Розмаїття трендів: Найцікавіші ідеї дизайнерів на Українському тижні моди
40-му тижню моди, який проходив з 4 по 9 лютого в "Мистецькому Арсеналі", дуже пасує девіз цьогорічного Євробачення – Celebrate diversity.
Перші покази дизайнерських колекцій у Києві (у 2017-му найстарший у Східній Європі тиждень прет-а-порте – Ukrainian Fashion Week – святкує 20-річчя) проходили в одному місці і лише у вигляді дефіле на подіумі.
Тепер кожен дизайнер обирає на свій смак і локацію, і формат, і спосіб презентації.
Що не змінилося – суспільство продовжує вважати Тиждень моди розвагами ситого бомонду, мотто "яка мода, коли в країні війна?" звучить у соціальних мережах і від адекватних громадян. І навряд чи вони задумуються, яких зусиль коштує побудова модної індустрії. Яка, наприклад, у Франції дає 2,7% відсотка ВВП.
Локації
Кілька років тому стало ясно, що дизайнери нарешті полюбили Місто. Lake два сезони поспіль розширяють аудиторію музеїв – восени вони робили показ у Національному художньому музеї України, у лютому – в музеї літератури, підкреслюючи "артефактність" і мистецькість своїх моделей.
Артем Климчук запрошував гостей і в Closer, і в Будинок звукозапису (БЗЗ), і в Центр Довженка. Жан Гріцфельдт використовував цирк, супермаркет, бійцівський клуб.
Показ колеккції Світлани Бевзи відбувся у "Шоколадиному будиночку". Фото vogue.ua |
Саша Каневський цього разу показав колекцію у Будинку актора, спеціально чи мимоволі, не знаю, наголосивши на історизмі – тут у жовтні 1997 року починалися "Сезони моди", які ми знаємо тепер як UFW.
[L]Українсько-грузинський бренд GUDU обрав галерею М17. Іван Фролов, який, як Мойсей водив усю модну тусовку Києва і в Будинок учителя, і в готель "Салют", і в свою рідну школу №155, 4 лютого зробив показ у "Мистецькому Арсеналі", перетворивши зал у правому крилі на храм, підсвітивши "вітражі" Романа Мініна, відділивши подіум свічками, і запросивши для супроводу хорову капелу хлопчиків та юнаків "Дзвіночок", які виконували церковні псалми.
Показ Івана Фролова у Мистецькому Арсеналі. Фото vogue.ua |
Світлана Бевза свого часу першою освоїла простір "Шоколадного будиночку". Тут ще б загадати останню рекламну кампанію Яни Червінської, зняту в Музеї Булгакова.
Просвітницька навігація? Можете не сміятися, але я не раз чула, як київські It-girls дивувалися, які красиві будівлі і інтер’єри, виявляється, є в Києві. Зате французькі і британські fashion-журналісти, обізнані з київською модерністською архітектурою, вранці перед показами їздили дивитися на будівлю київського крематорію.
Рекламна кампанія минулої колекції Яни Червінської, знята в музеї Булгакова |
Сезонність і терміни
40-й тиждень моди пройшов не в березні, як зазвичай, а в лютому. Тобто, не після великої четвірки Тижнів моди – Мілана, Парижа, Лондона і Нью-Йорка, а до.
Ukrainian Fashion Week зсуває графік для зручності дизайнерів: хтось одразу після UFW їде на виставку у Париж, хтось у шоу-рум в Мілан. Та й сам UFW за підтримки міжнародного фонду Western NIS Enterprise Fund і Британської Ради делегує 7 молодих дизайнерів на International Fashion Showcase (17-21 лютого) у рамках London Fashion Week.
Українські дизайнери – експортно орієнтовані, що нормально, адже мода оперує глобальними категоріями. Недарма Міністерство економічного розвитку і торгівлі презентувало на UFW практичний посібник "Експорт до ЄС: одяг та взуття". В ньому розписана покрокова програма виходу на ринки ЄС, але річ у тім, що текстиль і вироби з текстилю – одна із найбільш захищених позицій в Євросоюзі.
Проект стенду молодих українських дизайнерів на International Fashion Showcase (Лондон). Концепцію стенду Wish You Were Here розробили дизайнер Яна Червінська і художник, архітектор Олександр Бурлака |
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, український одяг може безмитно імпортуватися до ЄС лише в тому випадку, якщо дотримана вимога "виробництво з пряжі".
Одяг, що імпортується до ЄС без сплати ввізних мит, повинен бути пошитий з тканини, що вироблена в Україні. Пряжа ж, з якої в Україні виробляється тканина, може бути імпортована з будь-якої країни, тільки, на жаль, Україна виробляє дуже мало власних тканин.
