Фільм про українську квір-пару "Я рідко прокидаюсь мріючи" отримав нагороду в Локарно

Фільм про українську квір-пару "Я рідко прокидаюсь мріючи" Ізабель Штевер та Анни Мєлікової відзначили на міжнародному кінофестивалі в Локарно.

Про це УП.Культура повідомили у пресрелізі.

Українсько-німецьку стрічку відзначили премією "Довкілля — це якість життя" від молодіжного журі в головному конкурсі.

"Між двома полюсами є безкінечний простір. Цей простір – квірний. Коли цей простір зникає, це перехоплює подих. У суспільстві, що перебуває в екстремальних умовах війни, цей простір стискається. Так і виникає парадокс: відмовитися від свободи, щоб здобути свободу. Взяти зброю та стати на захист країни. Від цього перехоплює подих. Єдина надія – квантовий стрибок. Знову дихати. Дихання – квірне", – йдеться у промові режисерки.

У фільмі розповідають історію молодої української квір-пари Олі та Олега. Їхнє кохання проходить випробування, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним російським вторгненням.

У пресрелізі розповіли, що головні ролі виконали молоді непрофесійні актори – український експерт із нейроінклюзії Маркус Брайт та українська журналістка Таня Миронишена.

Другорядні ролі виконали Ірина Мак та Віктор Жданов, відомі за серіалом "Спіймати Кайдаша", Олександр Рудинський, який грав у фільмі "Камінь, папір, ножиці" та серіалах "Ховаючи колишню" тощо.

За виробництво фільму відповідають німецька продюсерська компанія одного з найвідоміших німецьких режисерів сучасності Тома Тиквера "X-Filme" та українська продюсерська компанія "2Brave Productions", заснована продюсерками Наталією Лібет та Ольгою Брегман.

Ізабель Штевер не вперше працює з Тиквером – у 2009 році вона зняла короткометражний фільм для кіноальманаху Germany 09, участь у якому також узяв і Тиквер як продюсер та автор одного з фільмів.

Сценарій стрічки створила дружина режисерки, українська авторка Анна Мєлікова. В основу історії лягли реальні події з життя друзів авторки.