Поважати мову з садочка. МОН радиться, як виховувати громадян

Міністерство освіти України оприлюднило для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти.

Документ цей розроблений на виконання плану заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабміну у 2017 році.

Концепція, яка виставлена для обговорення до 5 лютого 2018 року, є основою для формування планів розвитку громадянської освіти в України.

[L]Відповідно до концепції громадянська освіта має впроваджуватися починаючи з дошкільної, продовжуватися у школі, професійній та вищій освіті.

Окремо також у МОН визначають громадянську освіту дорослих, у тому числі післядипломну освіту.

Щоб детальніше зрозуміти, чому хочуть вчити українців у різному віці перегляньте ці пункти:

Дошкільна освіта:

– навчання основам самоідентифікації, усвідомленню приналежності до спільноти, громади, держави;

– виховання поваги до державної мови та державних символів;

– сприяння гармонійній соціалізації у спільноті, формуванню розуміння різних соціальних ролей;

– формування здатності до спільної колективної діяльності, сприяє набуттю досвіду досягнення спільних цілей.

Повна загальна середня освіта, спеціалізована освіта:

– формування активної життєвої та громадянської позиції, здатності брати участь у житті суспільства та управлінні на різних рівнях, зокрема, у волонтерській діяльності;

– надання знань, сприяння формуванню розуміння та усвідомлення беззаперечної цінності прав людини та прав дитини, набуттю здатності застосовувати та захищати свої права;

– сприяння формуванню розуміння цінностей правової держави (правопорядку), поваги до Конституції, державної мови та державних символів, усвідомленню та дотриманню своїх громадянських обов’язків;

– сприяння засвоєнню демократичних норм, цінностей і моделей поведінки як відповідальних громадян;

– створення умов для знайомства та включення у життя громади, участі у врядуванні, формування здатності брати на себе відповідальність;

– сприяння визнанню багатоманітності, взаємній повазі, мирному врегулюванню конфліктів, виробленню консенсусу, сприйняттю чесного компромісу;

– сприяння усвідомленню важливості свободи думки, совісті та висловлювань, формуванню здатності аргументувати свої думки публічно;

– сприяння усвідомленню власного почуття гідності через розпізнання та оцінювання своїх позитивних рис, співставлення себе з іншими членами суспільства, формування здатності результативно працювати в команді на основі розподілу відповідальності та обов’язків в ній;

– сприяння застосуванню проектного підходу до здійснення діяльності, формуванню розуміння необхідності здорової конкуренції.

У середній освіті громадянські компетентності здобуваються під час освітнього процесу, позанавчальної діяльності, зокрема, в органах учнівського самоврядування та у партнерстві з громадськими організаціями (зокрема, перші елементи волонтерської діяльності, здатність брати відповідальність за життя громади і т. ін.).

Позашкільна освіта допомагає реалізовувати елементи громадянської освіти для дошкільної та загальної середньої освіти.

Професійна (професійно-технічна) освіта, фахова передвища освіта:

– формування прагнення до досягнення успіхів у професії на благо суспільства та держави;

– формування здатності до комунікації з іншими людьми та досягнення компромісу;

– формування здатності публічно висловлювати і доводити свою точку зору;

– сприяння усвідомленню правил співжиття, вимог законодавства, формування та розвиток здатності брати відповідальність за власне життя та життя інших осіб;

– формування навичок пошуку інформації, використання медіа і комунікації для участі у публічних дискусіях та процесах прийняття рішень.

Вища освіта:

– розвивання здатності до самостійного прийняття рішень виходячи з цінностей громадянського суспільства, зокрема, справедливості, рівності та верховенства права;

– налаштовування на командну роботу, на пошук компромісів та спільне управління, зокрема у закладах освіти, участь у громадській діяльності, у тому числі, у студентському самоврядуванні;

– розвиток компетентностей спілкування і співпраці;

– розвиток здатності громадян, необхідних для ефективної взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта:

– розвиток навичок демократичного врядування та демократичної участі, застосування механізмів захисту прав людини;

– розвиток відкритості та толерантності до нового, усвідомлення важливості багатоманіття думок;

– сприяння усвідомленню цінності закону та доброчесності, готовності у повному обсязі виконувати громадянські обов’язки, захищати державний устрій;

– формування здатності набувати громадянами нових компетентностей.