Міністр рекомендує. Що дивитися, читати та слухати у листопаді

"Українська правда. Життя" започатковує нову рубрику, у якій міністр культури Євген Нищук раз на місяць радитиме книжки, вистави, музику та кіно і пояснюватиме, чому саме їх він обрав.

КНИЖКИ

Сергій Жадан. "Інтернат". Видавництво "Meridian Czernowitz"

Часто я чую від друзів – "Жадан пише так, ніби про мене". Майстерним пером Сергій дійсно вміє зачепити найтонші емоції кожної людини, іноді повеселити, а часом – не дати вчинити помилок.

Дійсно тішить, що творчість Сергія надихає не лише його численних читачів, які готові годинами стояти за автографом улюбленого письменника, а й інших творчих людей – музикантів, які створюють пісні на його тексти; режисерів, що ставлять у театрах вистави та знімають кіно.

Книгу "Інтернат" я придбав собі на Форумі Видавців у Львові, з інтересом прочитав, тому і раджу.

Кость Москалець. "Поезія Келії". "Видавництво Старого Лева"

".. І знову братися за справу українську –

писати вірші, сіяти зерно

і думати про військо запорізьке,

якого вже немає так давно.

Не відректися нам своєї вдачі,

Як білці колеса, як зорей – небесам..

Чого ти плачеш, гетьман Сагайдачний?

Чому ти знову сам не свій – і сам?.."

Кость Москалець – неординарна і надзвичайна постать в українській літературі. Мільйони людей дослівно знають його вірші – "Вона", "Ти втретє цього літа зацвітеш", втім дехто щиро впевнений – то тексти "народні", настільки співзвучні вони кожному з нас.

У його віршах червоною стрічкою одвічне і надважливе – любов. Любов до людей, до рідної землі, Бога.

Ця книга – чудова нагода зануритись у світ поезії. Тут все, для настрою прохолодного осіннього дощового дня – чисті та щирі емоції, доброзичливий гумор, ніжність та роздуми про життя.

КІНО

"Сторожова застава". Режисер Юрій Ковальов, за мотивами книги Володимира Рутківського

Гарне, якісне, актуальне, наше кіно. Надзвичайно приємно спостерігати з перших днів прокату величезні черги на покази цього фільму. Зали наповнені дітлахами різного віку, але, як я зауважив, і батьки живо реагують на події на екрані та щиро сміються з жартів персонажів.

Українське кіно протягом останніх років стрімко й потужно розвивається, і я радий безпосередньо бути причетним до цього процесу.

Фільм став одним з переможців п’ятого пітчингу Держкіно, впевнений, кіновиробникам варто звернути пильну увагу на успіх цього фільму – юна аудиторія, хоч і дуже вибаглива, але і така ж вдячна.

Окремо хотів відзначити саундтрек до фільму, зокрема, "Мантра" з сольного проекту мого товариша Олега "Фагота" Михайлюти у фінальних титрах звучить максимально потужно.  

"Межа/Ciara". Режисер Петер Беб’як, фільм відзнятий у копродукції Україна-Словаччина

Кіно про контрабанду на кордоні між Україною та Словаччиною.

Проблематика, піднята авторами фільму, досить специфічна – кордон, а також стосунки в родинах людей по обидва його боки. Але, разом з тим, у стрічці є елементи гумору, подекуди дещо чорного, однак він рятує, та є добре зрозумілим і в Україні, і в Словаччині, і в Чехії, і інших країнах, близьких до нас.

У липні я був на прем’єрі цього фільму на кінофестивалі у Карлових Варах, тоді багато чув від європейських колег про невипадковість цієї прем’єри – саме у той час, коли Україна позбувається радянських пут, долає свої формальні межі, долучається до великої європейської родини, частиною якої ми є вже багато століть.

Ми відкриваємо себе, і саме мова мистецтва стає тою мовою, яка робить нас більш зрозумілими для світу.

З іншого боку, окрема моя радість – чудові українські актори в кадрі – Римма Зюбіна, Станіслав Боклан та інші. Щобільше таких фільмів – то краще.

МУЗИКА

Концерт "Три "С". Національний академічний театр опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка. 10 листопада, 19:00

Україна справді дарує світу мистецькі величини світового рівня.

