Слово, яке відстоюють: як "Правда" стала мистецьким жестом і мерчем УП

У день 26-річчя "Української правди", 16 квітня, редакція презентує лімітовану колекцію мерча "ПРАВДА". Це спільний проєкт УП, художника Нікіти Кадана та українського бренду Ksenia Schnaider.

Колекція складається з футболок і шоперів із написами "PRAVDA" та "ПРАВДА". Усі виручені кошти спрямують на підтримку роботи редакції.

На початку повномасштабної війни головна редакторка УП Севгіль Мусаєва звернулася до Кадана з пропозицією створити роботу для редакції. Художник надіслав серію графіки зі словом "Правда". Згодом ці роботи отримали своє продовження саме у вигляді мерча для спільноти, як перенесення символу на предмети щоденного вжитку.

Символ правди

Візуальною основою дропу стала серія Нікіти Кадана Repeating Speech. Це цикл графічних робіт, створених після початку повномасштабного російського вторгнення для виставкового павільйону Віденської Сецесії.

У цій серії художник багаторазово переписує політичні й суспільні гасла на одному аркуші. Через повтор текст стирається, втрачає чіткість і перетворюється на щільну темну масу.

Так "Правда" постає символом позиції людей, які її захищають попри ризики знецінення та втрати значення. Натхненням для колекції стали люди, які присвятили своє життя правді у журналістиці, мистецтві та документуванні війни.

Обличчями колекції виступили фотожурналістка Юлія Кочетова, журналіст інформаційної агенції УНІАН Дмитро Хилюк, телевізійний оператор Іван Любиш-Кірдей, а також юристка-міжнародниця Катерина Рашевська, яка займається розслідуваннями депортації Росією українських дітей, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва та керівник відділу розслідувань "Української правди" Михайло Ткач.

У серії Repeating Speech також є графічні роботи з написами "Закрий небо", "Нах*й війну", "Зупиніть Путіна", "Дешевий газ, дешева кров", "Русский корабль иди на х*" та інші. Повторюваність написів символізує певну ритуальність та впертість українців – написання одного й того ж гасла стає схожим на афірмацію або заклинання й спробу утримати значення цих фраз, навіть коли реальність цьому опирається.

У 2023 році у Давосі провели Український сніданок на тему Stand With Ukraine за участі президента Польщі Анджея Дуди й глави МЗС Британії Девіда Кемерона. Подія відбувалася на тлі роботи Нікіта Кадана з однойменною назвою – Stand With Ukraine. У цій роботі інтерпретація означала дещо інше – заяви про підтримку України на міжнародній арені озвучили багато разів, і вони перестали щось означати.

Саме між цими двома полюсами інтерпретацій і знаходиться напис "Правда". Тому що правда потребує постійної підтримки, а не одноразового проголошення чи беззмістовного повторювання.

Нова виставка Кадана

Колаборація виходить паралельно з новим проєктом Кадана в Павільйоні культури на ВДНГ. Мультидисциплінарна інсталяція "Нова цілісність" створена на основі інтерв'ю з ветеранами, медиками та інженерами-протезистами й зосереджена на досвіді війни, травми та відновлення.

 У центрі простору знаходяться кінетичні скульптури, зібрані з протезів кінцівок. Вони рухаються як автоматони, повторюючи повільні механічні рухи. Цей ритм відсилає до процесу реабілітації: багаторазове повторення, звикання, фрустрація. Поруч – пара протезів, що безперервно "біжать" у повітрі. Об'єкт фіксує зусилля повернути контроль над тілом і водночас показує межі цього зусилля.

"Воєнна травма – це порушення цілісності у діапазоні від тілесно-анатомічної до територіальної. Протези дозволяють функціонально замінити кінцівку, надаючи голос відсутності, а також збираючи тіло наново. Але рівноцінна заміна неможлива в принципі. "Нова цілісність" ставить під сумнів розуміння цілісності як такої, водночас спростовуючи будь-яке спрощення образу людини до репрезентації її травми", – розповів про виставку Нікіта Кадан.

Протези у виставці постають матеріальними маркерами пережитого досвіду. Рухомі об'єкти супроводжує звуковий ландшафт, створений композитором Клеменсом Пулом на основі інтерв'ю з чотирма ветеранами. Свідчення зібрала соціологиня Софія Лавренюк у форматі глибинних інтерв'ю з акцентом на тілесний, емоційний і соціальний досвід поранення та відновлення. Тексти звучать у виконанні акторки Анастасії Сегеди.

Поруч із основною інсталяцією представлено архівну експозицію українських і світових робіт ХХ–ХХІ століть, що працюють з темами воєнної травми та інвалідності – зокрема твори Анатоля Петрицького, Отто Дікса, Генріха Герле, Люсі Іванової, Олени Субач, Михайла Палінчака, Марти Сирко та інших. Також організовують публічну програму за участі мистецтвознавців, письменників, ветеранів і психологів.

Нікіта Кадан – український художник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. Працює з різними медіа, зокрема інсталяцією, скульптурою, живописом, колажем. Член групи художників "Р. Е. П." ("Революційний експериментальний простір") та кураторського й активістського об'єднання "Худрада".