П'ять заявок, продовжений дедлайн і "Сліди": як Україна обирала фільм на "Оскар"

Український Оскарівський комітет обрав "Сліди" Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк представником України на 99-й премії "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм".

Водночас у кіноспільноті прозвучали звинувачення цьогорічного відбору в "недоброчесності". Спочатку Комітет повідомив про п'ять отриманих заявок на участь у відборі. Та за два дні він вирішив продовжити прийом заявок ще на тиждень, до 2 вересня. Після продовження до конкурсу додалися ще три фільми, серед них "Сліди". Зрештою, саме стрічка Коваленко та Нікітюк стала українською заявкою на "Оскар".

У відповідь на оголошення переможного фільму режисер "Останнього Прометея Донбасу", іншого конкурсанта відбору, Антон Штука заявив, що продовження дедлайну поставило перших заявників у менш вигідне становище, адже нові учасники вже знали, які фільми подалися до них. Окремо він назвав "фіктивним" прокат "Слідів", який розпочався вже після продовження прийому заявок.

У Комітеті з цими закидами не погоджуються. Там пояснюють, що оприлюднення перших п'яти заявок не означало, що Комітет уже перевірив їх на відповідність усім вимогам. А команда "Слідів" заперечує твердження про фіктивний прокат.

Щоб розібратися, що саме відбулося під час цьогорічного відбору, УП.Культура відновила його хронологію, поговорила з представниками кіноспільноти та розповідає, наскільки процедура українського відбору може впливати на реальні шанси фільму на "Оскар".

Як відбувався відбір

Початковий дедлайн для подання заявок завершився 19 серпня. 24 серпня Український Оскарівський комітет оприлюднив перелік із п'яти фільмів, заявки яких на той момент отримав:

• "Вічник" Івана Ніколайчука
• "Кіллхаус" Любомира Левицького
• "Останній Прометей Донбасу" Антона Штуки
• "Простий солдат" Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса
• "The Last Message" Андрія Волошина та Олексія Лєбєдєва.

Уже 26 серпня Комітет вирішив продовжити прийом заявок до 2 вересня включно. Після цього до відбору додалися ще три стрічки – "Війна очима тварин", "Сліди" та "Тиха повінь".

10 вересня у Львові стартував прокат "Слідів". А 16 вересня Комітет повідомив, що саме цей фільм обрав представником України на 99-й премії "Оскар".

Для команди "Останнього Прометея Донбасу" проблема виникла саме через послідовність цих подій. Режисер фільму Антон Штука каже, що перша п'ятірка подавалася, не знаючи, хто ще бере участь у конкурсі, тоді як три наступні заявники вже бачили оприлюднений список.

"Перша п'ятірка подавалася наосліп, інші три заявки, які подавалися в додаткові терміни, бачили, з ким вони конкурують, і могли оцінювати свої шанси", – пояснив Штука в коментарі УП.Культура.

За його словами, команда "Прометея" після оголошення про продовження дедлайну обговорювала можливість спільного виходу з конкурсу з іншими учасниками першої п'ятірки. За словами режисера, частина команд поділяла їхнє обурення, але від спільного зняття своїх фільмів відмовилася.

Урешті команда "Прометея" вирішила залишитися у відборі й боротися за перемогу. Штука також розповів, що для промокампанії фільму команда заручилася підтримкою ДТЕК і додала до заявки лист про готовність компанії фінансово підтримати оскарівську кампанію фільму в США та Європі.

При цьому Штука не стверджує, що продовження дедлайну прямо заборонене регламентом. Навпаки, він визнає, що такої прямої заборони немає: "У регламенті це не заборонено. Але, на нашу думку і на думку більшості учасників, це питання моралі й етики".

На його думку, після оприлюднення першої п'ятірки продовження прийому заявок фактично змінило умови конкуренції. Нові заявники вже знали, хто подався, а учасники першої п'ятірки могли сприйняти продовження як сигнал, що їхні фільми не влаштували Комітет.

"Те, що щось у регламенті не заборонено, не означає, що можна використовувати всі прогалини в правилах і нахабні методи для досягнення власних цілей", – додає він.

Після оголошення про продовження команда "Прометея", за словами Штуки, також зверталася до представників Комітету із запитаннями про причини такого рішення. Конкретної відповіді, яка б їх задовольнила, вони не отримали.

Оскаржувати результат команда не стала. Штука каже, що не бачить у цьому сенсу, оскільки, на його думку, процес був організований у межах прогалин регламенту.

Чи справді умови конкурсу змінилися

Український Оскарівський комітет у відповіді на запит УП.Культура пояснив, що 26 серпня відбулося засідання за участі всіх 12 членів Комітету, на якому вирішили продовжити прийом заявок до 2 вересня, щоб дати "додаткову можливість" командам інших українських фільмів податися на відбір, якщо ті відповідають вимогам.

При цьому Комітет визнає, що окремої процедури продовження терміну подання заявок у його положенні немає: "Регламентом Українського Оскарівського Комітету не передбачено окремої процедури щодо продовження терміну прийому заявок".

Водночас там наголошують, що рішення було ухвалене колегіально на засіданні 26 серпня відповідно до загального порядку ухвалення рішень і зафіксоване в протоколі. Адже п'ять фільмів, про які повідомили 24 серпня, не були списком стрічок, які вже пройшли перевірку на відповідність усім вимогам, додає голова УОК:

"Публікація інформації про п'ять заявок не означала, що Комітет уже розглянув подані заявки та встановив їхню відповідність усім вимогам".

