Музей "Чорнобиль" після удару: що вдалося винести з палаючої будівлі і що знищено
З палаючої будівлі на Подолі встигли винести картину Марії Примаченко та прапор України, який підняли над Чорнобильською АЕС одразу після деокупації у 2022 році, про це повідомило Міністерство внутрішніх справ України. Але близько 40% експонатів постійної експозиції було безповоротно втрачено.
У ніч з 23 на 24 травня 2026 року ракетний удар зруйнував будівлю Національного музею "Чорнобиль" на київському Подолі. Музей щойно відкрився після масштабної реставрації з оновленою експозицією до 40-х роковин аварії на ЧАЕС.
Рятувальники, поліцейські та працівники музею розпочали евакуацію одразу після удару, втім врятувати вдалося не все. Про наслідки руйнувань УП.Культура поспілкувалася з директоркою музею Віталіною Мартиновською.
Директорка дала свої коментарі під час рятувальних робіт у музеї, що на час створення матеріалу тривають вже третій день.
Що було в музеї
Нова експозиція називалася "Чорнобиль: люди і сенси". Музей свідомо відмовлявся від образу мертвої зони, а натомість пропонував подивитися на Чорнобиль як на простір пам'яті, людської гідності та відродження, особливо під час повномасштабного вторгнення.
"Згідно з назвою „Чорнобиль: люди і сенси" в експозиції зроблено акцент на участі людей в ліквідації наслідків аварії, яку ми зробили більш видимою. Використовуємо великі біографічні анотації, пряму мову учасників. Власне, ми наповнили цими людьми наш простір. У кожній біографічній анотації подаємо вік людини на момент Чорнобильської аварії: переважно це були молоді люди, від 20 до 40 років", – розповідала раніше заступниця гендиректора Національного музею "Чорнобиль" Яніна Швачко.
Будівля колишнього пожежного депо на провулку Хорива, 1 сама є пам'яткою архітектури й була відреставрована. Її розділили на три рівні: на першому поверсі була бібліотека, коворкінг, мультимедійна та виставкова зали; на другому знаходилася постійна експозиція з хронологією подій Чорнобильської катастрофи, особистими історіями ліквідаторів і постраждалих, огляд сучасного стану зони відчуження.
Загалом до експозиції увійшли понад тисячу експонатів: автентичні предмети, копії, репринти, тактильні 3D моделі 3 та 4 енергоблоків станції до та після аварії. Усі вони супровождувалися елементами мультимедіа.
На третьому розташували освітні простори, де планували проводити заняття та лекції, а також зберігалися матеріали з історії та етнографії Полісся у співпраці з Чорнобильським біосферним заповідником.
Окремою частиною експозиції був феномен попкультурного проявлення Чорнобиля – гри S.T.A.L.K.E.R., яка популяризувала альтернативну історію про зону відчуження на території України на увесь світ.
Також були представлені мистецькі рефлексії на тему катастрофи, зокрема проєкт "Чорнобильдорф" та роботи Марії Примаченко – художниці з Полісся, деякі з робіт якої зображували образи-символи зони відчуження.
Оновлена експозиція відкрилася 26 квітня 2026 року – рівно до 40-х роковин аварії на ЧАЕС. Директорка музею Віталіна Мартиновська каже, що це було результатом року напруженої роботи команди:
"Це була дуже сучасна експозиція з мультимедійним обладнанням і інтерактивами. Вона була переосмисленою, у ній було підсвічено багато нових фактів. Дуже шкода цієї втрати – фактично втратилася велика частина роботи команди".
Андрій Брижук, заступник директора Острозького замку, напередодні російського удару відвідував музей й розповів про деякі з експонатів: "Не полишає думка про те, як країна-гній нищить одну родину і водночас намагається перетворити на радіоактивний пил її історію, стерти її до основ. Навіщо? Це питання, мабуть, ніколи не матиме відповіді.
Йдеться про історію Валерія Ходемчука – оператора головного циркуляційного насоса четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Він став першою жертвою катастрофи і назавжди залишився похованим у руїнах четвертого блоку. Марія Примаченко присвятила кілька робіт Валерику, як вона його називала. Одна з них має такий підпис:
"Ца птиця увезде летає свого чоловіка шукає. А єго не где не має. Єго тіло повсьої украіни розлятілось. Будуть ростії квіточки, будуть рвать дітьочки до могилок нести. А моя могіла у небо полетіла. Валерик Ходімчук в 4 блоці погиб 86 р. [...]
27 квітня 2026 року, до 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС, відкрито оновлену експозицію Національного музею "Чорнобиль". Серед експонатів були представлені речі людини, яка не повернулася зі своєї зміни: сорочка Валерія Ходемчука, нагороди, характеристика з місця роботи та відривний календар, відкритий на даті 27 квітня 1986 року".
