай.

Українська правда.Культура