Кінозірки рекомендують. Що дивитися на Фестивалі глядацького кіно Миколайчук OPEN у Чернівцях
У Чернівцях стартував Миколайчук OPEN – кінофестиваль, який цьогоріч зібрав програму з 70 стрічок з усього світу. Він триватиме до 23 червня. У програмі – фестивальні гіти, вестерни, фантастика, документальні та короткометражні фільми. Фестиваль відкрився вчора, на день народження свого патрона – відомого українського актора Івана Миколайчука.
УП. Культура розпитала в зіркових гостей фестивалю, які з’їхались до Чернівців, що вони рекомендують глядачам дивитись на Миколайчук OPEN.
Артур Логай, актор фільму "Крашанка"
Точно має бути неймовірним фільм-відкриття "Мертві не завдають болю". Бо мені завжди цікаво, коли актор перевтілюється в режисера. Події стрічки розгортаються у 1860-х роках у США. Запекла Вів’єн Ле Куді вирушає у мандрівку з данським мігрантом Хольгером Ольсеном, щоб побудувати спільне життя в запиленому містечку штату Невада. Громадянська війна набирає обертів, тож чоловік вирушає на війну на боці Армії Півночі (також відому як Союз). Тепер його кохана мусить сама себе захищати, а це нелегко у місті, яке контролюють жорстокі та зіпсовані чоловіки.
І, як не дивно, документальний фільм "Фото на памʼять". Бо це неймовірна історія, яку мають побачити всі. Це – есе-оповідь про війну з точки зору трьох поколінь жінок. Записи розмов Ольги, її матері та бабусі перемежовуються фотографіями та відео з сімейного архіву, новинами та колективними образами, які зображують історію України протягом останнього століття.
Роб Фельдман, актор театру і кіно
Вже більш як місяць багато моїх друзів та знайомих в Києві питають чи їду я на Миколайчук OPEN, що як на мене свідчить про успіх фестивалю. На жаль, через роботу я знов із заздрістю пропускаю цю подію, але якби в мене була така можливість, то в першу чергу з міжнародного конкурсу я би дуже хотів побачити "Назавжди-Назавжди" Анни Бурячкової та "Степне" Марини Вроди. Про обидві стрічки дуже багато чув і знаю, що обидві пройшли дуже складний шлях до екрану.
Серед короткометражних картин я б в першу чергу побіг би дивитися щось сатиричне або комедійне, наприклад "Сонечко" Сергія Кулибишева або "Нюанс" Маргарити Воронової та Олега Кібальника, навіть не дивлячись на те, що в останній сам знімався. А в позаконкурсній програмі хочеться побачити майже все.
Подібний кінофестиваль — це абсолютний must для кожного регіонального центру!
Крістіна Тинькевич, режисерка фільму "Як там Катя?"
Першим моїм вибором буде "Фото на памʼять" – зворушливий та інтимний фільм-есе режисерки Олі Черних. Відверті роздуми про дім та рідне місто крізь призму трьох поколінь однієї родини. Перший в історії українського кіно фільм-відкриття IDFA.
Другий спрацював за одним тільки призвіщем – Джейлан. "Про траву, що засихає" турецького режисера Нурі Більґе Джейлана розповідає про молодий вчитель мистецтва, який переживає життєву кризу. Втративши надію на краще життя, він зустрічає людину, яка, можливо, допоможе подолати його відчай.
Єлизавета Цілик, акторка фільму "Назавжди-Назавжди"
На жаль, з усього переліку фільмів у цьогорічній програмі, я бачила буквально 2 фільми. Ретроспективу не беремо до уваги, це вже точно бачили всі, а якщо не бачили, то ідіть і надихайтесь, це український люкс.
Наш "Назавжди-Назавжди" раджу дивитись всім, дітям брати за руку батьків, а батькам брати за руки своїх батьків і всією родиною мандрувати в кіно пропрацьовавувати травми один одного і сублімувати це через кіно. Буде смішно і буде досить боляче, але воно того варте.
З моїх особистих порад це най буде "Трубач" Анатолія Матешка. Я побачила цей фільм коли була в 11 класі, це був 2016 рік, і в ті часи я тільки почала відкривати для себе українське сучасне кіно. І десь паралельно подивилась "Трубача" та "Племʼя". Обидва про дітей. Але наскільки різний вплив і кіномова. І з часів "Трубача", я марю відродженням українських кіномюзиклів, нам дуже не вистачає цього жанру у кіно.
А другий фільм – це "Мирні люди". Я сама його не бачила, але розголос про нього вже такий, що це як другий "20 днів у Маріуполі". Я впевнена, що це має бачити кожен. Кожен хто десь втомився, кожен хто не бачить сенсу у донатах, кожен, хто готовий здатись. Такі фільми підгодовують нашу злість, не дають нашій пам’яті забути, тримають нашу психіку у стані боротьби. Тому гарно, що програма фестивалю така різноманітна, в принципі як і все наше життя.
Всю програму фестивалю Миколайчук OPEN радимо дивитись тут.