Що там у кіно: головний український фільм року, автобіографія Спілберга, ревучі двадцяті та інші фільми січня

Кінорепертуар першого місяця року, на який ми покладаємо такі великі надії, постає взірцевим поєднанням фестивальних хітів, блокбастерів та здійснення мрій вітчизняних кінематографістів.

Всі, хто може, – ходіть в кіно прямо цими вихідними, не відкладайте на потім. Попри війну Росії проти України, наш кінопрокат не відстає від світового і він неймовірно різноманітний.

З 5 січня

"Операція "Фортуна", режисер Гай Річі

В дні, коли уявлення про ядерну зброю як про запобіжник військових катаклізмів викликає найбільші сумніви з часів Карибської кризи, картина майстра кримінального жанру видається драматично актуальною.

Сюжет будується на спробах агента МІ-6 (Джейсон Стейтем) перешкодити торговцеві зброєю (Г'ю Грант) продати злодіям, що рвуться до світового панування, новітню технологію розщеплення атомного ядра. Як приманку для купця, чия нова угода загрожує обернутися всесвітнім лихом, розвідник вирішує використати його улюбленого актора, голлівудську знаменитість (Джош Гартнетт).

Фільм мав вийти у прокат ще в січні 2022 року, але був перенесений через неблагополучну епідеміологічну ситуацію. Згодом стало відомо, що фільм зазнав переробок, у ході яких з оповіді були виключені "українські гангстери" – спільники головного антигероя, образ у нинішній ситуації не надто доречний.

З 19 січня

"Вавілон", режисер Дам'єн Шазел

Один з найуспішніших молодих американських постановників, відомий за фільмами "Одержимість" і "Ла-ла-ленд", зняв фільм про Голівуд кінця 1920-х років. Фільм про час, коли у помпезних вечірках кінематографічної богеми починає відчуватися атмосфера тривоги.

Нещодавно винайдений звук для фільмів багатьом іменитим представникам кіноспільноти здається порожньою технічною віньєткою, до якої публіка скоро втратить цікавість. Втім, є й такі, хто розуміє, що за звуковим кіно – майбутнє. І у цьому майбутньому не всім вдасться зберегти свій зірковий статус. Іншим випробуванням для звичаїв та творчих прагнень мешканців голлівудського Вавілону стає посилення цензури.

Головні ролі в картині виконали Бред Пітт і Марго Роббі. Цей дует не так давно знявся в "Одного разу в Голлівуді" Квентіна Тарантіно. Цей шедевр розповідає про інший драматичний для американського кіно період – руйнівне для студійної системи народження Нового Голлівуду.

"Фабельмани", режисер Стівен Спілберг

Один з головних режисерів Нового Голлівуду створив картину про сім'ю, кіно та відчайдушні спроби молодого кінематографіста реалізуватися в тому й іншому. І фільм цей цілком міг би називатися "Спілберги".

Історія про юнака (Габріел ЛаБелль) з арізонської єврейської родини, оточеного любов`ю інженера-електрика (Пол Дано) і піаністки (Мішель Вільямс), який захопився світом великого екрану. Юнак вирішує присвятити своє життя кіно всупереч бажанням близьких. Фільм відтворює основні події та переживання юності майбутнього автора "Щелеп", "Індіани Джонса" та "Списку Шиндлера".

Важливе місце у стрічці займає відображення політичного та соціокультурного контексту 1950-60-х, того повоєнного "золотого століття", в якому за фасадом благополуччя та стабільності чаїлися найбезглуздіші і жорстокі расові та гендерні забобони й утиски. Цей фасад невдовзі мав рухнути під натиском громадських рухів за рівність та молодіжних бунтів.

"Одного чудового ранку", режисер Мія Хансен-Льове

Фільм французької постановниці поповнив її багату колекцію нагород отриманим на Канському фестивалі призом Європейської асоціації кінотеатрів. Він передає відчуття хиткості земного буття з його радощами та прикрощами.

Картина розповідає про молоду вдову (Леа Сейду), яка живе з десятирічною дочкою у маленькій паризькій квартирі. Перебиваючись заробітками синхроніста на урочистих заходах та міжнародних конференціях, вона знаходить розраду в роботі над перекладом листів швейцарської письменниці Аннемарі Шварценбах.

З колії її розмірених буднів героїню вибиває спочатку хвороба батька, професора філософії (Паскаль Греггорі), який стрімко втрачає найдорожчі йому частини своєї особистості, ясність свідомості та інтелектуальну силу. А також любовний роман зі старим другом, одруженим вченим (Мельвіль Пупо).

Українська прем'єра відбулася у рамках Київського тижня критики.

З 26 січня

"Памфір", режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

Повнометражний дебют Сухлиткого-Собчука, відомого фестивальній аудиторії короткометражними роботами, став чи не найтитулованішою українською стрічкою минулого року. В її активі – призи Спілки кінокритиків України "Кіноколо" за кращий фільм, кращий дебют, кращу режисуру, кращий сценарій та кращу чоловічу роль, "Скіфській олень" Київського МКФ "Молодість" (український фільм вперше отримав Гран-прі фестивалю після перемоги у 2010 році "Щастя мого" Сергія Лозниці), приз за найкращу режисуру та спеціальний диплом ФІПРЕССІ Фестивалю європейського кіно у сербському Палічі.

Мотиви кримінального трилера вплітаються тут у насичену буковинським колоритом фольклорну містерію, наголошуючи на непозбувності боротьби Добра і Зла. Контрабандист (Олександр Яцентюк) намагається зав'язати зі злочинним промислом. Але колишніх контрабандистів, напевно, не буває. Він мимоволі переходить дорогу господареві тутешніх місць, начальнику поліції (Олександр Ярема).

Їхнє протистояння розігрується паралельно зі святкуванням Маланки, чиї потішні ритуали набувають зловісного виміру перевернутого світу, де тваринне начало тріумфує над людським, де злочинне стає законним. Проте за темними годинами всевладдя нечистої сили неминуче має настати очищення.

Українська прем’єра "Памфіру" відбулась на Київському тижні критики.

"Земля Бога", режисер Глінур Палмасон

Картина ісландського режисера присвячена складному сплетенню релігійної та колоніальної проблематики. Священик-датчанин, який наприкінці позаминулого століття будує церкву на віддаленому від шляхів сучасної цивілізації ісландському острові, важко знаходить спільну мову з місцевими жителями. Часом і в буквальному розумінні, оскільки мало хто з них розуміє данську.

Наростаюча напруга вивільняє його темний потяг і агресію, змушує сумніватися, чи під силу йому обраний апостольський шлях. Утихомирити свою збентежену душу, примирити її з чужим оточенням він намагається за допомогою фотоапарата, фіксуючи суворі пейзажі та їх мешканців.

Фільм, що брав участь у конкурсі "Особливий погляд" Канського фестивалю, був уперше представлений українському глядачеві у рамках Київського тижня критики.

Читайте также: Що там у кіно: драма про війну на Сході, лауреат Золотої пальмової гілки, американські незалежні скандалісти та ще три фільми грудня