Українська правда

Як видавцеві захистити авторське право: дослідження книжкового ринку

- 30 травня, 14:50

Як і всі українські бізнеси та креативні індустрії, книжковий ринок змушений був адаптуватися до нових реалій великої війни. І зробив це доволі успішно та швидко – насамперед через те, що звільнилася величезна ніша, раніше зайнята російською друкованою продукцією. Проте яскрава картинка заповнених вітчизняними виданнями книгарень може бути оманливою, а розвиток книжкової сфери все ще потребує ґрунтовної державної підтримки – зокрема в тому, що стосується захисту авторського права. Тож яку роль тут відіграє IP офіс?

Кілька слів про загальний стан галузі

Попри те, що на початку повномасштабного вторгнення книжковий ринок зупинився на піку свого розвитку, доволі швидко галузь почала оговтуватися. Про це красномовно свідчать цифри: 85,9% видавців, що припинили роботу в лютому 2022 року, вже за 9 місяців відновили діяльність. Щобільше – тільки у першому півріччі 2022 року в Україні з’явилося 58 нових суб’єктів видавничої справи. А деяким досвідченим гравцям вдалося не лише повернутися на довоєнні позиції, а й наростити виробництво. Насамперед це пов'язано з тим, що українці почали читати більше – читати саме рідною мовою. За даними Українського інституту книги, обидва цих показники – кількість тих, хто використовує щоденне читання як одну з форм дозвілля, та кількість тих, хто читає українською – у 2023 році зросла більше ніж удвічі проти 2020.

Звісно, читацький попит відіграє значну роль у зростанні галузі. Проте не менш важливою є й державна підтримка, втілена у сприятливому законодавстві, національній стратегії розвитку та різноманітних інституціях, що реалізують цільові програми. Масштаби цього впливу легко прослідкувати на ситуації часів пандемії ковіду кінця 2021 року, коли можливість придбати книги в межах програми «єПідтримка» лише за два місяці згенерувала 1,2 млрд грн продажів книгарням і видавцям. Для багатьох представників індустрії ця допомога стала вирішальним фактором, що дозволив протриматися на плаву в перші місяці повномасштабної війни.

Натомість пізніше було прийняте ще одне непересічне рішення, а саме – підписано закон № 2309-ІХ, який забороняє ввезення і розповсюдження видавничої продукції з росії та білорусі. Я не перебільшу, якщо скажу, що у разі повноцінного функціонування цей закон стане переломним моментом у розвитку вітчизняного книжкового бізнесу – адже до початку великої війни книги з росії займали від 50% до 70% нашого внутрішнього ринку. Здавалося б, сьогодні цей показник мав би впасти до нуля – проте він все ще тримається на рівні 10-12%. Водночас приблизно 15-20% книжкового інтернет-ринку становить тіньова продукція російських видавництв, надрукована в Україні.

Передумов для цього багато. По-перше, виходячи з положень чинного законодавства доволі складно довести факт правопорушення. По-друге, правоохоронні органи, що обтяжені розслідуванням злочинів проти громадян, не виявляють інтересу до подібних випадків. Як наслідок, видавництва та правовласники не зацікавлені у тому, щоб ініціювати порушення справ – адже такі розслідування тривають досить довго. Відповідно, поширення російської друкованої продукції опинилося в такій собі «сірій зоні», а недобросовісні продавці та покупці активно користуються цією ситуацією.

IP на службі креативних індустрій

Так, деякі напрямки державної політики стосовно видавничої справи ще далекі від ідеалу. Та навіть всупереч подібним вадам книжкова сфера спромоглася стати однією з найбільш прогресивних креативних індустрій України. Своєю чергою, підтримка цих індустрій – серед ключових напрямків діяльності IP офісу. Позаяк ми розуміємо, що захист авторського права та грамотна комерціалізація інтелектуального продукту працюють на кількох рівнях: як на індивідуальному, коли приносять гідні прибутки та визнання творцям, так і на національному, коли просувають бренд України як креативної нації. Тому наша команда поставила собі за мету максимально спростити розуміння сфери інтелектуальної власності для креативних індустрій та створити всі передумови не лише для їх популяризації, а й для інтеграції в національну економіку – адже, до прикладу, в найбільш розвинених країнах на цей сектор припадає від 2 до 7% ВВП. Також ми працюємо над тим, щоб допомогти креативним індустріям долучатися до міжнародних грантових програм та захистити права українських авторів при виході на європейські ринки.

Вебінар та мануал: підвищуємо обізнаність щодо авторського права

Відповідно, IP офіс розпочав серію заходів «34 полюси творчості», покликану реалізувати всі ці наміри у безпосередній взаємодії з представниками креативних індустрій. Зокрема нещодавно ми провели вебінар про авторське право у видавничій справі, на основі якого випустили мануал, що об'єднав відповіді на близько сотню запитань стосовно аспектів охорони інтелектуальної власності від видавців, креаторів та правників. Слід сказати, що в самому онлайн-заході також взяли участь більше ніж 100 представників книговидавничої галузі. Зважаючи на українські реалії, доволі високий рівень зацікавленості не може не тішити – позаяк він є ще однією ознакою того, що вітчизняна книговидавнича галузь перебуває у фазі активного становлення. Звісно, для розкриття такої розлогої теми декількох годин замало, тому цього разу ми вирішили сконцентруватися здебільшого на видавцях. Однак попереду – окремі семінари, присвячені дотриманню авторського права ілюстраторів, авторів та перекладачів.

Тож наразі виступи спікерів стосувалися таких питань, як укладання видавничих договорів, використання ШІ у видавничій справі, сирітські твори, суспільне надбання та можливості переходу твору під правову охорону, видання електронних та аудіокниг і способи їх захисту від незаконного поширення, вичерпання прав на примірники книг та боротьба з контрафактною продукцією. Не вдалося детально розглянути питання роялті та авторської винагороди – знову ж таки, це завдання для майбутніх вебінарів. Крім того, основні положення цієї теми окреслено в мануалі. Якщо підсумувати запити щодо нюансів, які цікавили слухачів вебінару, то левова їх частка торкається використання творів інших авторів, – відповідний підрозділ ми також внесли до мануала.

На нас чекає ще багато роботи – зокрема в межах Меморандуму про співпрацю ІР офісу з Українським інститутом книги, підписаного на початку березня цього року. Також пропоную звернути увагу на спільний круглий стіл на тему «Держава-видавці-маркетплейси: об’єднані в боротьбі з контрафактом та піратством у книговидавництві», який відбувся в рамках національного IP Week 23 квітня, у Всесвітній день книги та авторського права. Позаяк якщо важливість підтримки української книги та видавничої справи була на часі завжди, то зараз, коли велика війна в тому числі поставила під загрозу виживання нашої культури – і поготів. Тож захист авторського права – це щонайменше питання національних інтересів, якщо не безпосередньо національної безпеки.

Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторки юридичних наук, професорки кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.