Мінкульт оновив правила встановлення пам’ятників і монументів
Міністерство культури України спільно з Міністерством розвитку громад та територій України затвердило оновлений порядок спорудження пам'ятників і монументів державного та місцевого значення. Попередня редакція документа діяла з 2004 року.
Відповідний наказ №1102/1925 оприлюднили на сайті Міністерства культури.
Новий порядок визначає процедуру підготовки, погодження, проєктування та встановлення пам'ятників. Зокрема, він передбачає історичне обґрунтування рішення, врахування думки громадськості, проведення конкурсів на найкращий проєкт, визначення джерел фінансування, дотримання вимог доступності й безбар'єрності, а також забезпечення подальшого утримання пам'ятників.
"Оновлені правила дають громадам чіткий алгоритм дій: від історичного обґрунтування й громадського обговорення до відкритого конкурсу та встановлення пам'ятника. Кожне таке рішення має спиратися на історичні факти, відповідати законодавству та враховувати суспільну значущість події чи постаті", – зазначив перший заступник міністерки культури Іван Вербицький.
Як змінюється процедура?
Для пам'ятників державного значення Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти організовуватиме конкурс після того, як Кабінет Міністрів ухвалить рішення про спорудження пам'ятника чи монумента державного значення. Під час підготовки конкурсного завдання мають враховувати вимоги законодавства про охорону культурної спадщини, деколонізацію публічного простору, національну пам'ять, доступність та безбар'єрність. Результати конкурсу передаватимуть замовнику, який займатиметься документацією, виготовленням та встановленням пам'ятника.
Для пам'ятників місцевого значення конкурси організовуватиме визначений замовник.
В оновленому документі проєктні пропозиції мають містити тривимірні візуалізації, розрахунки міцності конструкцій, інформацію про матеріали, кошторис та рішення щодо доступності для маломобільних груп населення.
До встановлення пам'ятника замовник також має визначити, хто відповідатиме за його технічний стан, утримання та благоустрій прилеглої території.
Також документ деталізує вимоги до історичних довідок про людей та події, на честь яких планують встановити пам'ятник. У них мають зазначати історичне значення особи або події, зв'язок з Україною та конкретним місцем встановлення, позитивні й негативні аспекти діяльності особи, спірні питання та вже наявні форми вшанування її пам'яті.
Для пам'ятників державного значення передбачена історична довідка Національної академії наук України.
Документ забороняє спорудження пам'ятників особам, подіям, символам та ідеям, які підпадають під обмеження законодавства про декомунізацію, деколонізацію та заборону пропаганди російської агресії.
Також під час ухвалення рішення щодо спорудження пам'ятників необхідно враховувати результати громадських обговорень.
Ініціатори також повинні підготувати фінансово-економічне обґрунтування орієнтовної вартості пам'ятника та визначити джерела фінансування. Якщо для його спорудження використовують бюджетні кошти, мають дотримуватися законодавства про публічні закупівлі.
Окремо документ передбачає особливості вшанування захисників і захисниць України, які загинули внаслідок російської агресії. Для них зробили виняток із загального правила, за яким пам'ятник можна встановлювати не раніше ніж через рік після смерті людини або завершення події.
Новий порядок має стати єдиною нормативною основою для державних органів, громад та ініціаторів спорудження пам'ятників.