"Пригоди капітана Врунгеля" та "Острів скарбів": чому росіяни привласнюють ці мультфільми?

Маргарита Георгієва - 28 жовтня, 16:30

Після робочого дня, береш до рук телефон, щоб перепочити за гортанням улюбленої соціальної мережі. Несподівано натрапляєш на відомий відеоуривок з оптимістом-диваком, який усміхається на всі 32, – доктор Лівсі із мультика "Острів скарбів". Він радісно оглядає хворого Біллі Бонса та дає настанову кинути пити, адже "ром та смерть для нього означає одне й те саме". Перейшовши в коментарі, бачиш таке: "російський мультик", "зроблено в Росії". Хоча насправді авторами цієї та багатьох інших відомих анімацій є українці.

До Міжнародного дня анімації розбираємося, як "Київнаукфільм" створив спадщину культових мультфільмів, яку нині росіяни привласнюють собі. Чому так сталося і як нам боротися за своє – далі в матеріалі.

Що таке Київнаукфільм?

Кіностудія "Київнаукфільм" утворилася в січні 1941 року, на базі ВУФКУ – Всеукраїнського фотокіноуправління – "українського радянського Голлівуду". Через пів року по створенню студія опинилась в нацистській окупації, під час якої там створювали пропагандистські фільми.

Довший час після звільнення Києва від нацистів "Київнаукфільм" спеціалізувався виключно на документально-наукових фільмах. Однією з найвідоміших робіт студії є зйомка психологічного експерименту з чорною та білою пірамідками. Усі діти в кадрі змовляються і стверджують, що обидві пірамідки білі, а не одна біла і одна чорна, як є насправді. До них приєднується ще одна дитина і після того, як кожен "змовник" повторює, що обидві пірамідки білі, дитина, що прийшла теж стверджує, що обидві фігурки білі.

У кінці 50-х років на студії утворюється цех мультиплікацій "Укранімафільм" – місце народження улюблених персонажів радянських дітлахів: "Як козаки…" (Володимир Дахно), "Капітошка" (Наталя Гузєєва), "Як Петрик П’яточкін слоників рахував" (Наталя Гузєєва), "Аліса в країні Див" (Єфрем Пружанський), "Лікар Айболить", "Аліса в Задзеркаллі", "Пригоди капітана Врунгеля", "Острів скарбів" – Давид Черкаський, і багато інших.

Роботи останнього автора росіяни видають перед очима світу за надбання власної культури.

"Пригоди капітана Врунгеля" (1976 р.)

Давида Черкаського можна назвати одним з найяскравіших режисерів-мультиплікаторів України радянської доби. Будучи за освітою архітектором, він побудував блискучу кар’єру в анімації. "Пригоди капітана Врунгеля" став першим мультсеріалом у Союзі. Історія була створена на основі гумористичної повісті Андрія Некрасова, але режисер додав власні мазки у сюжет. У дитячий мульт про морські пригоди Черкаський вніс популярні на той час західні жанри: бойовик, вестерн та навіть трилер. Скрасив сюжет харизматичними героями Джуліко Бандітто і Де ля Воро Гангстерітто, які запам’яталися крилатими: "Ми бандіто-гангстеріто, ми костето-пістолето, o yes".

До того ж автору вдалося винести в кадр заборонену цензурою СРСР еротику – статую з оголеним тілом Венери. Саме завдяки йому українська анімація набула виразного стилю – поєднання мальованого із реальними знятими кадрами. Наприклад, капітан Врунгель пропливав по морю, що було зафільмовано у Ялті.

У загальному доступі мультфільм позиціонується, як "совєтскій". YouTube-канал російського Державного телерадіофонду з легкістю публікує уривки пісень з мультфільму. Про українське авторство в описі під відео згадується лише в традиційній манері: "Киевнаучфильм по заказу Гостелерадио СССР". У коментарях користувачі діляться ностальгією за радянським минулим, проте вклад союзної республіки не береться до уваги або знецінюється.

Скріншоти коментарів під відео Радянського телебачення Держтелерадіофонда "Пісенька капітана Врунгеля "Як ви яхту назвете…" (1979)"

На TikTok-сторінці "Смотрим" (*російська державна онлайн-платформа) поширюють уривки мультика серед сучасної російської фільмотворчості із позначкою "контрольований державою ЗМІ". У базі IMDb український мультсеріал "Пригоди капітана Врунгеля" досі стоїть із хештегом Russian.

Скріншот з платформи IMDb

"Острів скарбів" (1988 р.)

Цей мультфільм недарма називають шедевром анімації Черкаського. Створений на основі роману британського письменника Роберта Луїса Стівенсона, у якому хлопчик-працівник трактиру Джиммі Гокінс вирушає у компанії лікаря Лівсі і Трелоні на пошуки скарбів. У нього в руках карта, яку залишив таємничий гість Біллі Бонс. Однак за тим, що позначено на карті, полює зграя небезпечних піратів. Черкаський реалізував це в несподіваному для себе, але унікальному стилі – анімаційні сцени з врізками ігрових музичних номерів акторів. Пізніше режисер зізнався, що зробив це через простий брак часу. Частина тих вставок була знята у Биківнянському лісі.

Більшість акторів, які дали голос персонажам, були українці:

Сквайр Трелоні – Борис Вознюк
Капітан Смоллетт та Біллі Бонс – Віктор Андрієнко
Лікар Лівсі – Євген Паперний
Джим Гокінс – Валерій Бессараб
Сліпий П’ю – Григорій Кішко
Капітан Флінт – Валерій Чигляєв

Єдиними, хто був вірменського та російського коріння: Армен Джигарханян (Джон Сільвер) та Юрій Яковлєв (Бен Ганн). Існує факт, що, одного разу, Андрієнку довелося спародіювати голос Джигарханяна, оскільки актора на той час не було в Києві. Пародія видалася успішною.

