Музична деколонізація Києво-Печерської Лаври. Новий погляд на українську сакральну музику XVIII століття
14 вересня в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври анонсований концерт-презентація релізу "Внемлите людїє": Рачинський/Березовський. За символічною назвою одного з хорових концертів композитора Максима Березовського прихована ґрунтовна робота кількох культурних формацій, що досліджують українське сакральне багатоголосся XVII-XVIII століть.
Українську музичну культуру тих років намагалися зробити максимально недоступною, тривалий час її вивчали поодинокі фахівці. Імена талановитих митців того ж часу, зокрема, і Максима Березовського, Російська імперія привласнила собі. Попри те, що ім'я Березовського останнім часом у багатьох на слуху, його біографія має чимало "білих плям" і неточностей (і тут без російського сліду не обійшлося). З Андрієм Рачинським ще печальніше: більшість музикознавців навряд чи добре знайомі з його життєтворчістю.
Проте саме він своєю музикою міг надихати юного Березовського! Відомо, що діяльність Рачинського відбувалася виключно на теренах України. Березовський отримав ґрунтовну освіту: Києво-Могилянська академія і Болонська філармонійна академія, чи не найкраща на той час у Європі. У хоровій творчості Березовського простежуються традиції українського багатоголосся, а його оперна чи інструментальна творчість органічно вписується в європейську музичну спадщину.
Саме тому так важливо знову і знову наголошувати на тому, що Березовський – український композитор, а Україна – це Європа. Києво-Печерська Лавра працює над культурною реконструкцією українського духовного співу, скидає із себе тавро російських маркерів і заохочує українців долучатися до комплексного вивчення своєї історії.
Закуліссям історичних реконструкцій поділилися музикознавиці – наукова консультантка проєкту Ольга Шуміліна та програмна менеджерка проєкту Анна Гадецька, а також директор Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максим Остапенко.
Стежте за найважливішими подіями української культури в Telegram i WhatsApp!
Концерт-презентація "Внемлите людїє" – частина проєкту "Березовський/Рачинський: нові звукові ландшафти". Проєкт зібрав потужну команду: дослідженням матеріалу займалися Академія давньої музики Леополіс і формація Open Opera Ukraine, науковою консультанткою виступила докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна.
Ґрунтовні дослідження відкривають нам новий пласт музики, ця музика пов'язується з місциною, в якій вона могла звучати. Простежується ідея дуальності: два композитори, один з яких (Андрій Рачинський) міг теоретично вплинути на творчість іншого. Двохорні (або ж подвійні) концерти, які звучатимуть у виконанні (логічно) двох хорових ансамблів: A cappella Leopolis (Львів) і Partes (Київ).
Києво-Печерська Лавра пішла назустріч такій ідеї і відкрила кілька храмів для "кастингу". І навіть тут для запису дисків обрали дві локації! Камерний простір церкви Усіх Святих, побудованої гетьманом Мазепою, обрали для виконання концертів Андрія Рачинського, Успенський собор привабив звучанням двохорних концертів Максима Березовського.
"Насправді ми дуже мало знаємо, як ця музика виконувалася: якими складами, скільки має бути співаків. Тут ми спиралися на ту інформацію, яку надавала нам наукова консультантка, а також на свій досвід", – каже Анна Гадецька.
Виконувані твори будуть вперше опубліковані. Це шість концертів, по три кожного композитора. Вони розшифровані за оригінальними джерелами, проаналізовані, коректно укладені, відредаговані. Видаватимуться двома мовами: українською та англійською, також зроблена транслітерація церковнослов’янської за правилами української мови. Заплановане також оприлюднення творів на стримінгових платформах YouTube, Apple Music, Spotify.
У фейсбуці на сторінці Open Opera Ukraine під постами, що висвітлюють проєкт, можна прочитати коментарі "доброзичливців", мовляв, невже вам замало концертних майданчиків, навіщо ви прийшли з концертами у Лавру, це ж святі місця, а ви їх "оскверняєте" світською музикою. Максим Остапенко переконаний, що це все наслідки російського впливу. Адже Лавра і ті об'єкти, що народжувалися у більш пізні часи, часи козацького бароко, якраз і були осердям музики: тут музика формувалася, писалася і виконувалася. І саме тут населення України знайомилося з високим мистецтвом церковного співу.
"Наше завдання як заповідника – вивчення культурних пам'яток. Пам'ятки музичної культури не менш важливі, ніж архітектурні, адже будь-які пам'ятки працюють у комплексі. Ви маєте побачити традицію богослужіння, побачити ікони, почути мову, і, звісно, почути музику. Казати, що музика не має звучати у церкві, – просто невігластво і нерозуміння української культури", – переконаний Максим Остапенко.
Анна Гадецька підтверджує, що у роботі над проєктом сприяє не лише керівництво Лаври, а й священики. Відбулися кілька зустрічей: отець Георгій Коваленко, знавець церковної науки, розбирав з музикантами тексти псалмів, які стали вербальною основою концертів Березовського і Рачинського. А настоятель Києво-Печерської Лаври владика Авраамій розповів про XVIII століття – час потужного розквіту Лаври. Час, який зібрав навколо Лаври талановитих і харизматичних людей. І це засвідчує музика цього часу.
