Електронна книга в Україні: купити не можна вкрасти

У 1993 році, коли з першими електронними книжками почали експериментувати ще на дискетах, 5 із 7 найбільший світових видавців впевнено говорили: "це не про нас".

Усе змінив 2007 рік – поява читалок Амазон Кіндл. Цей інтернет-гігант, маючи чималий фінансовий ресурс, запропонував ринку доступну читалку для книг і люди відреагували на пропозицію попитом.

Саме 10 років тому почався період активного розвитку електронної книжки. Зростання цього ринку протягом декількох років іноді вимірювалося в чотиризначних числах відсотків на найбільшому ринку світу – в США. Деякі експерти – не безпідставно – пов’язують цей бурхливий розвиток з низькою базою, з якої стартувала статистика е-книги. Але поки експерти намагалися пояснити зміну парадигми розвитку цілої галузі, електронні видання в США та Британії зайняли близько чверті ринку, а в країнах Європи 5-10% від обороту всієї галузі.

У Франції та Німеччині е-буки займають лише 5-6%, що вважається досить низьким показником у порівнянні з названими вище англомовними країнами. Існує думка, що у Франції, Німеччині та багатьох інших європейських країнах є значна культурна прихильність до друкованих книжок. Але невже британці менш традиційні за німців чи французів?

Але річ не в традиціях, а в законах. У Британії вартість нової електронної книжки нижча за паперову іноді на 50%, а в Німеччині і Франції ціни на різні версії видань майже не відрізняються, бо це регламентується законом.

Гепард переслідує газель: як Амазон намагався підкорити видавців

Говорячи про електронні книжки, не можна оминути війну між найбільшим книжковим рітейлером Amazon.com та четвертим за тиражами видавництвом США Ашет (Hachette). Ця історія свідчить про шалений попит на е-книгу в Америці та й світі загалом.

У 2014 році Джеф Безос, засновник Амазону, починає перемовини щодо збільшення знижки для своєї фірми на е-буки Ашет. Безос переконаний: електронні книжки не можуть коштувати 10-12 доларів, що майже дорівнює їх паперовому аналогу, нехай і в м’якій палітурці.

Разом з тим, Амазон намагається збільшити свою комісію з продажу е-книг зі стандартних 30% до 50%. Коли аргументи про значні об’єми продажу закінчуються, Безос зменшує промо на книги видавця, сповільнює швидкість доставки цих книг до клієнта, переорієнтовуючи замовників на інші найменування, а потім взагалі знімає з продажу паперові книги видавця, деактивуючи кнопку "купити".

За іронією долі біографія Безоса під авторством Бреда Стоуна "Продається все! Ера Амазон" вийшла в тому ж видавництві Ашет. І саме в цій книжці Безос говорить: "Амазон має переслідувати вразливі видавництва, як гепард переслідує слабку газель".

Журналісти Нью Йорк Таймс , описуючи цю війну, напишуть, що стратегія Безоса полягає в тому, щоб вбити клин між авторами, яким життєво важливі надходження від продажу книг на Amazon, і їхніми недостатньо зговірливими видавцями.

Однак багато письменників встають на бік останніх. Громадкість просить втручання держави й антимонопольного комітету, адже Амазон займає за різними оцінками величезні 30% ринку паперових і більше 50% е-книг.

Врешті, обидві сторони домовляються, та попри переможні прес-релізи цих компаній, втрат зазнали всі: Амазон отримав "бандитське" кліше, а Ашет своїм затяжним мовчанням змусив авторів шукати собі іншого видавця чи активніше розглядати варіант із самвидавом.

Цікаво, що в 2016 році в США продажі електронних книг впали на 1.6% проти зростання паперових на 0.4%. Одна з причин зменшення популярності е-буків – різке зацікавлення в паперових розмальовках (серйозно!), на яких гарно заробили не тільки традиційні видавці, а також і виробники олівців та фломастерів.

