Археологи чекають на внесення до реєстру пам'яток фундаментів київського палацу Розумовського

Виявлені раніше цього року фундаменти палацу гетьмана Кирила Розумовського в Києві, на вулиці Івана Мазепи, чекають на внесення до державного реєстру пам'яток. Наприкінці червня консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА внесла їх до переліку щойно виявлених об'єктів спадщини.

Про це розповів Укрінформу археолог Тимур Бобровський, який з березня опікується долею фундаментів і готував документи для отримання охоронного статусу.

За його словами, хоча історикам було відомо, що Інженерний двір Київської фортеці був частково збудований на місці маєтку Розумовського, залишки будівлі ХVIII століття виявили випадково. "До останнього часу вважалося, що від самого маєтку нічого не лишилось (крім будівлі оддалік – перебудованого флігеля)", – розповів Бобровський.

Тож розбираючи стіни будівлі комплексу Київської фортеці кінця ХІХ століття, забудовники відкрили підземний простір старішого періоду. "Мурування випадково побачила київська екскурсоводка Алла Бондаренко і зробила кілька фотографій, які виклала на Фейсбуці. І хтось з киян звернув мою увагу на цей пост", – розповів історію відкриття фундаментів археолог.

Допомагали Бобровському краєзнавець, дослідник історії забудови Києва Антон Короб та співробітник Інституту археології Іван Зоценко. "І на сьогодні ми можемо впевнено на 100% казати: те, що ми бачимо, є підвалами палацу Кирила Розумовського", – стверджує вчений.

З березня археолог з однодумцями займаються процедурами, необхідними для надання статусу пам'ятці. До переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини фундаменти вже внесли. Далі – внесення до державного реєстру пам'яток.

Пакет документів для подання Міністерству культури наразі готується, розповіла керівниця КЗ "Центр консервації предметів археології" Тетяна Осінчук.

Бобровський зазначив, що розкопувати підвал вглиб сенсу вже немає: "Бачите, всередині будівельники трішки похазяйнували і культурний шар знищено. Але у нас є оці відгалуження, їх можна розібрати (ходи закладені і, ймовірно, засипані землею, – ред.) і дослідити. Хоч вони й перерізані фундаментом будинку ХХ століття. І ще ж є культурний шар, який межує ззовні з цими фундаментами – ми стоїмо на ньому. В ньому можуть зберігатися речі, пов’язані з побутом цього палацу або пов’язані з пізнішим періодом (а то й більш раннім). Тобто археологам є чимало роботи".

Подальша доля підземелля – у руках власників будівлі. Археолог сподівається, що вони облаштують тут туристичну локацію. "Якби реставратори як слід законсервували цю кладку і вдалося відновити склепіння, було б добре зробити там кав'ярню, меморіальну експозицію з інформацією про гетьмана Розумовського. Це і прибуток власникам, і туристичний об'єкт для міста", – зазначив він.

Музей на Поштовій - туристичний об'єкт, що не відбувся

Навесні 2015 року на Поштовій площі у Києві на місці будівництва підземного торгового центру знайшли унікальні артефакти часів Київської Русі. За наступні кілька років тут знайшли князівські печатки, прикраси і цілі фрагменти вулиць: садиби, майстерні, печі для виготовлення кераміки та скла.

Випадково виявлене місце в районі Поштової площі, що стало сенсацією в науковому світі, почали досліджувати співробітники Центру археології Києва Інституту археології НАН України під керівництвом Михайла Сагайдака.

У кінці 2017 року через загрозу зсуву на Поштовій влада столиці зажадала припинили будівельні і археологічні роботи. Оскільки долю майбутнього музею, про який говорили експерти та громада, так і не вирішили, знахідки позакривали плівкою.

У липні 2018 року Верховна Рада рекомендувала уряду створити на Поштовій площі Києва музей і заборонити будівництво ТРЦ на місці знахідки.

Станом на 2024 рік музею на Поштовій досі не створено. У травні цього року Мінкульт заявив, що для продовження розвитку музею необхідно провести правовий аудит пам'ятки археології на Поштовій площі.