Сам мультфільм запам’ятовується непересічним стилем. Кадри, які нагадують рух камери, крупні ракурси та зйомка знизу створюють враження, ніби дивишся фільм. Візуальні ґеґи, ніби в коміксах: "Ура!", "Бах!". Відсилки на популярні у 80-х речі: Джон Рембо, карате та аеробіка. Персонажі наділені карикатурністю та гумором, що далеко відходять від суворих та стриманих оригіналів роману.

І хоча мультфільму вже майже 40 років, він набирає нових обертів популярності. На сьогодні славнозвісна хода Лівсі, що з 2022 року завірусилася в TikTok від іноземного користувача Weird Yunus, досягла вже 15.7 мільйонів переглядів, що свідчить зацікавлення західної аудиторії. Ще у 90-х США випустив оновлену версію мультфільму Return to Treasure Island, з якого прибрали музичні вставки акторів, досьє на персонажів, замінили музику та надали повністю англійський дубляж. У коментарях YouTube, під опублікованим фільмом, можна помітити, що росіяни активно доносять думку іноземним глядачам, що оскільки "Острів скарбів" радянський, то значить російський. Найголовніший аргумент — якою мовою озвучений оригінал.

Скріншот обговорення в коментарях під мультфільмом Return to Treasure Island в YouTube

Офіційного українського дубляжу "Острову скарбів" досі не існує. У 2022 році на YouTube з’явилася фанатська озвучка від каналу "Біллі Бонс", але її швидко заблокували за порушення авторських прав All-Russia State Television and Radio Company. Ця ж компанія минулого року намагалася обмежити й відео каналу "Загін Кіноманів" – "Як росіяни вкрали наш ‘Острів Скарбів?’". Його автор, актор Віталій Гордієнко був одним із перших, хто висвітлив тему привласнення мультфільму.

AdrianZP/соцмережа X

Чи є ці дії правомірними з боку Росії?

Кінознавиця та керівниця Кіноархіву в Довженко-Центрі Альона Пензій, спеціально для УП.Культура, розповідає, що ці мультфільми Давида Черкаського створювалися на замовлення Москви, Держтелерадіофільму, але силами творчого об’єднання мультиплікацій Київнаукфільму: "Зазвичай, студія-виробник і є правовласником". Але на її думку, ця проблема тягнеться ще з початку незалежності України:

"Не було приділено достатньої уваги розподілу авторських прав на ці стрічки. Тепер Росія здатна певним чином називати їх своїми через студію замовника. Україна до 1994 року не мала власного фільмофонду, і всі вихідні матеріали стрічок радянського періоду йшли у державний фільмофонд Росії. На зараз ми не маємо вихідних матеріалів не тільки по анімації, але й ігрових фільмах, а зберігаються вони у Госфільмофонді. Це для нас велика втрата, і ми зараз пожинаємо ці плоди".

З грудня 2023 року Довженко-Центр не є правовласником мультфільмів студії Укранімафільм. Зараз права належать Держкіно України: "Я думаю, це хороший кейс для юридичних фахівців, які могли б взятися за доведення прав України на ці мультфільми. Тим паче, що є документи, де зазначається, що вони належать нам".

Звертаючи увагу на важливість мультфільмів Черкаського для української спадщини, кінознавиця зазначає, що "Острів скарбів" та "Пригоди капітана Врунгеля" - це універсальні історії, які показують, що українські митці могли добре працювати з європейською класикою та мати вагомий глядацький успіх: "Мінус, який заважає нам і, в той же час, дозволяє росіянам ще активніше присвоювати – це те, що ці мультфільми не мають української озвучки".

Експертка розповідає, що на той час в Україні анімаційні фільми створювались двома мовами: українською та російською. Але якщо українською робили 20-24 копії, то російською - понад сотню. На мультфільми "Пригоди капітана Врунгеля", "Острів скарбів", "Лікар Айболить" та "Аліса в Задзеркаллі" української озвучки не існує, оскільки їх створювали на замовлення з єдиним варіантом. Така ж історія могла трапитися і з "Енеїдою" – першим повнометражним мультфільмом незалежної України режисера Володимира Дахно:

"Він теж робився на замовлення Гостелерадіо, але це вже був кінець 80-х - початок 90-х. Авторам фільму вже було зрозуміло, що не треба робити російський варіант. Це було передчуттям. Насправді, можливо, якби Союз не розвалився, то й "Енеїда" в нас була лише російською. На щастя, цього не сталося" – розповідає Альона.

Як бачимо, проблема полягає глибше: не тільки у правовій складовій, але й у мовній. У своєму відео Віталій Гордієнко закликає до створення українського дубляжу, щоб популяризувати мультфільм на наступні покоління вітчизняних глядачів. Альона Пензій застерігає, що має бути ретельно підготовлена робота із врахуванням інтонаційних особливостей героїв, що передають "соковитість їхніх характерів". Є великий ризик отримати негативну реакцію від покоління глядачів, які формувалися на цих мультфільмах.

У будь-якому випадку ситуація із анімаційною спадщиною Давида Черкаського є актуальною до сьогодні. Перед нами постало завдання виправляти помилки минулого, що потребує значних зусиль держави, ресурсів та часу.

Читайте також:

Острів скарбів, Пригоди капітана Врунгеля та Лікар Айболить: мультфільми, за які ми дякуємо Давиду Черкаському