Українська правда

Це читомо: гостросюжетні українські детективи, нова книжка Ребекки Кван, лауреат Пулітцера з ненадійним оповідачем та інші літературні новинки

- 5 травня, 16:00

Чим живе сучасна читацька спільнота? Які теми хвилюють авторів найновіших бестселерів? Які новенькі гостросюжетні романи варто прочитати?

УП.Життя рекомендує новий книжковий огляд, який спеціально для нас зробила книжкова експертка з "Читомо" – гостросюжетний роман про внутрішню кухню українського реаліті-шоу, Пулітцерівський лауреат з романом про американську Золоту добу, фентезійно-історична повість про пригоди ката та інші важливі літературні новинки.

Українська проза

Світлана Кострикіна. Мертва жива вода

Київ: Віхола, 2024. – 424 с.

"Мертва жива вода" – ідеальне чтиво для любителів true crime серіалів та глядачів кримінальних телепрограм. Це гостросюжетна книжка про внутрішню кухню реаліті-шоу та ціну правди й телевізійної успішності.

Майя – журналістка високорейтингової кримінальної телепрограми. Вона буквально живе своєю роботою і відрядженнями і зовсім не має часу на особисте життя. Навіть нечасті зустрічі з подругою доводиться закінчувати раптово на півслові, адже журналістку викликають внести чергові термінові правки в сценарій. Для Майї ця робота означає не лише рейтинги, а й власну причетність до благої справи пошуку істини.

Проте коли раптово зникає колега Майї, виявляється, що далеко не всі її колеги керуються благими намірами в роботі, тож дівчина береться за власне детективне розслідування.

Де межа між пошуком правди й красивою ефірною картинкою? На скільки відсотків те, що показують нам на екранах є реальністю? Перед читачами розгортається захопливий і напружений роман, в якому від кількох зайвих і недостатньо ретельно опрацьованих секунд в ефірі залежать життя реальних людей.

Володимир Аренєв. Пан малодобрий

Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2024. – 256 с.

Якщо ви думаєте, що робота ката – похмура й малоцікава, то "Пан малодобрий" має всі шанси вас здивувати. Адам – син ката, щойно приїхав з медичного навчання в Університеті. Він сповнений юнацького завзяття, романтичних настроїв і аж ніяк не планує йти батьковими слідами. Проте батько Адама не тільки рубає голови, а я дошукується істини. Адже мало бути мечем правосуддя, треба ще й перевіряти факти і бути впевненим, що справді чиниш справедливо. Адам з батьком вирушають у містечко Тарновські Штольні, куди їх покликали виконати катівську роботу. І там юних хлопець влаштує небезпечне детективне розслідування в пошуках правди про те, що діється в цьому місті.

"Пан малодобрий" – фентезійно-історична книжка, що за своїм матеріалом перегукується з книжками Юрія Винничука, зокрема "Аптекарем", де також фігурує постать ката. Проте там, де герої Винничука блазнюють, вдаються до еротичних жартів і смакують всі радощі життя, герої Аренєва є брутальнішими, а ландшафт книжки виявляється насиченим цікавими фантастичними елементами. Душі загиблих людей промовляють до тих, хто здатний їх чути, а в недрах землі ховаються свідки злочинів живих людей.

Перекладна проза

Ребекка Кван. Жовтолика

переклад Ганни Литвиненко. – Київ: Жорж, 2024. – 272 с.

Після мегауспішної фентезійної трилогії "Макова війна" та роману "Вавилон" американська письменниця китайського походження Ребекка Кван видала нову книжку, в якій популярна авторка відійшла від жанру фентезі. "Жовтолика" – сатирична історія про письменницьку працю, видавничу кухню, а також культуру кенселингу.

Героїня цієї книжки – маловідома письменниця-невдаха Джуніпер, яка товаришує зі справжньою літературною зіркою, американкою китайського походження Атеною Лю. Дівчата збираються відсвяткувати новий приголомшливий контракт Атени з Netflix, але літературна зірка несподівано помирає в Джун на очах. Попередньо Атена встигає показати своїй подрузі новий рукопис, про який іще не знають ані видавці, ані літературний агент Атени. І тоді в голові Джун визріває план.

Вона викрадає рукопис, ретельно його опрацьовує і видає під своїм іменем. Інколи її гризуть сумніви, а чи вчинила вона правильно. Джун весь час переконує нас, що технічно вона не привласнює роман – дівчині доводиться довго й ретельно працювати над сирим матеріалом своєї зіркової подруги. Але є нюанс: новий бестселер – історія про китайських робітників початку ХХ століття, до яких біла письменниця Джун не має жодного стосунку. Тож далі роман розмірковує над культурною апропріацією й питанням, чи справді для створення книжки достатньо письменницької майстерності? І що означає бути азійською авторкою в сучасному світі?

Добряча третина цього роману – це нескінченне сидіння Джун у твітері. І шакалячий експрес (тобто негативна реакція твітерської спільноти на якісь феномени чи висловлювання людей) – не найгірше, з чим зіштовхнеться Джун. У соцмережах, поруч зі звинувачуваннями в плагіаті, раптово з’являється привид мертвої подруги й починає переслідувати Джун. Хто стоїть за цим привидом? Чи, може, Кван, не так далеко відійшла від фентезі, як нам це обіцяли?

Девід Лодж. Переміна місць

переклад Тетяни Некряч. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2024. – 400 с.

"Переміна місць" – комічний університетський роман, який жваво й перебільшено демонструє читачам відмінності між англійською й американською культурами. Книжка створена ще в 1970-ті і є першою частиною "Повісті про два кампуси".

Книжка розповідає про програму обміну між університетами, в якій беруть участь британець Філіп Своллоу та американець Моріс Запп. Вони – цілковиті протилежності. Філіп – посередній вчений із посереднього й маловідомого вишу, тоді як Моріс – блискучий вчений, що викладає в одному з найвідоміших університетів Америки. Їхні кар’єри, сімейне життя, вподобання й поведінка діаметрально протилежні. Проте опинившись в незвичному культурному середовищі ці викладачі зазнають карколомних змін.

Ернан Діас. Довіра

переклад Андрія Зорницького. – Харків: Vivat, 2024. – 368 с.

"Довіра" – новий переклад минулорічного Пулітцерівського лауреата в номінації "Художня література", який занурює нас в атмосферу американської Золотої доби та "Епохи невинності" Едіт Вортон. Проте цей роман – не лише про американську аристократію, а й про те, наскільки та сама історія залежить від оповідача.

"Довіра" розповідає нам 4 варіанти історії подружжя Бенджаміна та Гелен Расків. Перша оповідь – роман про подружжя, створений після смерті героїні, який страшенно обурив пана Бенджаміна. Друга історія – незавершені мемуари Бенджаміна. Третя – історія секретарки цього багатія, яку він наймає, щоб у відповідь на паскудний роман подати власне бачення подій. І остання частина – нерозбірливий щоденник самої Гелен.

Це прекрасний роман про важливість постаті оповідача в баченні подій, нечутність жіночих голосів і непоміченість ролі жінок на початку ХХ століття. Створюючи мемуари Бенджаміна його секретарка намагається стилізувати його історію під мовлення інших успішних чоловіків, чиї книжки вона спеціально опрацьовує в бібліотеці.

Виклад історії Бенджаміна призначений для публічного огляду й захоплення його досягненнями. Те, що він створює, призначене для публіки. Тоді як голос Гелен залишається непочутим. Її щоденники дуже довго залишаються неопрацьованими, хоча й виставленими на загальний огляд. Хоча саме вона виявляється вагомим джерелом успіху бізнесу свого чоловіка.