– При цьому, передбачені три винятки: двостороння кумуляція і так звані "правило 8%" та "правило 10%", – пояснила УП.Культура Вікторія Микуляк, експерт з права міжнародної торгівлі Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі (ITFC). – Двостороння кумуляція дозволяє при виробництві українських товарів, що експортуватимуться до ЄС без сплати мит, використовувати європейську сировину нарівні з українською. Таким чином, якщо плаття пошите в Україні з італійської тканини, воно може імпортуватися на ринок ЄС без сплати ввізних мит.
Відповідно до "правила 8%", вартість тканини з третіх країн (не з України чи ЄС) не може перевищувати 8%. "Правило 10%" дозволяє використовувати при пошитті одягу тканину з третіх країн, якщо вага останньої не перевищує 10%.
При цьому, останнє правило застосовується лише до товарів зі змішаним складом, тобто таких, що вироблені з двох видів тканин". Це зрештою не смертельна перепона, мито складає 6-12%, але в невеликих партіях товару впливає на кінцеву ціну.
Іноземні гості UWF: журналістка The Guardian Ребекка Мей Джонсон, стайлінг-директор mytheresa.com Роуз Лангбейн, редактор 1instant.fr (FR) Лілі Темплетон |
Новий графік зручний і для іноземних гостей – цього року UFW приймав більше 30 іноземних журналістів, байєрів, стилістів, скаутів. З Києва частина з них з легким серцем полетіла в Нью-Йорк.
І якщо раніше показ не починали, поки в зал не зайде умовна дружина президента або ще якась важлива чиновна дама, то на останньому тижні до останнього чекали журналістку vogue.com Ліану Сатенштейн.
Ідеї і формати
Сьогодні дизайнер, який хоче презентувати свої ідеї і одяг, не зобов’язаний влаштовувати класичне дефіле.
Наприклад, дизайнерка і ілюстраторка Аліна Заманова в Art&Fasion Space презентувала перформанс, в якому моделі, танцюючи і рухаючись, демонстрували "тіло в русі" – і фізичне тіло, і намальовані на одязі зі штучної шкіри малюнки жіночих тіл.
Перфоманс-презентація колекції Аліни Заманової. Фото UFW |
Таке представлення теми об’єктивації було для дизайнерки важливішим за традиційний показ.
Світлана Бевза, яка показується на грузинському тижні моди, представила у Музеї Івана Гончара своєрідний тизер колекції – 4 моделі і відео. Аби силуети 1990-тих, які панують на всіх подіумах, не виглядали занадто прямолінійно, Бевза "наповнила" їх принтами тернових хусток із музею Івана Гончара. І не гралася патернами, а відтворила малюнки трьох хусток буквально.
На межі народної декоративності і модного тренду народилося щось третє, назвемо це естетичним парадоксом.
Слід відзначити внесок у промоцію традиційного українського одягу fashion-редактора українського Vogue Тетяни Соловей – вона була куратором колаборації між Бевзою, музеєм Гончара і Vogue та спродюсувала відеоролик, вона залучає українських дизайнерів до вечорниць і заходів у музеї, вона була натхненницею fashion-story "Маланка" для січневого номера журналу.
Презентація колекції Світлани Бевзи. Фото UFW |
Вона також допомагала вибирати вишиванку журналістці vogue.com Ліані Сатенштейн і дарувала альбом "Квіти і птахи в дизайні українських килимів" видавництва "Родовід" Дрісу ван Ноттену. Вона організувала екскурсію в фонди музею для іноземних журналістів і фахівців моди, які з захватом коментували побачене як щойновідкритий континент.
Яна Червінська і трикотажний бренд RITO пропустили 40-й Тиждень, анонсуючи перехід з осені на новий формат показів "see now, buy now", які запровадили Burberry і Tom Ford.
Тренди
Пропустити один-два сезони UFW означає, що твої знання про модний ландшафт України потребуватимуть апгрейду. Адже щосезону з’являються від трьох до семи нових марок, як повноцінних дизайн-студій із достатнім первинним капіталом, так і незалежних брендів, які виїжджають на креативі, Instagram і зв’язках у модній тусовці.
Дебютанти цього сезону – ANNAMUZA, DMDV, MIALIYA by Liya Hmara, DASTISH FANTASTISH. Не всі вони – про дизайн і моду, це можуть бути і "тусовочні проекти, і ательє для своїх клієнтів, і комерційні марки, які заповнюють порожні ніші на ринку.
MIALIYA by Liya Hmara. Фото UFW |
Але в індустрії поменшало категоричності щодо того, що має право на життя, а що ні: розмаїття і свобода, а далі ринок розставить усе по своїх місцях.
З тих пір, як грузинський дизайнер Демна Гвасалія і команда французького бренду Vetements впорснули в сучасну моду "гопнік-стайл", 1990-ті і східноєвропейську "моду бідних", дизайнери змушені віддавати данину тренду.
