З Кримом у серці. Фотограф "колекціонує" людей з тату про півострів. ФОТО

Крим анексований вже четвертий рік. Все більше кримчан обживаються на материку, однак вони завжди тримають півострів у своєму серці.

А дехто ще й на тілі.

"Спочатку це був просто чорний жирний контур Криму, який згодом заповнився лініями кривих. Кожен в це може вкласти щось своє. Мій Крим — мій Дім"

Саме про це проект "Відбиток дому" кримської фотографині Зареми Ялибойлю.

Це фотоісторії людей, об'єднаних любов'ю до татуювань і до Криму.

[L]Нині герої проекту живуть у різних місцях: у Криму, Києві, Львові, Варшаві.

Попри це, у кожного героя є завжди з собою частинка його дому, його півострова, його народу.

Для учасників проекту татуювання – не данина моді, а мистецтво, що відображає власні цінності та життєву філософію.

Поглянути на роботи Зареми можна у Кримському Домі за адресою м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9 (до 10 січня 2019 року).

"Нам давно хотілося набити наше улюблене місце в Криму, наш "приватний рай" — мис Айя, який ми відвідуємо останні десять років. Парне татуювання стало найкращим рішенням. Якщо з'єднати руки, то відкривається найпрекрасніший вид на землі"

"Я хотіла в одному малюнку поєднати свою ідентичність, пошук себе, пошук шляху і істини, а також своє жіноче начало. Так в моїй уяві постав кримськотатарський музичний інструмент саз, одягнений у етнічний орнамент"

"Ідея з тату прийшла незабаром після псевдореферендума, ще коли я не виїхав з окупованого Криму. Просто йшов по своєму району і зрозумів, що хочу набити Крим з тамгою і тризубом. Придумав концепт, що тризуб і тамга повинні виростати ніби два бутона з однієї квітки"

"Через події 2014 року патріотичність зросла, наші почуття до Батьківщини посилилися і ми з сином вирішили зробити татуювання. Крим для мене — Батьківщина. Ми все життя прагнули повернутися сюди і жити щасливо в себе на Батьківщині"

"Моє тату — це мої спогади. Крим — моя батьківщина. Його я бачу у майбутньому квітучим курортом"

"Мені хотілося мати частинку Криму завжди з собою. Ідея прийшла прямо під час сеансу нанесення іншого татуювання. Це місце, де перевіряють пульс серця. Моє татуювання — це частина мене, мого ДНК"

"Татуювання побачив на спині свого друга і захотів собі теж. Для мене татуювання — це доказ, що півострів наш. Багато хто питає, чи не боїшся ти, але чого мені боятися? Ми у себе вдома!"

"Для мене це татуювання — символ стійкості і мужності тюрків, зокрема, кримських татар. Моє татуювання надихає мене. Ми - нащадки найсильніших воїнів, сильний і гордий народ. Наш народ існує тисячі років, і ніщо не зможе його знищити. У тому числі і мене"

"Хотілося набити це тату ще з часів існування клубу "Frigate", але бажання здійснилося спонтанно - через рік після його закриття. Якось я гуляла з другом, який збирався взяти татумашинку в руки перший раз, і я виявилась його "полотном". "Майстер" був новачком, тому татуювання довелося поправляти самій собі, а після ще одна людина їй коригувала. Ось так, в три руки, вийшов шедевр. Тепер моє тату — це пам'ять про людину, "Frigate" і рідний край"

"Сенс в тому, що це тату буде зі мною все життя і піде разом зі мною. Після того, як я набив татуювання і розмістив фотографії в соцмережі, я став помічати, що цей малюнок почали друкувати на футболках і кепках. Спочатку росіяни часто запитували, що означає буква Т, бо думали, що означає "таксист". Але я їм пояснював, як сильно вони помиляються"

"Я шукав малюнок декілька місяців і нічого не міг найти. Допоміг один знайомий історик, вказавши на книгу з малюнком козака Мамая, яка весь час стояла в мене у книжній шафі"

"Хотілося щось, пов'язане з Кримом, що було б зі мною постійно і що ось було б тільки моє. Тому вибрала простий силует і внутрішню сторону руки"

"Моя любов до Криму нескінченна. Мені завжди хотілось зробити подібне татуювання, але не було ідей, бо хотілося не як у всіх. На одній із тусовок побачила ескіз у Єгора і він мені набив його стікенпоком. Я залишилася задоволеною, адже вона олдскульна і не така як у всіх"

"Особисто для мене, це постійний спогад про дім і про моїх чудових друзів з усіх куточків Криму. Де б я не знаходився - я той самий кримський хлопець, який душею завжди там"

"Це зображення прапора кримськотатарського народу, воно супроводжує мене в моменти моїх перемог і воно буде зі мною до кінця моїх днів"

"У Криму я не був жодного разу, але обов'язково побуваю після деокупації. Крим для мене — перш за все кримськотатарський народ. Прекрасна земля цього народу"

"Для мене моє татуювання — це веселі спогади про безтурботне життя на півострові. Вогонь на тролейбусі уособлює так званий "чад гульні", що є невід'ємною частиною мого життя в Криму в той період"