"У відрядженні я не в Швеції, а в Україні": директор Музею історії України відповів на закиди про виїзд за кордон
Директора Національного музею історії України Федора Андрощука звинуватили у тому, що він виїхав у відрядження і не повернувся до України. Про це заявила народна депутатка Соломія Бобровська.
Стежте за поступом української культури в Telegram i WhatsApp!
"До слова, термін відрядження завершився 20 вересня. Судячи з усього, скористався за призначенням своїми іншими громадянствами (те, чому вони в нього взагалі є – це інше питання), відбув у відрядження в Італію та Швецію, і згідно з відповіддю на моє депутатське звернення, загубився на відкритті виставки у Литві", - йдеться у дописі Бобровської.
Вона також звернулася до міністра культури Миколи Точицького із заувагою, що Андрощук досі обіймає позицію директора.
У коментарі УП.Культура Федір Андрощук дав пояснення, на яких підставах перебуває за кордоном та про виконання обов'язків директора музею. А також зауважив, що три місяці тому подав заяву про звільнення тоді ще в.о міністра культури Ростиславу Карандєєву.
"Я є громадянином Швеції, де проживаю постійно вже майже двадцять п'ять років і де сплачую податки. Це мені дає необмежене право тут перебувати і користуватися всіма правами громадянина ЄС", - сказав Андрощук.
За його словами, перебування в Україні було тимчасовим і підлягало під дію контракту з Міністерством культури, "який кожна зі сторін має право розірвати, якщо вважатиме, що інша сторона не виконує свої зобов'язання".
"Про моє громадянство Швеції Міністерство було попереджено і знало, що там мій дім. Тому по факту у відрядженні я не в Швеції, а в Україні. Я живу постійно у Швеції, а не в Україні", - наголосив він.
Андрощук додав, що подав заяву на звільнення три місяці тому, разом зі звітом про те "що музей зробив під час моєї каденції і не зробила українська держава". Причиною звільнитися стала відсутність можливості продовжити терміни відрядження. Пролонгувати його було потрібно для того, щоб виконувати науковий проєкт "Швеція і Україна в історії музейних колекцій та виставкових наративах". Його підтримкою займається саме Швеція. Саме в рамках цього проєкту Андрощук видав книгу "Музей і національний проєкт".
"Національний музей історії України – це моя гуманітарна допомога Україні. Те, що він працює під час війни, ще й заробляє кошти державі і став відомим у світі, – це завдяки не українському, а шведському громадянству і моєму імені. Саме Швеція прийшла на допомогу музею в перші дні війни, зібрала кошти, завдяки яким музей зробив чудову виставку "Дохристиянські вірування України", а також підтримує низку інших виставкових проєктів", - додав науковець.
Міністерство не відреагувало на пропозицію "прийняти пасивну участь" у проєкті та продовжити відрядження. За словами Андрощука, вівдповіді від установи не поступило: "Тому написав заяву про звільнення, де вказав і причини, з яких звільняюся. До цього часу Міністерство не сформулювало рішення, але моє рішення однозначне".
"Мені здається, на якісь мінімальні слова вдячності я заслуговую. Проте після того, що про мене написали окремі депутати, а також блогери дуже дивних поглядів і співчуваючі їм, мені важко буде знайти бажання колись ще зв'язуватися з українськими державними установами. Загалом дещо дивно, чому така інформація спливає саме зараз, і дуже прикро, що вона може незаслужено нашкодити музею.
Окрім музею, у мене є інші проєкти та зобов'язання. Є багато інших способів допомогти українській культурі. Після майже п'яти років роботи в Україні я точно знаю, кому довіряти не можна, і з ким треба спілкуватися лише у присутності адвокатів", - також наголосив Андрощук.
Федір Андрощук заступив на посаду генерального директора Національного музею історії України у 2020 році. Також є дійсним членом виконавчої ради Європейської асоціації археологів з 2022. За освітою він археолог, спеціаліст у галузі скандинавістики, доктор історичних наук.
За його каденції Музей історії змінив айдентику, а також долучився до досліджень пограбувань української спадщини колишніми посадовцями та під час повномасштабного вторгнення.
В інтерв'ю УП.Культура Андрощук також розповів, як в перші дні повномасштабного вторгнення на свій страх і ризик організував евакуацію експозиції та колекції, без розпоряджень й інструкцій від свого органа управління - Міністерства культури. В цій розмові він звинуватив тодішнє керівництво Мінкульта і уряд у бездіяльності: "музеї та культурна спадщина не були в пріоритеті", - сказав тоді керівник Музею історії.
Зібрання Національного музею історії України налічує майже 800 000 експонатів, серед яких: археологічні та нумізматичні колекції світового значення, етнографічні зібрання, колекції зброї, пам'яток декоративно-ужиткового мистецтва, рукописів, стародруків, творів живопису та графіки, реліквії українського національно-визвольного руху ХХ століття, що відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.