Друга причина – це те, що так звана "велика п’ятірка" видавництв (Пінгвін Рендом Хауз, Гарпер Колінз, Ашет, Макмілан и Саймон Шустер), які виробляють близько 80% асортименту всіх книгарень, почали підвищувати ціну на е-буки з надією на те, що покупці за незначної різниці в ціні вибиратимуть папір.

Ставка зіграла: продаж паперових книг виріс, а електронних знизився. Попри це, сукупний дохід видавців впав на 8%. Причина — стрімке скорочення попиту на навчальну літературу, яка стрімко переходить у цифру і втрачає в продажах.

Х’юстон, у нас проблеми. Навіть три

В Україні, на жаль, немає адекватної статистики продажу книжок. Ми можемо оперувати лише даними Книжкової палати про кількість виданих, а не проданих примірників. Проте навіть така статистика говорить нам про збільшення накладів книжок на 35% (порівнянj з 2015 роком) і розширення асортименту на 40%.

Утім, цікава ситуація – ринок паперової книжки у всьому світі стагнує, а в Україні зростає, причому вже другий рік поспіль. Хоча тут немає нічого дивного, адже ринок заповнюється локальними гравцями, які активно заміняють російські видавництва й імпортозаміщують асортимент.

Але ситуація з е-буками неоднозначна, ба навіть складна. Тренд на користування електронними книжками в Україні існує вже 3-5 років і набирає дедалі більшої популярності. Люди, оснащені читалками і смартфонами, завантажують електронні копії книг усе частіше… Але, Х’юстон, у нас  проблеми. Навіть три.

Перша – піратство. Видавці дуже неохоче йдуть на оцифрування книг не тільки через свою технічну відсталість і неготовність до змін (спробуйте запитати у видавця, в якому форматі видають електронні книги й зафіксуйте кількість правильних відповідей), а й через відсутність захисту авторського права.

І тільки міжурядові угоди з ЄС дають надію на те, що боротьба з піратством все ж таки буде, бо до цього змусять міжнародні донори. За досвідом можна звернутися до німецьких або польських колег, які блокують ресурси, де поширюється нелегальний контент, а також нагороджують штрафом порушника, який завантажив піратську копію собі.

Друга – гроші. Легально отримати гроші в Україні за продані електронні книги – обтяжливе задоволення. SWIFT-переказ на рахунок підприємства має відчутну комісію, а всі інші варіанти – на страх і ризик видавця. І хоча останнім часом відчувається лібералізація і спрощення валютного регулювання від НБУ, PayPal у нас досі немає.

Третя – статистика. Точніше, її відсутність. Смішно, але в час, коли можна визначити хто, звідки і що саме переглядає і завантажує на свій смартфон чи ноутбук, Книжкова палата пропонує надсилати примірники виданих електронних книг на твердому носії – тобто диску. Хоча тут треба відзначити значний прогрес, бо на дискетах звітувати про електронні видання видавці вже не повинні.

[L]Електронна книжка – це фактично макет паперової книги, але зроблений в зручному для читання форматі. Вартість виготовлення паперової й електронної книжки відрізняється на якихось 5-10%.

Але в Україні видавці дуже кволо переходять на цифру, бо не бачать майбутнього: ти продаси одну копію, її викладуть в інтернет і тисячу разів завантажать безкоштовно. Отже, проста арифметика: купуючи одну електронну книжку або альбом музиканта, ви даєте можливість виходу нового інтелектуального продукту у світ. А завантажуючи безкоштовно, ви забираєте цю можливість.

Існує думка, що електронні книжки будуть існувати разом з паперовими, адже коли людині треба розмірено насолодитися текстом й отримати задоволення з гарними емоціями – читають книжки, а коли просто читати текст для роботи або пошуку якоїсь інформації – використовують електронні версії. Загалом, головний ворог книжки – не модний девайс, а люди. Люди, які не читають.

Цілий день за монітором. Нарешті дописав цей матеріал. Піду почитаю книжку. Паперову.

Антон Мартинов, спеціально для УП.Культура

Фото обкладинки: hitdelight/Depositphotos

Титульне зображення на сторінці: Maxikostenko/Depositphotos