Скульптурний светр Саши Каневського. Фото UFW |
Саша Каневський, наприклад, працює з цим пластом культури постійно, в останній колекції він поєднав високу і низьку культури. Вын наніс на пуховики роботи художників епохи Відродження, а светри, що імітують анатомічні форми давньогрецьких скульптур, одягнув із шовковими трусами, косухи з пуховими підкладками – з широкими штанями на шнурку.
– Під реп-речитатив хлопці з гетто йдуть в історію мистецтва. Її видадуть в Інстаграмі, – заявляє Каневський.
Пуховик від Саши Каневського. Фото UFW |
Крістіна Бобкова, яка сповідує інтелектуальний, "кутастий" урбанізм, пірнула в естетику 1990-х через обов’язкову у постперебудовний період "варену джинсу" – широкі спідниці з рваними краями і сукні, джинсові ботильойни і ботфорти, олімпійки і стьобані куртки. А головний принт колекції нагадує глітч (неякісно передане зображення) в радянському телевізорі.
Джинсовий лук від Крістіни Бобкової. Фото UFW |
Іван Фролов і Олена Буреніна по-різному трактували тему віри. Фролов зробив чуттєву колекцію "For Love" (майже анаграма до Frolov), якій медіа вже присвоїли іншу назву – "Молодий папа".
В колекції Іван використав золототкані фактури, як на ризах для священнослужителів, зробив принт складених у молитві руки, а поруч випустив сукні на ниточках-бретельках, фірмові бюстьє і корсети, мереживо, прозорі вставки, ілюструючи думку, що Бог – є любов, в усіх її проявах.
Сукня з колекції Івана Фролова. Фото UFW |
Одяг із колекції Олени Буреніної був "герметичним": білий, чорний і жовтий кольори, лаконічні силуети, декор та вишивка у вигляді хрестів. Якщо про колекцію можна сказати висока і чиста – це той випадок.
Образ від Олени Буреніної. Фото UFW |
Байдужі до тренду колекції Ірини Діль і Лариси Лобанової. У Діль – романтично-флористичні образи, модності яким додає актуальний оксамит. Вишивка на картатих ділових костюмах і пальто, принти на урочистих сукнях – декларована жіночність поза часом.
Образ із показу Ірини Діль. Фото UFW |
У Лариси Лобанової – фантазії на тему сну: принти з лисицями, зірками, нічними деревами з’являються і на вечірній шифоновій сукні, і на пальті-пуховику, і на подолі повсякденної сукні.
Сукня з колекції Лариси Лобанової. Фото UFW |
Марка Lake після зміни дизайнера (пішла Наталя Каменська, прийшла Анастасія Рябоконь) продовжує вибудовувати власну лінію, яка, і це вже очевидно, має мало спільного з "класичним" Lake: додався колір – зникла архітектурність силуету, він став більш пливким і розслабленим.
Завдяки поєднанню благородних фактур – оксамит, шовк, жаккард – з’явилася буржуазна елегантність, до якої схиляють і витончена вишивка, і сукні-халати, і легкі пальта, розшиті вручну. Невимушений снобізм на противагу зухвалому стилю "на районі".
Образ із показу Lake. Фото UFW |
Після бунтарських заяв у перших колекціях Артем Климчук теж приплив в елегантність: його колекція в дусі 1940-50-х – плавні лінії, закриті сукні з пишними спідницями, прозорі спідниці, всіяні блискітками – аж просяться на червоні доріжки.
У цій наскрізь комерційній колекції про раннього Климчука нагадують зірки в декорі – колись вони були його зухвалою фішкою, в останній колекції до зірок додалися сузір’я і метеоритні дощі.
Дизайн віл Каті Сильченко (the Coat), модель Соня Кіперман. Фото UFW |
Впевнений дизайн і вдячна публіка у Каті Сильченко, бренд the Coat. Вона вміло комбінує колір стиглої ягоди із зеленим, блідо-салатовий із синьо-зеленою клітинкою, синій з індійським оранжевим, чотири і більше фактур в одному образі.
А ще Сильченко сміливо додає стилеутворюючі елементи – плетений топ поверх пальто, ліф із металевої кольчуги на шифонову сукню, корсети різних форм і шнурки та стрічки. До речі, серед моделей на показі the Coat виходила на подіум і донька Віри Брєжнєвої Соня Кіперман.
Сукня Annamuza. Фото UFW |
Список об’єктів бажань на наступний сезон може бути досить довгим, у ньому можуть сусідити джинсовий комбінезон Lakshmi і "ренесансний" пуховик Саші Каневського, стійка з перлів, шкіри і шифону від Наді Дзяк і куртка апельсинового кольору зі складками ззаду від Лілії Пустовіт, олімпійка з пайетками by Jean Grizfeldt, оксамитова сукня в стилі ретро зі спідницею-тюльпан від Annamuza і блуза-пуховик kass.
Олімпійка з пайетками by Jean Grizfeldt. Фото UFW |
Куртка від Лілії Пустовіт. Фото UFW |
Словом, сelebrate diversity.
Валентина Клименко, спеціально для УП.Культура