У рамках цього проекту об’єднаються три "стовпи" сучасної української класичної музики  – легендарні композитори Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров.

Кожен з цих музикантів – створив неповторну сторінку української культури та назавжди закарбував там своє ім’я. Про це треба не говорити – це треба слухати, бо ця музика – істинна насолода для душі.

ТЕАТР

Докудрама "Вій". Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка. 8 листопада, 24 листопада, 19:00

Театр – це надзвичайно глибоке мистецтво. Завдяки прямому діалогу артиста з глядачем народжується емоція, яку ні з чим не порівняти.

Фраза, погляд зі сцени, мелодія чи тиша, що бринить у повітрі, порух світла – все це відносить й одних, й інших у інший світ, дарує нагоду пережити усю можливу гамму почуттів. І мене тішить, що зараз, у досить складний для України час наші театри повні.

І це стосується не лише Києва, Одеси чи Львова. Справжні театральні перли можна знайти по всій країні.

Ось приклад – креативна постановка Андрія Бакірова та нашого сучасного драматурга Наталки Ворожбит. Автори поклали в основу Гоголівський сюжет, але додали несподіваних режисерських рішень та створили цікаве театральне дійство.

Не час спойлерів – виставу варто дивитись, як і долучатися до культурного туризму Україною.

Вистава "Оскар". Київський муніципальний академічний театр ляльок. 18 листопада, 19:00

Прем’єра цієї філософської вистави відбулась ще у 2015 році, але дорослий глядач часом незаслужено оминає афіші лялькових театрів.

І дарма. Ця історія торкається самого серця, зачіпає його глибокі струни, сповнює такого надзвичайно світлого суму, а найголовніше – любові.

Історія маленького невиліковно хворого хлопчика Оскара, вчить нас цінувати кожну мить, проживати її наповню, віддавати усю увагу, теплоту, любов близьким, адже завтра доля може повернутися кардинально інакше, а все навколо розлетиться на дрібні уламки.

Лише 2 актори та ляльки у їхніх руках змусять сміятися та плакати. "Київська пектораль" за "Кращу драматичну виставу" і "Кращу режисерську роботу". Дивитись обов’язково.   

Вистава "Наш клас. Історія в XIV уроках". Національний центр Олександра Довженка, "Сцена 6". 26 листопада, 19:00

Незвичайна вистава. Незвичайна сценографія. Надзвичайно болісна історія. В основі "Нашого класу" – реальні події Другої Світової Війни. Польща, маленьке село, найзгуртованіший клас, здавалось би, що може стати на заваді міцної дружби?

Але за вікнами задзвеніла зброя, і все перевернулося з ніг на голову. Принципи, переконання, почуття зникли, химерно змішались, викривились до невпізнанності.

"Наш клас" – вистава, дуже потрібна зараз в Україні, аби усвідомити та не допустити в майбутньому повторення страшних помилок минулого.

ВИСТАВКИ

Фотовиставка Кейт Беррі "Актриси". Національний музей Тараса Шевченка. До 14 листопада

Дуже ніжна виставка фотографа Кейт Беррі. Через свій об’єктив вона продемонструвала світу душі акторок, здебільшого французьких – від найвідоміших зірок до досить юних артисток.

У цих портретах – чисті, майже інтимні емоції, а жінка – довершена, чутлива, багатогранна.

Виставка – естетична насолода. А для наших фотохудожників – підказка уважно придивитись і до українських красунь.  

"Уявний путівник. Японія". Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал". 9 листопада – 17 грудня

До року Японії в Україні, що триває, у Мистецькому Арсеналі відкривається мистецький масштабний проект, присвячений японській культурі.

[L]Як кажуть самі автори – "Це уявний путівник уявної подорожі Японією, сповнений зображеннями, текстами, поезією, а також новими технологічними мистецтвами".

Тут старовинне переплететься із сучасним, а унікальна культура Японії відкриється для українців, зокрема, через майстер-класи з орігамі, традиційної чайної церемонії, воркшопи з коміксів Манга від Japan Cartoonists Association та знайомства з постановкою сцен боїв.

Останнє має привернути увагу і поціновувачів кіно, адже їх презентуватимуть гості з Японії – постановники боїв фільму Квентіна Тарантіно "Вбити Білла".

Підготувала Олександра Гайворонська, УП