Що втрачено
Через обвал перекриттів між другим і третім поверхами частину експонатів не встигли евакуювати. За попередніми оцінками, це близько 40% того, що було представлено в експозиції. Але Мартиновська уточнює: ця цифра стосується лише експозиційних предметів, а не всієї колекції.
"Музейні предмети можна поділити на ті, що знаходилися у фондосховищах, і ті, що експонувалися. Фондосховища вдалося евакуювати в повному обсязі. Навіть під час операції із зачищення завалів ми продовжували їх евакуацію".
Найбільші втрати припали на розділи експозиції, присвячені історії міста Чорнобиля та етнографії Полісся. Саме там зберігалися предмети, які неможливо відтворити:
"Там була велика колекція етнографічних предметів, культові предмети, стародруки, ікони та різні елементи оздоблення, привезені з церков, які діяли в зоні відчуження. Ці предмети, ймовірно, втрачено через обвал масивного шару бетону".
Втім пошукова робота триває і дає результати. Лише за один день під завалами знайшли ще близько 40 експонатів. Директорка не поспішає з остаточними цифрами:
"Про частину з них можна буде говорити лише після завершення розбору завалів – знайдені вони чи ні. Найближчими днями ми зможемо вийти з більш точною інформацією".
Загалом колекція музею нараховує понад 22 000 предметів. Після завершення пошукової операції планують провести повний аудит. Частину втраченого можна буде демонструвати через цифрові копії, які встигли створити до масованого удару. Як наголосила Мартиновська, у Національного музею "Чорнобиль" не такий великий відсоток відцифрованої колекції, як і в інших музеях, але надалі їх використовуватимуть для роботи. Паралельно криміналісти фіксують наслідки удару – кримінальне провадження за фактом воєнного злочину вже відкрито.
Співзасовник лабораторії сучасної опери Opera Aperta Ілля Разумейко також повідомив: "Експозиція нашої опери "Чорнобильдорф" була знищена росіянами сьогодні вночі і згоріла повністю разом з іншими історико-культурними артефактами".
Як повідомив речник управління ДСНС Павло Петров, меморіальну скульптуру "Мадонна Чорнобиля" працівники служби тимчасово прибрали з території, щоб безпечно розчистити завали. На фотографіях помітно, що арка і дзвони з композиції скульптури вірогідно були пошкоджені й демонтовані раніше.
Історія музею "Чорнобиль" і як допомогти
Музей починався як виставка – у 1992 році, в першу річницю Чорнобильської трагедії, пожежники Київщини й учасники ліквідації організували фотодокументальну експозицію під назвою "Пам'ять мужності і слави". З неї виріс музей.
У 1996 році указом президента він отримав статус національного. У 1997-му відбулося найбільше поповнення колекції за всю історію: 1446 експонатів за один рік. У 2010-му в простір імплементуваои перші інтерактивні технології, сенсорні термінали, також почали отримувати різні гранти, зокрема й від уряду Японії. У 2019-му Національний музей "Чорнобиль" відвідали рекордні 79 тисяч відвідувачів.
У 2024 році почалася підготовка до оновлення музею і реставрації будівлі – Подільської поліцейської дільниці XX ст. Її використовували як пожежною частиною та управлінням пожежної охорони Київської області, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на ЧАЕС. Депо є пам'яткою архітектури місцевого значення, водночас розташовується на пам'ятці археологічній – "Культурний шар Подолу". Під час дослідження території проводили й археологічні роботи, адже мали будувати укриття.
І вже у 2026 році закінчилася масштабна реставрація простору: відновили фасад, вдубували інклюзивні ліфт та пандуси, облаштували укриття.
Сама директорка іституції переконана, що згодом музей можна буде відновити:
"Наразі вирішальним є питання стану будівлі. Якщо розкласти завдання для себе як керівниці, то пріоритет – це аварійні роботи і збереження історичної будівлі. Потім ми будемо повертатися до питання створення нової експозиції.
Наразі нам потрібна буде волонтерська допомога, щоб навести порядок у будівлі і повністю виконати демонтажні роботи. Є багато пропозицій від друзів музею і знайомих, які готові долучитися".
За словами Мартиновської, наразі Міністерство внутрішніх справ напрацьовує механізм залучення донорських і благодійних коштів. Паралельно мають забезпечити механізми для прозорого та ефективного використання усіх внесків. Найближчим часом буде зрозуміло, на якому майданчику відбуватиметься збір і як забезпечуватиметься звітування. У музею водночас діє благодійний рахунок, і він продовжує працювати. Як говорить директорка, якщо є можливість і бажання допомогти, можна скористатися цим рахунком на сайті музею.