В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку: монумент покрився корозією

В Одесі комунальники розпочали розконсервацію пам'ятника Дюку де Рішельє – з нього зняли мішки з піском, які захищали монумент від обстрілів.

Після зняття захисної конструкції на бронзовій скульптурі виявили плями корозії. Через це пам'ятнику, ймовірно, знадобиться реставрація, повідомляють "Укрінформ" і місцеве медіа "Думська".

За даними "Думської", робота з розконсервування на Приморському бульварі розпочалася з самого ранку. З пам'ятника зняли понад 1200 мішків із піском, якими його обклали в березні 2022 року.

"Тоді на хвилі першого шоку та паніки монумент буквально впритул обклали сотнями мішків, намагаючись захистити від можливих ударних хвиль та уламків. Проте час довів: така дилетантська "консервація" без найменшого вентиляційного зазору загрожувала скульптурі не менше за ворожі обстріли. Тонни піску, постійна волога та тиск створили реальну ризиковану ситуацію, про що неодноразово попереджали фахівці", – зазначає медіа.

Розконсервацію пам'ятника обговорювали під час позачергової сесії Одеської міської ради 14 липня. Депутат Олег Звягін зазначав, що захисні конструкції могли вже завдавати шкоди скульптурі.

Згодом міськрада вирішила створити спеціальну робочу групу, до складу якої увійдуть представники всіх депутатських фракцій, архітектори, реставратори та інші профільні фахівці, повідомила депутатка Світлана Осауленко.

"Перший огляд після розконсервації дарує обережний оптимізм: жодних фатальних руйнувань чи втрачених елементів на монументі немає. Втім, без наслідків багаторічне перебування під важким вологим пресом не минулося – поверхня бронзи має помітні пошкодження та слід корозії", – пишуть у "Думській"

Бронзовий пам'ятник Арману Еммануелю дю Плессі, герцогу де Рішельє, відкрили в Одесі у квітні 1828 року. Це перший пам'ятник міста та одна з його головних візитівок.

Раніше у столиці демонтували захисні конструкції біля пам'ятника Лесі Українці. Як пояснили у КМДА, на початку повномасштабної війни пам'ятники захист монументів мішками з піском і модульними конструкціями був необхідним рішенням – це дозволяло уберегти їх від уламків і вибухових хвиль.

Водночас за понад чотири роки характер загроз змінився – нині Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети та інші засоби ураження великої потужності, які здатні руйнувати навіть залізобетонні конструкції. Тож такі укриття вже не гарантують належного захисту й самі можуть пошкоджувати монументи.

Крім того, всередині конструкцій накопичується волога, що сприяє корозії, появі грибка та інших біологічних уражень.