За їхньою версією, це був лише перелік заявок, які на той момент надійшли. Їхній розгляд відбувався пізніше в межах процедури відбору. Продовження стосувалося не лише потенційних нових заявників, адже ті, хто вже подав фільми, теж могли скористатися додатковим часом і доповнити свої заявки всіма необхідними документами й дозволами. При цьому, за словами Комітету, саме вимоги до стрічок не змінювалися.

"Продовжений період подання заявок застосовувався до всіх потенційних заявників однаково, а заявники, які вже подали заявки, також мали можливість доповнити їх та надати відсутні документи", – йдеться у відповіді.

У "Прометеї" вважають, що попереднє знання про конкурентів має значення для голосування – нові учасники могли оцінити склад конкурсу, зрозуміти, з ким конкуруватимуть, і вже після цього вирішувати, чи подавати свій фільм. Водночас для представників кіноспільноти, які висловилися під дописом Штуки у Facebook, назвати це "перевагою" складно, оскільки значна частина українських фільмів, які потенційно можуть претендувати на "Оскар", і без того відома професійному середовищу. Їхню фестивальну історію, прокат, дистрибуцію та участь у міжнародних подіях можна відстежити ще до національного відбору.

У спільноті досі не виникло консенсусу щодо того, чи є продовження дедлайну після оприлюднення отриманих заявок нормальною практикою для подібних професійних відборів і чи достатньо того, що формальні вимоги залишилися однаковими, щоб говорити про рівні умови.

Навіть якщо рішення Комітету не суперечить загальному порядку ухвалення рішень, такі кроки вплинули на довіру до самого відбору. Особливо коли фільм, який приєднався вже після продовження дедлайну, зрештою і стає переможцем.

Як відреагувала команда стрічки "Сліди"

У команді "Останнього Прометея Донбасу" заявляли, що фільм-конкурент нібито не мав належного національного кінотеатрального прокату, і говорили про "фіктивний" показ. За словами Антона Штуки, "Сліди" почали показувати в одному з кінотеатрів Львова 10 вересня – уже після завершення прийому заявок 2 вересня.

"Сліди" відкидають цю претензію. Продюсерка фільму та співзасновниця 2Brave Production Наталія Лібет пояснює, що для участі у відборі важливим був не лише фактичний початок прокату, а відповідність вимогам Американської кіноакадемії щодо періоду та тривалості показу.

За правилами Академії, театральний прокат для категорії International Feature мав розпочатися не раніше 1 жовтня 2025 року і не пізніше 30 вересня 2026 року, а перший публічний показ мав тривати щонайменше сім послідовних днів у комерційному кінотеатрі.

"Подаючи фільм 2 вересня, ми мали можливість зробити його прокат до 30 вересня – сім послідовних днів, тобто тиждень", – наголошує Лібет.

"Тому на момент розгляду Оскарівським комітетом ми вже мали наш договір із "Планетою Кіно" про прокат фільму з четверга, 10 вересня, до середи, 16 вересня, що відповідає багаторічним правилам Американської кіноакадемії", – пояснила продюсерка.

Вона також наголошує, що прокат був публічно оголошений до його початку на сторінках фільму та продакшену, а також у медіа. За словами Лібет, факт проведення показів підтверджує акт виконаних робіт із кінотеатром.

Варто згадати й про те, що фільм має право претендувати на розгляд Академії в категорії "Найкращий документальний повнометражний фільм" завдяки перемозі на фестивалі Movies That Matter у Нідерландах, який має статус кваліфікаційного для "Оскара". Однак перемога на кваліфікаційному фестивалі дає фільму право на розгляд Академією за відповідною процедурою, але не замінює відбору та подальшого розгляду.

Арт-оглядачка та ведуча YouTube-каналу "Домогосподарка Антоніна" Лєна Чиченіна у відео про суперечку довкола українських номінантів на "Оскар" розповіла, що дискусії щодо вибору УОК виникають далеко не вперше.

Так, до прикладу, у 2014 році Україна обрала для оскарівської гонки "Поводиря" Олеся Саніна замість "Племені" Мирослава Слабошпицького. Перший був успішним в українському прокаті та отримав багато схвальних відгуків, однак стрічка не пройшла навіть у лонгліст. "Плем'я" згодом отримало номінацію на премію Європейської кіноакадемії.

"Стрічки, які цінуються українцями, які навіть стали хітами в Україні, – не факт, що будуть оцінені закордонною аудиторією", – наголошує Чиченіна.

За її словами, проблема також полягає в тому, що українська аудиторія часто ігнорує нюанси різних кіномайданчиків: "Одне діло – прокат в Україні, інша справа – прокат в інших країнах, ще інша справа – це Канни, третя справа – це "Оскар". Тобто це все різні майданчики, на які потрібно пропонувати різні фільми".

Категорія "Найкращий міжнародний повнометражний фільм" має свою специфіку. За її словами, це передусім простір для авторського кіно з високою мистецькою та інтелектуальною цінністю, а не змагання патріотичних екшенів чи фільмів, які просто демонструють силу й успішність країни. Тому, на її думку, вибір представника має враховувати не лише те, наскільки фільм подобається українському глядачеві, а й те, чи зрозуміє його міжнародна аудиторія.

"Не відбувається змагання пропагандистських фільмів з усіх країн […] це змагання авторських стрічок із мистецькою цінністю, інтелектуальною цінністю".

Перемога в національному відборі – лише перший етап шляху до нагороди. Після того, як Україна визначає свого представника, на подальші перспективи фільму впливають його фестивальна історія, міжнародна дистрибуція, можливість проводити промокампанію у США та робота з американською кіноіндустрією й членами Академії.