Поважати мову з садочка. МОН радиться, як виховувати громадян

Міністерство освіти України оприлюднило для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти.

МОН радиться, як виховувати громадян. Фото Syda_Productions/Depositphotos

Документ цей розроблений на виконання плану заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабміну у 2017 році.

Концепція, яка виставлена для обговорення до 5 лютого 2018 року, є основою для формування планів розвитку громадянської освіти в України.

[L]Відповідно до концепції громадянська освіта має впроваджуватися починаючи з дошкільної, продовжуватися у школі, професійній та вищій освіті.

Окремо також у МОН визначають громадянську освіту дорослих, у тому числі післядипломну освіту.

Щоб детальніше зрозуміти, чому хочуть вчити українців у різному віці перегляньте ці пункти:

Дошкільна освіта:

– навчання основам самоідентифікації, усвідомленню приналежності до спільноти, громади, держави;

– виховання поваги до державної мови та державних символів;

– сприяння гармонійній соціалізації у спільноті, формуванню розуміння різних соціальних ролей;

– формування здатності до спільної колективної діяльності, сприяє набуттю досвіду досягнення спільних цілей.

Повна загальна середня освіта, спеціалізована освіта:

– формування активної життєвої та громадянської позиції, здатності брати участь у житті суспільства та управлінні на різних рівнях, зокрема, у волонтерській діяльності;

– надання знань, сприяння формуванню розуміння та усвідомлення беззаперечної цінності прав людини та прав дитини, набуттю здатності застосовувати та захищати свої права;

– сприяння формуванню розуміння цінностей правової держави (правопорядку), поваги до Конституції, державної мови та державних символів, усвідомленню та дотриманню своїх громадянських обов’язків;

– сприяння засвоєнню демократичних норм, цінностей і моделей поведінки як відповідальних громадян;

– створення умов для знайомства та включення у життя громади, участі у врядуванні, формування здатності брати на себе відповідальність;

– сприяння визнанню багатоманітності, взаємній повазі, мирному врегулюванню конфліктів, виробленню консенсусу, сприйняттю чесного компромісу;

– сприяння усвідомленню важливості свободи думки, совісті та висловлювань, формуванню здатності аргументувати свої думки публічно;

– сприяння усвідомленню власного почуття гідності через розпізнання та оцінювання своїх позитивних рис, співставлення себе з іншими членами суспільства, формування здатності результативно працювати в команді на основі розподілу відповідальності та обов’язків в ній;

– сприяння застосуванню проектного підходу до здійснення діяльності, формуванню розуміння необхідності здорової конкуренції.

У середній освіті громадянські компетентності здобуваються під час освітнього процесу, позанавчальної діяльності, зокрема, в органах учнівського самоврядування та у партнерстві з громадськими організаціями (зокрема, перші елементи волонтерської діяльності, здатність брати відповідальність за життя громади і т. ін.).

Позашкільна освіта допомагає реалізовувати елементи громадянської освіти для дошкільної та загальної середньої освіти.

Професійна (професійно-технічна) освіта, фахова передвища освіта:

– формування прагнення до досягнення успіхів у професії на благо суспільства та держави;

– формування здатності до комунікації з іншими людьми та досягнення компромісу;

– формування здатності публічно висловлювати і доводити свою точку зору;

– сприяння усвідомленню правил співжиття, вимог законодавства, формування та розвиток здатності брати відповідальність за власне життя та життя інших осіб;

– формування навичок пошуку інформації, використання медіа і комунікації для участі у публічних дискусіях та процесах прийняття рішень.

Вища освіта:

– розвивання здатності до самостійного прийняття рішень виходячи з цінностей громадянського суспільства, зокрема, справедливості, рівності та верховенства права;

– налаштовування на командну роботу, на пошук компромісів та спільне управління, зокрема у закладах освіти, участь у громадській діяльності, у тому числі, у студентському самоврядуванні;

– розвиток компетентностей спілкування і співпраці;

– розвиток здатності громадян, необхідних для ефективної взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта:

– розвиток навичок демократичного врядування та демократичної участі, застосування механізмів захисту прав людини;

– розвиток відкритості та толерантності до нового, усвідомлення важливості багатоманіття думок;

– сприяння усвідомленню цінності закону та доброчесності, готовності у повному обсязі виконувати громадянські обов’язки, захищати державний устрій;

– формування здатності набувати громадянами нових компетентностей.