Мінкульт виділив 3 мільйони гривень на реставрацію мурів Хотинської фортеці та водовідведення
Міністерство культури виділило три мільйони гривень на розробку двох комплектів науково-проєктної документації для відновлення пошкоджених мурів Хотинської фортеці на Чернігівщин та облаштування системи водовідведення.
Про це повідомили у Мінкульті.
Їх розробляє Науково-дослідний та проєктний інститут "УкрНДІпроектреставрація".
Один із комплектів стосується реставрації об'єкта. Його розробка вартує 1 мільйон 498,5 тисячі гривень. Проєкт передбачатиме ін'єктування спеціальних закріплювальних розчинів у тріщини та внутрішні порожнини стін, відновлення кладки мурів і зубців, відтворення геометричних візерунків із червоної цегли та облаштування гідроізоляції.
Разробка другого комплекту обійшлася в 1 мільйон 496,4 тисячі гривень. Він передбачає облаштування системи водовідведення на території.
У відомстві зазначили, що спочатку фахівці облаштують систему водовідведення, оскільки це один із першочергових заходів для збереження мурів. Потрапляння вологи у товщу кладки, а також її подальше замерзання та відтавання призводять до руйнування каменю та зв'язувального матеріалу.
Потім розпочнуть відновлювальні роботи.
Йдеться про західний оборонний мур замку, зруйнований у квітні. Після обвалу нижня опора для верхніх архітектурних елементів була втрачена, а частина кам'яного масиву під дією власної ваги та внутрішнього тиску відшарувалася й обвалилася. Внаслідок подальшого руйнування повністю втрачено чотири мерлони – зубці оборонного муру.
Серед причин руйнування фахівці визначають декілька, одна з яких – історична. У 1769 році під час військових дій у цьому ж місці влучання ядра спричинило обвал зовнішнього облицювального шару стіни. Крім того, фотографії кінця XIX – початку XX століття показують, що на західному мурі вже видно характерну мокру пляму. Серед інших чинників — зміна гідрологічних умов території та можливий вплив низькочастотних вібрацій, пов'язаних із війною.
У Мінкульті розповіли, що у XVIII–XIX століттях у замку діяла дренажна система, однак після втрати фортецею статусу військового об'єкта у 1856 році вона поступово занепала. Рештки цієї системи згодом виявили під час археологічних досліджень у північному дворі замку. Руйнування сталося саме у зоні тривалого замокання.
Для оцінки стану аварійної ділянки після обвалів провели комплекс неруйнівних інженерно-геофізичних досліджень. Фахівці застосували георадарне сканування (GPR) та 3D-лазерне сканування, що дає змогу виявити приховані порожнини, тріщини й деформації в масиві муру.
Дослідження та майбутні роботи ускладнює розташування західного оборонного муру над каньйоном і його значна висота – понад 40 метрів. Через складний та стрімкий рельєф фахівці мають застосовувати спеціалізовані висотні й геотехнічні методи. Також обмежена можливість підвозити будівельні матеріали важкою технікою безпосередньо до аварійної ділянки.
Завершення розробка науково-проєктної документації передбачене до 25 грудня 2026 року.