Як створити доступну культурну подію: досвід KISFF

Доступність культурної події залежить від рішень, які команда ухвалює ще під час підготовки: для яких програм передбачити адаптації, як облаштувати простір, як повідомити про доступні формати та допомогти відвідувачам ними скористатися.

Команда KISFF розповідає про свій досвід інтеграції практик доступності у фестиваль. Матеріал доповнюють коментарі Наталії Кравцової, перекладачки жестової мови, співзасновниці та голови ГО "Всеукраїнська асоціація перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю".

Як інтегрувати практики доступності у фестиваль

Доступність варто враховувати разом з іншими складовими події ще під час формування програми. Потрібно визначити, які програми адаптувати, хто працюватиме над матеріалами, у яких залах відбуватимуться покази та як відвідувачі дізнаються про доступні можливості.

На KISFF робота над цьогорічними змінами почалася приблизно за пів року до фестивалю. Команда розширила склад фахівців, залучених до створення звукоописів та розширених субтитрів, переглянула домовленості з кінотеатрами, щоб збільшити кількість сеансів у залах, доступних для маломобільних груп.

Паралельно оновили сайт відповідно до стандарту WCAG 2.2 AA: додали підтримку програм екранного озвучення, навігацію з клавіатури, контрастніші елементи інтерфейсу та альтернативні описи зображень. Ці зміни допомагають відвідувачам самостійно знаходити інформацію про фестиваль та обирати доступні покази.

Пріоритети визначали на основі досвіду попередніх показів і консультацій з українськими та іноземними фахівцями. Зокрема, партнерство зі словацькою інституцією Kino Úsmev у межах фестивалю "Кіно сусідів" в Ужгороді допомогло команді зрозуміти, які рішення можна адаптувати до українського контексту.

Водночас Наталія Кравцова наголошує на ще одному принципі визначення пріоритетів – важливо дослухатися до самої аудиторії та з’ясовувати її реальні потреби через зворотний зв’язок і безпосередню комунікацію:

"Насамперед важливо дослухатися до самих жестомовних людей і дізнаватися про їхні реальні потреби. Це можна робити через опитування, зворотний зв'язок після подій та безпосередню комунікацію з аудиторією".

Для вибору програм KISFF враховував можливість повноцінно адаптувати конкретні фільми та потенційну аудиторію. Звукоопис та розширені субтитри готують для Українського конкурсу, програм "KISFF: 15 років короткого метру" та "Домашнє кіно". Розширеними субтитрами також доповнюють популярні добірки "Аніманія", Midnight Sexy Shorts і "Комедії".

Для KISFF важливо, щоб адаптовані покази були частиною основної програми фестивалю, а не існували окремо від неї. Тому глядачі, які потребують звукоопису чи розширених субтитрів, дивляться фільми на тих самих сеансах, що й загальна аудиторія. Ми прагнемо, щоб доступність не розділяла глядачів за форматом перегляду, а давала можливість разом дивитися кіно та ділити спільний фестивальний досвід.

"Жестомовні люди мають мати можливість обирати фільм, сеанс і час так само, як і будь-яка інша аудиторія. Якщо доступні покази проводяться лише окремо та у незручний час, це обмежує вибір і створює відчуття відокремленості від загальної аудиторії", – пояснює Наталія.

Що врахувати на етапі підготовки

Коли програми для адаптації визначені, починається робота над самими матеріалами.

Над звукоописами для KISFF працюють фахові перекладачки та авторки сценаріїв. Під час перегляду такий опис звучить у паузах між діалогами й передає важливі візуальні деталі та дії, які відбуваються на екрані. На KISFF слухати його можна буде через застосунок Podyv на смартфоні. Якщо з налаштуванням потрібна допомога, глядачі зможуть звернутися до волонтерів на локації: вони допоможуть завантажити застосунок і пояснять, як ним користуватися.

