В Україні оцифрували кіноплівки архіву Національної кінематеки України

Колектив "Група Кінотрон" оцифрував 200 унікальних кіноплівок з фільмами перших років Незалежності, віднайдені в Національній кінематеці України. Загалом починаючи з 2021 року команда виявила і почала каталогізувати понад одинадцять тисяч кіноплівок.

Стежте за поступом української культури в Telegram i WhatsApp!

Перші оцифровані стрічки можна знайти на спеціально створеній сторінці відеоархіву Національної кінематеки України.

"Ці фільми мають унікальну історичну цінність, і тепер частина нашої кіноспадщини є доступною для українського суспільства. Але, на жаль, це лише певний відсоток від всієї колекції, адже в архівах Національної кінематеки зберігається ще кілька тисяч неоцифрованих плівок", – розповіла продюсерка проєкту Люба Кнорозок.

Команда виявила понад одинадцять тисяч кіноплівок

"Група Кінотрон"

Створення каталогу та оцифрування перших стрічок підтримав Український культурний фонд.

Серед перших фільмів, для яких створили цифрові копії, – серія картин про митців українського авангарду, документальна стрічка про історію кримських татар, фільм "Вартові незалежності" про російську окупаційну політику щодо Криму ще до 1990-х. Зокрема, тут можна знайти фільми "Київський некрополь" про столичні цвинтарі, стрічку про Леся Курбаса "Моя адреса – Соловки", "Параджанов. Відкладена прем'єра" та інші.

Кадр з фільму "Моя адреса – Соловки"

Як розповів учасник колективу, кінорежисер Олексій Радинський "Хмарочосу", на кіностудії було створено кілька тисяч фільмів, переважно документальних, що стосуються багатьох аспектів української культури, мистецтва, історії:

"Починаючи з історичних документальних фільмів, які розповідають деколонізовану історію України, закінчуючи фільмами про українських художників – Казимира Малевича, Олександру Екстер, Сергія Параджанова та інших. Всі ці фільми були створені під час колапсу українського кіно, й взагалі суспільства в 90-ті. І після створення їх практично ніхто не бачив".

Наразі оцифрували перші 200 фільмів

"Група Кінотрон"

Зараз серед оцифрованих – і фільм "Казимир Великий, або Малевич Селянський" режисерів Ігора Недужка та Валерія Сивака. "Ми знайшли в цьому архіві дуже цікавий документальний фільм про Казимира Малевича. Він був знятий у 1994-му році, і ніхто майже його не бачив", – додав Радинський.

Кадр з фільму "Казимир Великий, або Малевич Селянський"

Обираючи для роботи перші фільми, колектив спирався на їхню історичну чи художню цінність. "Є, наприклад, матеріали навчальні — про правила дорожнього руху. Фільм знято на вулицях Києва. Це супер цікавий матеріал того, як виглядало місто. Це історичні зйомки того чи іншого простору, тих чи інших подій у житті суспільства. Це візуальний архів історії країни", – розповіла Кнорозок.

Про Національну кінематеку України

Національна кінематека України (НКУ) була заснована під назвою Київська кіностудія учбових фільмів у 1940 році на базі Київської кінофабрики (нині кіностудія Довженка). У 1944 році отримала назву "Київтехфільм", ще через 10 років – Київська кіностудія науково-популярних фільмів ("Київнаукфільм"). У 1992 році "Київнаукфільм" реорганізували, виділивши дві студії: "Укранімафільм" та Національну кінематеку України.

Серед відомих неігрових стрічок, знятих кіностудією: "Мова тварин" (1967), "Чи думають тварини?" (1970), "Індійські йоги. Хто вони?" (1970), "Люди і дельфіни" (1984), анімаційні "Як козаки..." (1967-95,), "Пригоди капітана Врунгеля" (1976-79), "Острів скарбів" (1988), "Аліса в Країні Чудес" (1981). У 1993 році тут зняли цикл стрічок "Невідома Україна. Нариси нашої історії" – 144 оповіді про маловідомі моменти української історії.

Наприкінці 1990-х виробництво фільмів на НКУ практично припинилося, кіностудія опинилася на межі банкрутства. У жовтні 2015 року порушили справу про банкрутство Національної кінематеки. Плівки з фільмами зберігалися на території кіностудії, часто в неналежних умовах та стані.

Читайте також :

Фото 130 років Олександру Довженку. Що відбувається на кіностудії його імені та які в неї шанси врятуватись