"За нашим переконанням, ця музика не є вихолощеною від емоцій, вона дуже риторична, сповнена життям. Церква – це не про віднадження від життя, а про надання людині всіх інструментів, щоб цю красу життя побачити і сприйняти. Ця музика ошатна і віртуозна, у ній вловлюється оперна стилістика, вона написана для підготовлених професійних співаків, і потребує неабиякої майстерності. Утім, це не означає, що її можна співати лише так, як пропонуємо ми", – пояснює Анна Гадецька.
Максим Остапенко мріє про те, щоб кожен міг почути звучання Лаври у століттях, хоча б у форматі реконструкцій. – Як звучали давньоруські співи? – Як вони звучали у наступних століттях і що змінилося під впливом Литовської держави? Що змінилося, коли Україна стала частиною Речі Посполитої? І нарешті, як змінилася музика у козацькі часи, коли Лавра вже сформувалася як архітектурна пам'ятка?
Цю культуру намагалися замістити зросійщеною імперською церковною культурою, яку вихолощували і затискали у жорсткі рамки наприкінці XVIII і у XIX столітті. То що ми в результаті отримали станом на початок XXI століття? Що вдалося зберегти, що було змінено, які з цих процесів можна реконструювати і зробити доступними, – такі актуальні питання постають перед дослідниками.
"Музична традиція обірвалася, коли було фактично знищене церковне життя у Лаврі і Лавра перетворилася на музей. Музейники вивчали різні пам'ятки, а музичною темою опікувалися лише музикознавці і вони були, як правило, не пов'язані з діяльністю заповідника.
Зараз відбувається зміна взаємодії держави й української церкви, ми виходимо з-під впливу Москви, намагаємося повернути всі ці форми, які були притаманні Лаврі у природному розумінні упродовж майже тисячі років. Це зробить Лавру живою національною святинею, не під диктовку так званого патріарха Кирила, а спираючись на дослідження фахівців. Все це доповнить духовне відродження Лаври як національної святині", – каже Максим Остапенко.
Одна з ідей цього проєкту – повернути ідентичність Березовського українській культурі. Ми вважаємо його українським композитором, але решта світу – іншої думки, переважно через системну роботу Російської імперії у різних її проявах, яка повністю атрибутує його як російського автора.
Проєкт "Березовський/Рачинський: нові звукові ландшафти" оприявнює музику цих двох композиторів. Водночас залишається багато "білих плям" у дослідженні їх біографій і творчої спадщини. Це пояснює наукова консультантка проєкту, музикознавиця Ольга Шуміліна, яка системно займається вивченням спадщини Максима Березовського, а також інших українських і західноєвропейських композиторів переважно другої половини XVIII ст.
На сьогодні життєтворчість Березовського досліджена значно більше, ніж Рачинського. Але встановити деталі біографії Рачинського дещо простіше, оскільки документи наявні в одній справі, тоді як у Березовського такої справи немає, інформацію потрібно шукати по різних прижиттєвих документальних джерелах.
Майже всі вони перебувають за межами України, наприклад, деякі важливі подробиці життя Березовського в Петербурзі можна було б встановити за метричними книгами і документами дирекції Придворного театру, а в театральній бібліотеці Санкт-Петербурга можна виявити рукописи світських творів Березовського.
Бажано знайти метрику про народження Березовського і встановити не лише точну дату, а й місце народження, адже прижиттєві документи спростовують, що його батьківська родина мешкала у Глухові. Ну і найголовніше, потрібно знайти партитуру опери "Демофонт", постановка якої відбулася в італійському місті Ліворно у 1773 році, наприкінці італійського стажування Березовського. Проблема й у тому, що про Березовського поширено неправдиві відомості, які є "продуктом" російської історіографії ХІХ століття.
Постать Рачинського цікава впливом на формування композиторського таланту юного Березовського, адже обидва митці пересікалися в Глухові у 1750-х роках. Щодо Рачинського, не встановлено місце його навчання перед призначенням на посаду капельмейстера в собор Святого Юра у Львові, не віднайдено подробиці діяльності на посаді капельмейстера гетьманської капели у Глухові, невідомий точний рік смерті.
Бажано також дізнатися про репертуар очолюваних Рачинським святоюрською та гетьманською інструментальних капел, оскільки це проливає світло на шлях виникнення нового стилю у його духовних творах, написаних протягом 1750-х років у Глухові.
Ольга Шуміліна з метою пошуку документів щодо життєтворчості Березовського двічі відвідувала Болонью і двічі Петербург, все це власним коштом, без державної підтримки.
Пані Ольга окреслює плани на 2025-й рік, оскільки він буде ювілейним для Максима Березовського (280 років від дня народження), а також для Дмитра Бортнянського (200 років від дня смерті) – ще одного представника українського класицизму, молодшого сучасника Рачинського і Березовського:
"Бажано запланувати комплекс заходів щодо Бортнянського і Березовського, об’єднавши і наукові студії, і виконання концертних програм. Значеннями наукових обговорень не можна нехтувати, адже саме науковці дають матеріал виконавцям. Я планую організацію та проведення конференції у Львові.
Сподіваюсь на концерти камерного хору "Київ", присвячені творчості обох ювілярів, причому це мають бути багато в чому несподівані програми, з початковими авторськими версіями відомих творів. Хотілося б концертних виступів з творами Рачинського і Березовського від учасників нинішнього проєкту – вокальних ансамблів "Partes" і хору "A cappella Leopolis".