"Гра в кальмара" для невибагливих: рецензія на фільм "10 блогерят"

В український кінопрокат вийшла детективна комедія "10 блогерят". Вона зібрала топових знаменитостей у касті, які грають самі себе: alyona alyona, Ольга Сумська, Олександр Терен, Тарас Цимбалюк... і анонсується як "провокативна історія про хейт, соцмережі та культуру публічного осуду".

Кінооглядач УП.Культура Ярослав Підгора-Гвяздовський каже, що виробники з провокацією перестаралися та пояснює, чому замість походу в кінотеатр краще залишитись вдома.

Чергове "досягнення" українського кіно, коли вислів "фільм нижче рівня критики" не можливо задіяти, попри пряму відповідність вислову – бо не можливо критикувати з точки зору кіно те, що кіно не є. В цьому "досягненні" "10 блогерят" здобувають рідкісної і виняткової відзнаки – чистого абсурду.

Перше і дуже дивне у цьому "фільмі" – це назва: в "10 блогерятах" не беруть участь 10 блогерів. То для чого тоді було називати фільм саме так? Певно, тому, що творці вольовим рішенням почали впроваджувати ідею письменниці Агати Крісті, коли в одному місці збирають 10 людей і потім по черзі їх вбивають.

Але, напевно, 10 блогерів зібрати не вдалося, а назва залишилася, ну бо і "так піде". Як в тому мультику про зайця, який до зламаного стільця ніжку прив’язав мотузкою. Тож "фільм" відразу почав шкутильгати, і до фіналу, гублячи по дорозі всі складники, просто розсипався на порох. 

Власне, база "фільму", і головна рушійна сила для продюсерів і глядачів, і загалом для його існування, – діючі особи. Тут до відомих артистів В’ячеслава Довженка ("Кіборги"), Арама Арзуманяна ("Скажене весілля"), Ольги Сумської ("Тіні незабутих предків"), Олексія Вертинського ("Свінгери") і Тараса Цимбалюка ("Коли ти вийдеш заміж?" і нинішня зірка шоу "Холостяк") додали колишнього військового і суспільного діяча Олександра Терена (попередній герой шоу "Холостяк"), співачку Альону Альону, двох блогерок Кенді Суперстар та Ольгу Шелбі і артистку фільмів для дорослих Джозефіну Джексон.

Сама по собі компанія настільки строката, що аж очі виїдає – ніколи в одному фільмі не збирали такої кількості знаменитостей у своїх видах шоубізнесу, це правда, а тим паче коли вони всі мають грати самі себе.

Ідея точно неординарна, а ще й дражлива і навіть скандальна. Градус драматичності у "фільмі" піднімає самокритичність, критичність і саркастичність кожного і на кожного з персонажів: Сумська в титрі вказана "секс-символом для трьох поколінь", що відверто вказує на її вік, а про це говорити у чемному суспільстві – моветон; Альона Альона розказує як її хейтять за надмірну вагу і що вона ніби-то їсть самі бургери, а вона ж їсть самі салати, тобто траву, "як та корова... в доброму сенсі"; Джозефіну назвали "народною акторкою в усіх сенсах". І так – про всіх.

Такий підхід є грою, з переходом за межі, а це і є та сама бажана полуничка, на яку, мов на наживку, заманюють різноманітні шоу. Це – головна ставка творців, і вона зрозуміла й виправдана.

До цього додано гору дотепів, деякі з яких доволі  точні. Наприклад, про Терена кажуть: "У нього точно ПТСР". "Після війни?". "Після "холостяка"!". При цьому Джозефіну гомерично називають "улюбленою акторкою всіх холостяків". А вона, коли підходить знайомитися з Сумською, має на собі футболку, нехай із зображенням Вокарчука, але дуже подібного до Борисюка, колишнього і зашквареного чоловіка Сумської.

Втім, дотепи дотепами, а жарти – це дещо інше, вони мусять викликати сміх. А от смішних жартів в "10 блогерятах" – як того заячого хвоста. В прем’єрний день декілька глядачів, присутніх у цілому залі, вперше засміялися майже наприкінці "фільму". Жарт стосувався повторно і випадково випущеної стрілки з арбалета і її точного попадання в іншу стрілу, яка вже встромилася в персонажа. "Ой, вибач!", – каже випадковий вбивця. Зал сказав "ги-ги".

І якщо із жартами в "10 блогерятах" все зрозуміло – вони тут висипані, мов на звалище – то нічого не зрозуміло з постановкою. Так це фільм? Телефільм? Скетч-шоу? Чи міжсобойчик (в театральній тусовці є для цього жанру назва – "капусник"), знятий за день чи кілька днів і 10 тисяч доларів десь за містом в приватних хоромах якогось поціновувача квесту по кімнатах жаху і серіалу "Гра в кальмара"?

Події справді відбуваються за містом, в приміщенні Universal studio, як заявлено назвою на самій будівлі павільйонного типу. Точні координати її теж озвучені  Джозефіною: "15 км по Одеській трасі". Зібрані тут зірки обговорюють своє запрошення і свій гонорар за участь – від 1 тисячі доларів Арзуманяну до 5 тисяч – Сумській. Все відбувається в лаштунках однієї кімнати, де на стіні висить телевізор-плазма. Комп’ютерний чоловічок оголошує, що всі зібрані – зажерливі зірки, і що їх насправді глядачі не люблять, тому і висловлюють свою нелюбов масою хейту в повідомленнях.

І тепер вони всі мають померти. І персонажі починають помирати... приблизно так, як це зображають діти: кашляють, типу задихаються і падають; залазять в піч, а там вмикається вогонь; хапаються за ручку і трусяться, ніби від електричного струму; ганяються один з одним з сокирою; стріляють з дитячого арбалетика... "10 способів загибелі в пісочниці".

Це могло б бути дуже смішно, якби не було так нудно. І нудота проявлялася справді гучним позіханням в залі, в якому було кілька людей. Це явно не чемно позіхати так голосно, але тут – максимально доречно.

Ніщо в цьому "фільмі" не грало і не зіграло. І це дивно: здавалося б, Довженко – не поганий актор, і в "Будинку "Слово" захопливо зобразив поета Хвильового, але тут – він комік з кухні. Для Вертинського – чудового театрального трагікомічного актора – це просто образа так непрофесійно заробляти в такому непрофесійному псевдо-шоу. Про Тарана, Кенді Суперстар та Ольгу Шелбі – нема мови, вони не актори/-ки. А от Джозефіна... Все, що змогли творці зробити, так показати її сідниці, обтягнуті в шортики. Для чого тоді було кликати яскраву зірку кінематографічної секс-індустрії?

Метушня 10 людей, немов мишок в кількох клітках, протягом 85 хвилин екранного часу викликала печаль – втратити стільки часу, аби почути, що Сумська може вже грати в жанрі "мілфа" і що "досить смоктати Джозефіні, їй вже не допоможеш" (це цитата з фільму, так). Це мало для того, щоб іти в кінотеатр. Краще залишитися дома і включити pornohub – 15-й за популярністю сайт в Україні.