Розширені субтитри також передають більше, ніж репліки персонажів. Вони містять звукову інформацію, яка допомагає зрозуміти сюжет, атмосферу та емоційний контекст сцени. Команда позначає мовця, коли його неможливо визначити з кадру, важливі характеристики мовлення, значущі для сюжету звуки, шуми та зміни музичного супроводу.

Команда KISFF також готує покази зі зниженим сенсорним навантаженням. Для цього важливо правильно підібрати фільми для програми та продумати умови в залі.

Під час таких сеансів гучність у залі знижена, світло залишається приглушеним, але не вимикається повністю, а глядачі можуть вільно виходити із зали та повертатися. Для програми обирають фільми з меншою кількістю звукових і візуальних подразників, без мерехтливих або стробоскопічних зображень.

Одним із найскладніших завдань цього року став пошук стрічок для програми "За сімейними обставинами", яка демонструється саме у такому форматі. Потрібні були цікаві й веселі історії для людей різного віку без потенційно чутливих або тривожних сцен. Серед дитячого кіно знайти такі фільми було простіше, тоді як добір історій, які зацікавили б і старших глядачів, потребував особливо уважного перегляду.

Окремої уваги потребує інформування відвідувачів під час події. Наталія пояснює:

"Бар'єр виникає і тоді, коли важлива інформація під час події подається лише усно: оголошення, зміни в програмі, попередження, інструкції. У результаті жестомовна людина може бути присутньою на події, але не мати доступу до всієї інформації, яку отримують інші відвідувачі".

Важливі повідомлення варто дублювати у візуальному форматі. На KISFF попередження про чутливий контент розміщують на сторінках програм, де є відповідні сцени, теми або ефекти, та виводять перед початком сеансу.

Наталія також радить заздалегідь готувати персонал і волонтерів до комунікації з жестомовними відвідувачами. Наприклад, якщо людина спілкується через перекладача, звертатися потрібно безпосередньо до неї.

Які рішення можуть використовувати інші культурні події

Для прослуховування звукоопису під час показів KISFF використовуватиме застосунок Podyv. Глядачі зможуть слухати звукоопис на смартфоні, а надалі цей інструмент може використовуватися й за межами фестивалю: команда вже отримує відповідні запити від інших організацій.Створені для фестивалю звукоописи та розширені субтитри залишаться у правовласників фільмів і зможуть використовуватися для доступних показів на інших фестивалях та подіях..

Перейняти можна й підхід до підготовки адаптацій. Наприклад, робота над звукоописами передбачає навчання авторок сценаріїв, спільну інструкцію, перевірку текстів і технічне відтворення. Така послідовність допомагає організаторам визначити завдання для фахівців і закласти час на кожен етап.

Обсяг змін залежатиме від формату події та ресурсів команди. Наталія радить починати з визначення пріоритетів:

"Якщо інституція не може одразу забезпечити всі необхідні умови, можна визначити пріоритети та поступово їх впроваджувати."

Після події важливо з'ясувати, наскільки підготовлені рішення були зручними для відвідувачів і чого їм бракувало. На KISFF планують зібрати й проаналізувати відгуки глядачів, щоб визначити, які практики розширювати далі.

Звісно, за один рік KISFF не став ідеально інклюзивним – це послідовна робота, яка ще триває. Надалі команда планує залучати більше експертів, удосконалювати вже впроваджені рішення й крок за кроком робити фестиваль доступнішим.

Наталія пов'язує послідовну роботу над доступністю з довірою аудиторії:

"Коли людина отримує позитивний досвід, вона повертається на наступні події та рекомендує їх іншим. Так культурна інституція залучає нових відвідувачів і поступово розширює свою аудиторію."

Окремо Наталія радить не сприймати адаптацію як разово виконану задачу, а постійно її вдосконалювати – зокрема, перевіряти зрозумілість таких рішень безпосередньо з представниками аудиторії, якщо використовуєте жестову мову:

"Тому над якістю та зрозумілістю розширених субтитрів потрібно постійно працювати, враховувати досвід і сприйняття жестомовної аудиторії та залучати її до створення й тестування таких субтитрів".